Світова література 5 клас - О.М. Ніколенко - Грамота 2013
ОРИГІНАЛ І ПЕРЕКЛАД - ЯКОБ і ВІЛЬГЕЛЬМ ҐРІММ- КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
Скільки знаєш мов — стільки
перед гобою відкрито світів.
Микола Лукаш
Літературний твір створюється тією мовою, якою володіє автор. Автор пише мовою, що використовується в країні, де він живе. Проте це не обов’язково. Автор може писати художні твори будь-якою мовою, це його право. Бували випадки, коли письменники жили в чужих для них країнах, але писали тією мовою, яка була рідною для них, або навіть кількома мовами. Живучи деякий час у Петербурзі, Тарас Шевченко творив українською, утверджуючи її самобутність і право на існування, але окремі його твори написані російською мовою. Микола Гоголь писав російською мовою, якій він надав виразного українського колориту й нового спрямування, спираючись на здобутки народної творчості. Отже, мова, якою створений твір, — це мова оригіналу.
Однак література кожного народу є не тільки його власним здобутком. Кращі твори національних літератур стають загальним надбанням і входять до скарбниці світової культури. Твори музичного мистецтва, живопису, скульптури зрозумілі всім людям, якою б мовою вони не говорили, а твори літератури погребують перекладу.
Ми прагнемо до того, щоб оволодіти хоча б однією-двома іноземними мовами, вільно спілкуватися й читати художні твори мовою оригіналу. А от в Європі діти и дорослі, знаючи рідну мову, володіють ще двома-трьома мовами. В Америці, Індії, Китаї, Японії люди вивчають іноземні мови з метою кращого розуміння один одного, вільного пересування світом, прилучення до світових культурних здобутків. Однак людина не може знати всі мови світу, яких існує дуже багато (понад 7500). Тому для того щоб художній твір потрапив до читачів інших країн, де люди не володіють якоюсь мовою, потрібно перекласти його тією мовою, що там побутує.
Коли ми перекладаємо з іноземної мови нехудожній текст, нам достатньо відтворити рідною мовою точний зміст усіх його складників (точний переклад), інколи достатньо передати своїми словами загальний зміст висловлювання (вільний переклад).
Проте перекласти літературний твір дуже непросто, адже такий переклад повинен не лише відтворити зміст, а й бути художнім. Перекладач твору теж є автором, а точніше — автором художнього перекладу. Кожна мова має свою специфіку, інколи неможливо підібрати точний відповідник того чи іншого слова.
тому перед перекладачем завжди стоїть проблема вибору засобів адекватного перекладу. Перекладач повинен майстерно володіти не тільки мовою оригіналу, а й мовою, якою він здійснює переклад, знати умови виникнення твору, традиції та звичаї країни, особливості культури, до якої належить твір.
Один і той самий твір може мати декілька перекладів, бо художні твори сприймаються індивідуально, перекладачі підходять по-різному і до вибору мовних засобів. Переклади цікаво порівнювати з текстом оригіналу й між собою. Найповніше уявлення про художній твір дає тільки оригінал, але майстерні переклади також дають змогу наблизитися до глибин оригіналу.
Оригінал (художнього твору) (латин, первісний) — текст, створений тією мовою, якою володіє і яку обрав автор.
Перекладач — людина, яка здійснює переклад тексту з однієї мови іншою.
Переклад — передача змісту усного висловлювання чи писемного тексту засобами іншої мови.
Переклад (художній) — різновид літературної творчості, унаслідок якої твір, існуючи в одній мові, «оживає» в іншій, не втрачаючи змістових і художніх особливостей.
Великий внесок у справу культурного обміну між народами зробили такі українські митці, як І. Франко, Леся Українка, О. Олесь, М. Зеров, М. Рильський, М. Бажан, Г. Кочур, М. Лукаш, Борис Тен та ін. Коли розширюються зв'язки між державами, значення художнього перекладу зростає. На ниві перекладу творів зарубіжних авторів плідно працюють Л. Герасимчук, О. Мокровольський, П. Перебийніс, Л. Череватенко, Г. Кирпа та ін.
Творче завдання
Розкажіть про книжку зарубіжного автора, яку ви читали останнім часом. Хто здійснив переклад цього художнього твору?