Підручник Зарубіжна література 5 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2018 рік
ЯПОНСЬКА НАРОДНА КАЗКА - НАРОДНА КАЗКА - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ
ЯПОНСЬКА НАРОДНА КАЗКА
Мудрість, здоров’я, хоробрість, знання, веселощі — ці людські чесноти й досі живуть на землі. Але набути їх може лише той, хто не турбується про себе, а думає тільки про щастя й добробут свого народу.
Японська мудрість
Японія — одна з високорозвинених країн світу. Вона розташована на островах (майже 7000), що огинають східну частину Азії, на яких проживає 130 млн осіб. При надзвичайному рівні розвитку технічного прогресу мешканці цієї країни люблять і шанують давні традиції. Здатності японців зберігати національну культуру в процесі швидкого поступу цивілізації можна тільки повчитися. Хоча поїзди в Японії рухаються зі швидкістю 300 км на годину, авіалайнери долають відстань до будь-якої країни за кілька годин, а до Інтернету можна підключитися на вулиці, звичаї японців століттями залишаються незмінними. Можливо, саме в цьому полягає секрет японського національного дива — зберігати традиції свого народу в сучасному світі.
Найкоштовнішим скарбом Японії, пов’язаним із давніми традиціями, є фольклор, у якому відображено поетичне бачення світу, здавна притаманне японцям. Предметом особливого поклоніння й поштовхом до творчості для них зажди була природа — утілення простоти та досконалості, постійного оновлення й вічності буття.
Любов до природи — головна риса японців і важлива складова їхньої національної традиції. Найважливішими святами в Японії вважаються ті, що пов’язані з природними циклами: споглядання вишневого цвіту, милування хризантемами, свято червоного кленового листя. На стінах японці вішають какемоно — довгі смуги паперу, на яких намальовані явища природи. Улюбленою темою для створення картин, а також для розпису традиційного японського вбрання (кімоно) є природний світ — квіти сакури1(сливи, півонії, персика, хризантем та ін.), кленове листя, журавлі, гора Фудзіяма як символ Японії тощо. Усім відома пристрасть японців до створення композицій із квітів — ікебана. Навіть страви вони прикрашають квітами, що підкреслює зв’язок людини й природи. Однак японці люблять не тільки гарні квіти, а також ящірок, комах, жаб, які для європейців є моторошними. У японській культурі все живе — єдиний світ.
Природа, яка так багато означає для Японії (оскільки це острівна країна, залежна від усіляких природних процесів), — органічна частина світосприйняття японців із давніх-давен. Тому в казкових творах походження героїв та їхні пригоди нерідко пов’язані з природними явищами.
У казці “Момотаро, або Хлопчик-Персик” чудесне народження героя пов’язане з плодом персика, який плив річкою. І персик, і вода — це прояви вічної природи, яка здатна постійно оновлюватися й давати силу людям. Момотаро наділений неабиякою силою саме від природи. Природа допомагає йому ставати дужчим і вищим: “З’їсть одну чашку рису — стає вищим, з’їсть другу — стає ще вищим”. Рис — теж дар природи, який так люблять японці. Це — традиційна страва Японії, рис їдять замість хліба, до нього особливо шанобливе ставлення, а культура вживання рису найдавніша в японців і китайців. Рис дає силу й казковому героєві, котрий вирушає в далеку путь — підкоряти Острів Чудовиськ. Не випадково йдеться про Острів, адже й сама Японія розташована на островах, тому шлях Момотаро обумовлений географічним положенням країни. Традиційним сюжетом чарівних казок усіх народів світу є битва героя з чудовиськами. Момотаро також сміливо вступає в битву з ними. Йому допомагають вірні товариші — звірі (пес і мавпа) і птах (фазан), тобто сама природа.
Додому герой повертається переможцем. У японській культурі дім має особливе значення й користується великою пошаною.
1 Сакура — назва вишні в Японії.
Хокусай. Квіти півонії та канарка. 1834 р.
м. Токіо (Японія). Сучасне фото
У дім не можна заходити з поганими думками й намірами. Сюди з гідністю повертається герой зі своїх мандрів. Він переміг зло, і за це ним пишаються батьки. “Наш Момотаро — найсміливіший у Японії! — раділи дід і баба”.
Оскільки Японія розташована на островах, між якими в давнину нерідко виникали протистояння, відбувалися війни й поміж різними містами, різними правителями, — усе це відображено в японських народних казках, де герої наділялися особливою силою й мужністю й на них постійно очікували небезпечні випробування. Герої віддано служили тим, хто брав їх на службу, а служба була їхньої працею. Від поняття “служба” утворилося японське слово самурай — тобто людина, яка служить, — воїн у давній Японії. Він сміливо вступав у боротьбу з ворогами свого господаря, а також ворогами його дому, захищав мечем (а меч — символ воїнської сили, честі, гідності, а також символ бога чи навіть сам бог) тих, кому присягав на вірність.
Якими б високими не були будівлі в сучасній Японії, японці намагаються скрізь оберігати природу, цінують її неповторну красу. Камінь, що століттями пролежав біля озера й покрився мохом, викликає в японців роздуми про зв’язок минулого й сучасного. Дерево, що зацвітає щовесни, дає плоди, а потім засинає взимку, щоб знову прокинутися навесні, навіює думки про вічний кругообіг. Навіть звичайна гілочка сосни або польова квітка можуть бути для японців привабливими. Нерідко в помешканнях японців у вазі стоїть якась невеличка рослина, якою вони милуються. Біля будинків, що так близько розташовані в Японії, завжди знайдеться місце для невеличкого горщика з квіткою. Поблизу будинку імператора в центрі сучасного Токіо, де знаходяться величезні офісні будівлі, зроблено канал, де плавають качки й лебеді.
Японський сад