Вступ до поеми Руслан і Людмила
Коли казка стає поезією
Казки народів світу
Край лукомор’я3 дуб зелений,
І золотий ланцюг на нім:
Щодня, щоночі кіт учений
На ланцюгу кружляє тім;
Іде праворуч - спів заводить,
Ліворуч - казку повіда.
Дива там: лісовик там бродить,
В гіллі русалка спить бліда;
На невідомих там доріжках
Сліди нечуваних страхіть;
Там хатка на куриних ніжках
Без вікон, без дверей стоїть;
1 Шедевр - взірцевий витвір, що є найвищим досягненням мистецтва, майстерності.
2 Поема - великий віршований твір.
3Лукомор’я - морська затока.
В примарах там ліси й долини;
Там на світанні хвиля лине
На берег дикий пісковий,
І тридцять витязів чудових
Із хвиль виходять смарагдових,
Та ще й дозорець їх морський;
Там королевич мимоходом
Полонить грізного царя;
Там серед хмар перед народом
Через ліси, через моря
Чаклун несе богатиря;
В темниці там царівна тужить,
А бурий вовк їй вірно служить;
З Ягою ступа там бреде,
Вперед сама собою йде;
Там цар Кащей над злотом чахне;
Там руський дух... Там Руссю пахне!
І я там був, і мед я пив;
Край моря бачив дуб зелений;
Під ним сидів, і кіт учений
Своїх казок мене учив.
Одну згадав я: добрі люди,
Нехай для вас ця казка буде.
Переклад Миколи Терещенка
Читаємо Мовою оригіналу
ВСТУПЛЕНИЕ К ПОЭМЕ «РУСЛАН И ЛЮДМИЛА»
У лукоморья дуб зелёный;
Златая цепь на дубе том:
И днём и ночью кот учёный
Всё ходит по цепи кругом;
Идёт направо - песнь заводит,
Налево - сказку говорит.
Там чудеса: там леший бродит,
Русалка на ветвях сидит;
Там на неведомых дорожках
Следы невиданных зверей;
Избушка там на курьих ножках
Стоит без окон, без дверей;
Там лес и дол видений полны;
Там о заре прихлынут волны
На брег песчаный и пустой,
И тридцать витязей прекрасных
Чредой из вод выходят ясных,
И с ними дядька их морской;
Там королевич мимоходом
Пленяет1 грозного царя;
Там в облаках перед народом
Через леса, через моря
Колдун несёт богатыря;
В темнице там царевна тужит,
А бурый волк ей верно служит;
Там ступа с Бабою Ягой
Идёт, бредёт сама собой;
Там царь Кащей над златом чахнет;
Там русский дух... там Русью пахнет!
И там я был, и мёд я пил;
У моря видел дуб зелёный;
Под ним сидел, и кот учёный
Свои мне сказки говорил.
Одну я помню: сказку эту
Поведаю теперь я свету...
Літературний практикум
1. Назвіть казкових персонажів, згаданих в уривку з поеми Пушкіна «Руслан і Людмила».
2. На задум вступу до поеми «Руслан і Людмила» Пушкіна надихнула народна казка, почута від Орини Родіонівни. Згідно з його нотатками, казка мала такий початок: «Край лукомор’я стоїть дуб, а на дубі тому золоті ланцюги, і по тих ланцюгах ходить кіт: догори йде - казки розповідає, донизу йде - співає пісень». Як змінилися ці рядки під пером Пушкіна? Наведіть конкретні приклади з тексту.
3. Подискутуйте! Як ви вважаєте, чому саме дуб стоїть у центрі казкового світу, зображеного Пушкіним у вступі до поеми «Руслан і Людмила»?
4. Порівняйте! Порівняйте український переклад вступу до поеми «Руслан і Людмила» з оригіналом. Які зміни відносно оригіналу є в перекладі?
1 Пленяет - тут: бере в полон.