МОМОТАРО, АБО ХЛОПЧИК-ПЕРСИК - ЯПОНСЬКА НАРОДНА КАЗКА - НАРОДНА КАЗКА - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Давно колись жили собі дід і баба. От одного дня дід і каже:

— Чуєш, стара? Я б так хотів, щоб у нас були діти!

— Авжеж, старий, це була б невимовна радість! — відповідає баба.

Зітхнули вони й узялися до роботи: дід пішов збирати хмиз у гори, а баба — прати білизну в річці.

Пере вона білизну, пере, коли дивиться — злегка погойдуючись, пливе річкою великий-великий персик.

“Мабуть, дуже смачний!” — подумала баба та, виловивши персик із води, понесла його додому.

Прийшов дід увечері з хмизом.

— Гарний персик, чудовий!

— То, може, покуштуємо? — запитала баба й узялася різати персик ножем.

Та раптом сталося чудо: щойно торкнулася вона персика, як щось закричало: “Ой, болить!” — із персика вистрибнув опецькуватий¹ хлопчик.

— Ото несподіванка! — вигукнув дід.

— Це, певно, боги нам його послали! — зраділа баба.

Дід і баба назвали хлопчика Момотаро, тобто Хлопчик-Персик.

Момотаро ріс як на дріжджах: з’їсть одну чашку рису — стає вищим, з’їсть другу — стає ще вищим. Скоро він став дуже гарним юнаком.

Одного дня впав Момотаро на коліна перед дідом і бабою та й каже:

¹ Опецькуватий — невисокий, незграбний на вигляд, недоладний.

Ілюстрація до казки “Момотаро, або Хлопчик-Персик”. Видавництво “Хосезава” (Японія). 1886 р.

О. Михайлова-Родіна. Ілюстрація до казки “Момотаро, або Хлопчик-Персик”. 1986 р.

— Я вирушаю підкоряти Острів Чудовиськ. Спечіть мені, будь ласка, найбільших в Японії просяних коржів¹.

Баба спекла хлопцеві найбільших в Японії смачних коржів, а дід подарував йому хустину — зав’язувати голову, щоб піт не стікав на чоло, шаровари й меч.

— Ну що ж, щасливої тобі дороги! Тільки пильнуйся!

На околиці села Момотаро зупинив собака й запитав:

— Момотаро, куди це ти вирядився?

— Підкоряти Острів Чудовиськ.

— Тоді і я піду з тобою. Тільки дай мені найбільшого в Японії коржа.

— Гаразд, будь моїм слугою, — сказав Момотаро, вийняв із торби просяного коржа й дав собаці.

Тепер вони йшли вдвох.

У передгір’ї зустрівся їм фазан.

— Момотаро, дай і мені просяного коржа, — попросив він.

— Гаразд, бери коржа й будь моїм слугою!

Коли Момотаро з двома слугами опинився далеко в горах, трапилася їм по дорозі мавпа.

— Момотаро, і я хочу стати твоїм слугою!

— Гаразд, ось тобі корж!

Нарешті дісталися вони вчотирьох до Острова Чудовиськ.

Перед великою чорною брамою стояв вартовий — червоношкіре чудовисько.

Фазан злетів у повітря й видзьобав йому око. А тим часом мавпа перестрибнула через браму та відсунула засув.

— Я — найсміливіший в Японії Момотаро! Чудовиська, приготуйтеся до бою! — піднявши меч, закричав Момотаро й забіг у двір.

— Рятуйте! — заверещав вартовий і, затуляючи око лапою, побіг до своїх.

— Що це за Момотаро?! Ану забирайся геть! — закричали чудовиська, вистромивши вперед залізні списи.

Та фазан кинувся дзьобати їм очі своїм довгим дзьобом, мавпа — дряпати обличчя кігтями, а собака — кусати за ноги.

¹ Просяний корж — тут: традиційна страва (цукерка — кібі-данґо) у провінції Кібі (легендарній батьківщині Момотаро, нині префектура Окаяма), її виготовляють із борошна проса й особливого рису.

— Ой, болить! Рятуйте! — волали переможені чудовиська.

Їхній вожак упав навколішки перед Момотаро й заблагав:

— Прошу тебе, не вкорочуй нам життя! Віднині ми перестанемо чинити людям зло, а за це віддамо тобі всі скарби.

— Гаразд, нехай буде по-твоєму, — погодився Момотаро.

Чудовиська навантажили візок скарбами, і троє слуг Момотаро притягли його в село.

— А таки наш Момотаро найсміливіший в Японії! — раділи дід і баба, плескаючи в долоні.

(Переклад Івана Дзюба)

О. Михайлова-Родіна. Ілюстрація до казки “Момотаро, або Хлопчик - Персик”. 1986 р.

Коментарі

Хоча в казці “Момотаро, або Хлопчик-Персик” діють тварини, тут немає традиційного прийому алегорії, характерного для інших казок про тварин. Пес, мавпа та фазан є представниками природного світу, а природа й людина в японській культурі — єдине ціле. Момотаро прекрасно розуміє мову звірів і птахів, вони діють спільно, у злагоді, тому й перемагають страшних чудовиськ. Якщо Момотаро та його друзі-тварини представляють природу, то чудовиська втілюють ворожі сили людського світу. Як і в інших чарівних казках, герой винагороджується за свою сміливість, а ще за свою єдність із природним світом різними скарбами, які йому допомагають привезти додому вірні товариші — пес, мавпа та фазан.

Робота з текстом

1. Поділіть текст на частини, назвіть кожну з них.

2. Перекажіть текст казки по частинах і повністю.

3. Як змінюється Момотаро з часу свого народження? Що допомагає йому в цій зміні?

4. Який подвиг здійснив герой?

5. У чому полягає секрет його сили?

6. Розкрийте стосунки людини й природи в казці “Момотаро, або Хлопчик-Персик ”.

7. Поясніть назву казки. Як назва пов’язана з традиціями японців?

Роздивіться уважно ілюстрації О. Михайлової-Родіної до казки “Момотаро, або Хлопчик-Персик”. Які епізоди казки на них відображені?

Пригадайте українські казки, у яких герой зустрічає різних звірів і птахів, що допомагають йому. Порівняйте одну з них з японською казкою “Момотаро, або Хлопчик-Персик”.

Творче завдання

Доведіть, що казка “Момотаро, або Хлопчик-Персик” відображає національні особливості японської культури. Знайдіть засоби створення національного колориту. Заповніть таблицю в зошиті.

Засоби створення національного колориту в казці “Момотаро, або Хлопчик-Персик”	Приклади з тексту
Відображення географічного положення країни
Відображення уявлень японців про давній зв’язок людини та природи
Назви предметів вжитку
Імена персонажів
Мова