Світова література 5 клас - О.М. Ніколенко - Грамота 2013

ФОЛЬКЛОР І ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ - СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА — ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА - ВСТУП

Народна творчість с тим животворним захистом,

що зберігає прадавню мудрість і передає її з одного часу в інший.

Якоб і Вільгельм Ґрімм

Майже 100000 років тому, коли ще не було писемності й художньої літератури, у давніх людей, як тільки вони навчилися спілкуватися один з одним, з’‎явилася потреба повідати в слові про свої почуття й думки, про побачене та пережите, ставлення до природи й до інших людей, про свої сподівання й жахи. Це слово не просто промовлялося, а нерідко супроводжувалося піснею, танцем, обрядом. Коли давня людина захотіла висловити свої враження в слові, воно перестало бути звичайним засобом спілкування, набуло поетичності, художності, тобто походило з первісного відчуття краси. Слово наділялося особливою магічною силою, оскільки в давнину люди вірили, що воно здатне втихомирити природні сили, умовити богів бути прихильними до них, забезпечити врожай, покращити умови існування.



В. Васнєцов. Бонн. 1910 р.

Так у різних куточках світу виникли твори усної народної творчості, або фольклору, що передавалися з уст в уста. Ті, хто слухав ці давні оповідки, потім самі почали їх переказувати, додаючи нові подробиці й деталі, супроводжуючи текст власними оцінками й емоціями. Дописемні поетичні твори, долаючи час, поширювалися, відтворюючись у наступних поколіннях.

Твори усної народної творчості пов’‎язані з побутом людей, їхнім життям, з різними обрядами, традиціями, календарними циклами природи.

В усній народній творчості знайшло відтворення не тільки реальне життя давніх людей, а й народні уявлення про добро і зло, життя і смерть, чесноти людей та працю тощо. У творах давнього словесного мистецтва втілено особливості світовідчуття народу, його вірування, ідеали.

Змінювалися часи, зникали й формувалися нові держави, а душа народу жила в цих творах.

О. Сластіон. Кобзар Самійло Ясний. 1903 р.

Жонглери. Мініатюра. XII ст.

Мусульманський і християнський музиканти. Мініатюра. XIII ст.

Трубадури. Мініатюра. XIV ст.

Записувати, збирати й художньо обробляти зразки народної творчості почали наприкінці XVII ст., а особливо у XVIII-XIX ст. Відомими збирачами творів усної народної творчості були брати Якоб і Вільгельм Ґрімм, Шарль Перро, Ахім фон Арнім, Клеменс Брентано, Олександр Пушкін, Микола Гоголь, Михайло Максимович, Іван Франко та ін. Перші збирачі й обробники творів усної народної творчості помітили подібність окремих її видів (казок, пісень, легенд тощо), відзначили спільні риси в усних творах різних країн.

Художня література розвинулася з фольклору, увібрала багато його ознак і набула власних. Фольклор і література — різні стадії розвитку словесного мистецтва (попередній і наступний, дописемний і писемний). На основі здобутків фольклору з’‎явилося чимало творів оригінальної художньої літератури.

Фольклор (англ. folk — народ, люди і lore — мудрість, знання), або усна народна творчість, усна народна словесність, народно-поетична творчість, — сукупність творів колективного походження, що виникли в глибоку давнину, існували в усній традиції як утілення народних уявлень (про світ, природу, моральні якості та ін.) та ідеалів.

Характерні ознаки фольклору;

• колективний творець;

• усна форма поширення;

• давність походження;

• варіативність (тобто існування творів у різних варіантах);

• безпосередній зв’‎язок між розповідачем і слухачем;

• утілення народних уявлень та ідеалів;

• традиційні засоби (будова, звороти, повтори, персонажі).

Жанри фольклору (види, різновиди) — твори усної народної творчості, подібні за формою (будовою), змістом і художніми ознаками. Серед жанрів фольклору найпоширенішими є прислів'я, приказки, загадки, пісні, легенди, казки тощо. Вони виявляються в культурі різних народів, мають спільні риси й водночас розбіжності, зумовлені національною своєрідністю.

Поясніть кожне положення в таблиці

Фольклор

Література

За походженням є найдавнішим етапом словесного мистецтва

За походженням с наступним етапом словесного мистецтва, що спирається на фольклор

Колективний творець — народ

Індивідуальний творець — автор (письменник)

3 давнини поширювався в усній формі

Поширюється в писемній формі

Твори існують у різних варіантах

Твори існують в одному визначеному автором варіанті (авторському)

Наслідування народної традиції (у побудові, образах, художніх ознаках, мові та ін.), утілення народних уявлень та ідеалів

Творче засвоєння й переосмислення традиції, утілення авторських уявлень та ідеалів

Цікаво знати.

У давнину співців, які під супровід музичних інструментів переповідали народні перекази, у різних країнах називали по-різному: у Франції — жонглер, у Німеччині — шпільман, в Англії — менестрель, на Русі — боян, у народів Середньої Азії та Казахстану — акин, в Україні — кобзар.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.