Світова література 5 клас - О.М. Ніколенко - Грамота 2013
ВСТУП ДО ПОЕМИ «РУСЛАН І ЛЮДМИЛА» - ОЛЕКСАНДР ПУШКІН - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ВСТУП ДО ПОЕМИ «РУСЛАН І ЛЮДМИЛА»
Історія створення
Олександр Пушкін розпочав поему «Руслан і Людмила» 1817 p., коли навчався ще в Ліцеї, а завершив 1820 р. в Петербурзі. Того ж року поема з'явилася в російських журналах, одразу зробивши ім'я автора знаменитим. Він послав твір видатному письменнику того часу — Василю Жуковському, якого вважав своїм учителем. Після виходу поеми В. Жуковський щиро зрадів успіхам юного поета й подарував йому свій портрет із написом: « Переможцю-учневі від переможеного вчителя». До другого видання поеми (вийшло друком 1828 р.) митець спеціально написав вступ, навіяний розповідями няні, Орини Родіонівни, у Михайлівському.
Край луїсомор'я1 дуб зелений,
І золотий ланцюг на нім:
Щодня, щоночі кіт учений
На ланцюгу кружляє тім;
Іде праворуч — спів заводить,
Ліворуч — казку повіда.
Дива там: лісовик2 там бродить,
В гіллі русалка3 спить бліда;
На невідомих там доріжках
Сліди нечуваних страхіть;
Там хатка на куриних ніжках
Без вікон, без дверей стоїть;
У лукоморья дуб зеленый;
Златая цепь на дубе том:
И днем и ночью кот ученый
Все ходит по цепи кругом;
Идет направо — песнь заводит
Налево — сказку говорит.
Там чудеса: там леший бродит
Русалка на ветвях сидит;
Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей;
1 Лукомор'є (рос. лукоморье) — морська зотока; вигин морського (або річкового) берега.
2 Лісовик (рос. леший) — образ в усній народній творчості, постає в подобі дуже старого кошлатого діда; уособлює небезпеку, що підстерігає людину в лісі; збиває людей а дороги, усіляко шкодить їм.
3 Русалка — образ в усній народній творчості, богиня водоймища; у давніх народних переказах утілено уявлення про те, що молоді вродливі дівчата живуть на самому дні річок, мають довге волосся й риб’ячий хвіст, заворожують і кличуть людей у воду, де вони можуть загинути.
О. Куркін. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна «Руслан і Людмила».
1970 р.
В примарах там ліси й долини;
Там на світанні хвиля лине
На берег дикий пісковий,
І тридцять витязів чудових
Із хвиль виходять смарагдових,
Та ще й дозорець їх морський;
Там королевич мимоходом
Полонить грізного царя;
Там серед хмар перед народом
Через ліси, через моря
Чаклун несе богатиря;
В темниці там царівна тужить,
А бурий вовк їй вірно служить;
З Ягою ступа там бреде,
Вперед сама собою йде;
Там цар Кащей
над злотом чахне1;
Там руський дух...
там Руссю пахне!
І я там був, і мед я пив;
Край моря бачив дуб зелений;
Під ним сидів, і кіт учений
Своїх казок мене учив.
Одну згадав я: добрі люди,
Нехай для вас ця казка буде...
(Переклад Миколи Терещенка)
Там лес и дол видений полны;
Там о заре прихлынут волны
На брег песчаный и пустой,
И тридцать витязей прекрасних
Чредой из вод выходят ясных,
И с ними дядька их морской;
Там королевич мимоходом
Пленяет грозного царя;
Там в облаках перед народом
Через леса, через моря
Колдун несет богатыря;
В темнице там царевна тужит,
А бурый волк ей верно служит;
Там ступа с Бабою Ягой
Идет, бредет сама собой;
Там царь Кащей
над златом чахнет;
Там русской дух...
там Русью пахнет!
И там я был, и мед я пил;
У моря видел дуб зеленый;
Под ним сидел, и кот ученый
Свои мне сказки говорил.
Одну я помню: сказку эту
Поведаю теперь я свету...
Ю. Валкович. Ілюстрація до поеми
О. Пушкіна «Руслан і Людмила». Друга половина XX ст.
Коментарі
Хто такий кіт учений і чому саме цей образ подано на початку вступу до поеми «Руслан і Людмила»? Кіт с традиційним образом у казкових творах різних країн. У давнину люди вважали, що кіт с добрим духом дому й охоронцем дітей. Крім того, оскільки кіт наділений властивістю бачити не тільки вдень, а й уночі, йому приписували здатність відати те, чого не знали люди. Тобто це був кіт-віщун, іншими словами, —
«кіт учений», «ученість» якого вимірювалася не знаннями, а мудрістю.
У народних переказах кіт також наділявся властивістю говорити — кіт-баюн (давньорус. баяти, тобто розповідати). Отже, кіт у пушкінському творі втілює вічну мудрість людства, у тому числі давнього фольклору (він співає пісні, розповідає казки). У вступі цей образ створює атмосферу домашності й водночас казковості, таємничості.
Дуб зелений — це втілення вічності життя, його постійного коловороту, оновлення, цілісності. Дуб був священним деревом у різних народів, у тому числі слов’янських. Обожнення дуба в глибоку давнину пов’язано з його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини, з якої люди робили житло та Інші речі. Дуб також утілює єдність людини та природи.
Робота з текстом
1. Назвіть казкових персонажів, яких поет згадує у вступі до поеми «Руслан і Людмила».
2. Назвіть чарівні предмети, які згадуються у творі, пригадайте, у яких народних казках вони використовуються, визначте властивості цих предметів.
3. Чи можливе в будь-якому фольклорному творі поєднання героїв і чарівних предметів із різних казок? Чому це стало можливим у творі О. Пушкіна?
4. Як ви зрозуміли вирази руський дух. Руссю пахне? Розкрийте їх значення у творі.
Порівняйте російський оригінал та український переклад твору й дайте відповіді на запитання.
1. Чи всі персонажі, що є в оригіналі, присутні в перекладі М. Терещенка?
2. Чи вдалося перекладачеві зберегти їхні описи й оцінки? Доведіть це.
3. Відзначте місця, де є розбіжності оригіналу й перекладу. Як ви думаєте, чому не всі складники оригіналу можна абсолютно точно перекласти іншою мовою?
Краса слова
Олександр Пушкін у вірші двічі використовує слово «золото» в значенні коштовного металу, цінності. У першому випадку — це золотий ланцюг на дубі, по ньому ходить кіт учений, розповідаючи свої казки й співаючи пісні. В іншому місці ми читаємо про золото царя Кащея, над яким той чахне. Уявіть собі золотий ланцюг на зеленому дубі, кота біля нього... Автор створив для читача чудову картину, а золотий колір тільки увиразнює цю красу, відкриту для всіх. А тепер спробуйте уявити Кащея та його золото. Автор вже не підказує нам подробиць, акцентує увагу тільки на одному слові — чахне, що означає загибель Кащея.
Порівняйте ілюстрації Ю. Валковича та О. Куркіна до вірша О. Пушкіна. Знайдіть спільне й відмінне в них. Як художники підкреслили, що вони ілюструють саме літературну, а не народну казку?