Природа і людина

Поезія землі не вмре ніколи...

Про коника та цвіркуна - Джон Кітс

ПРО КОНИКА ТА ЦВІРКУНА

Поезія землі не вмре ніколи.

Опівдні, як мовчать серед гілок

Птахи в гаю, невтомний голосок

Обнизує покоси й частоколи.

Це коник, він поймає гори й доли,

На стернях довгий ведучи танок,

А стомиться - стихає на часок

У затінку стебла або стодоли.

Поезія землі не оніміє:

Коли зима в мовчання крижане

Поля заковує, цвіркун у хаті

Заводить пісню, що в теплі міцніє,

Нагадуючи всім, хто задрімне,

Спів коника в траві на сіножаті.

Переклад Василя Мисика

Запитання і завдання до прочитаного твору

1. Розкрийте зміст поезії «Про коника та цвіркуна».

2. Які «дрібниці» природного життя оспівує Кітс у цьому творі?

3. Знайдіть! Знайдіть у вірші антитезу. На чому вона наголошує?

4. Як ви розумієте вислів «поезія землі»? У яких образах вірша втілено цю «поезію»?

5. Знайдіть! Знайдіть у перекладі вірша епітети. Які емоційні та змістові відтінки вони передають?

6. Підготуйтеся до виразного читання поезії «Про коника та цвіркуна». Продумайте інтонації для відтворення її настрою.

Епітети, пропущені в перекладі вірша «Зимової ночі»: млисте, безлисте, щасливе.

Посилання на схожі матеріали:

• Про коника та цвіркуна — Підручник
• Джон Кітс — Підручник
• Джон Кітс «Про коника та цвіркуна» — Підручник
• Джон Кітс «Про коника та цвіркуна»: Ода красі природи — Шкільний твір
• Джон Кітс «Про коника та цвіркуна — розробка уроку» — Розробки уроків
• Джон Кітс «Про коника та цвіркуна — літературний диктант Так чи Ні» — Дидактичні матеріали
• Джон Кітс «Про коника та цвіркуна» — hrestomatia
• Джон Кітс. «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея — Розробки уроків