ВСТУП ДО ПОЕМИ РУСЛАН І ЛЮДМИЛА - ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799-1837 - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Підручник Зарубіжна література 5 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2018 рік

ВСТУП ДО ПОЕМИ РУСЛАН І ЛЮДМИЛА - ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799-1837 - КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Історія створення

Олександр Пушкін розпочав писати поему “Руслан і Людмила” 1817 р., коли навчався ще в Ліцеї, а завершив 1820 р. в Петербурзі. Того ж року поема з’явилася в російських журналах, одразу зробивши ім’я автора знаменитим. Він послав твір видатному письменнику того часу — Василю Жуковському, якого вважав своїм учителем. Після виходу у світ поеми В. Жуковський щиро зрадів успіхам юного поета й подарував йому свій портрет із написом: “Переможцю-учневі від переможеного вчителя”. До другого видання поеми (вийшло друком 1828 р.) митець спеціально написав вступ, навіяний розповідями няні, Орини Родіонівни, у Михайлівському.

Край лукомор’я1 дуб зелений,

І золотий ланцюг на нім:

Щодня, щоночі кіт учений

На ланцюгу кружляє тім;

Іде праворуч — спів заводить,

Ліворуч — казку повіда.

Дива там: лісовик2 там бродить,

В гіллі русалка3 спить бліда;

На невідомих там доріжках

Сліди нечуваних страхіть;

Там хатка на куриних ніжках

Без вікон, без дверей стоїть;

У лукоморья дуб зелёный;

Златая цепь на дубе том:

И днём и ночью кот учёный

Всё ходит по цепи кругом;

Идёт направо — песнь заводит,

Налево — сказку говорит.

Там чудеса: там леший бродит,

Русалка на ветвях сидит;

Там на неведомых дорожках

Следы невиданных зверей;

Избушка там на курьих ножках

Стоит без окон, без дверей;

1 Лукомбр’є (рос. лукоморье) — морська затока; вигин морського (або річкового) берега.

2 Лісовик (рос. леший) — образ в усній народній творчості, постає в подобі дуже старого кошлатого діда; уособлює небезпеку, що підстерігає людину в лісі; збиває людей з дороги, усіляко шкодить їм.

3 Русалка — образ в усній народній творчості, богиня водоймища; у давніх народних переказах утілено уявлення про те, що молоді вродливі дівчата живуть на дні річок, мають довге волосся й риб’ячий хвіст, заворожують і кличуть людей у воду, де вони можуть загинути.

О. Куркін. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”. 1970 р.

В примарах там ліси й долини;

Там на світанні хвиля лине

На берег дикий пісковий,

І тридцять витязів чудових

Із хвиль виходять смарагдових,

Та ще й дозорець їх морський;

Там королевич мимоходом

Полонить грізного царя;

Там серед хмар перед народом

Через ліси, через моря

Чаклун несе богатиря;

В темниці там царівна тужить,

А бурий вовк їй вірно служить;

З Ягою ступа там бреде,

Вперед сама собою йде;

Там цар Кощій

над злотом чахне1;

Там руський дух...

там Руссю пахне!

І я там був, і мед я пив;

Край моря бачив дуб зелений;

Під ним сидів, і кіт учений

Своїх казок мене учив.

Одну згадав я: добрі люди,

Нехай для вас ця казка буде...

(Переклад Миколи Терещенка)

Там лес и дол видений полны;

Там о заре прихлынут волны

На брег песчаный и пустой,

И тридцать витязей прекрасных

Чредой из вод выходят ясных,

И с ними дядька их морской;

Там королевич мимоходом

Пленяет грозного царя;

Там в облаках перед народом

Через леса, через моря

Колдун несёт богатыря;

В темнице там царевна тужит,

А бурый волк ей верно служит;

Там ступа с Бабою Ягой

Идёт, бредёт сама собой;

Там царь Кащей

над златом чахнет;

Там русской дух...

там Русью пахнет!

И там я был, и мёд я пил;

У моря видел дуб зелёный;

Под ним сидел, и кот учёный

Свои мне сказки говорил.

Одну я помню: сказку эту

Поведаю теперь я свету...

1 Чахнути — утрачати силу, здоров’я.

Ю. Валкович. Ілюстрація до поеми О. Пушкіна “Руслан і Людмила”. Друга половина XX cm.

Коментарі

Хто такий кіт учений та чому саме цей образ подано на початку вступу до поеми “Руслан і Людмила”? Кіт є традиційним образом у казкових творах різних країн. У давнину люди вважали, що кіт є добрим духом дому й охоронцем дітей. Крім того, оскільки кіт наділений властивістю бачити не тільки вдень, а й уночі, йому приписували здатність відати те, чого не знали люди. Тобто це був кіт-віщун, іншими словами, — кіт учений, “ученість” якого вимірювалася не знаннями, а мудрістю. У народних переказах кіт також наділявся властивістю говорити — кіт-баюн (давньорус. баяти, тобто розповідати). Отже, кіт у пушкінському творі втілює вічну мудрість людства, у тому числі давнього фольклору (він співає пісні, розповідає казки). У вступі цей образ створює атмосферу домашності й водночас казковості та таємничості.

Дуб зелений — це втілення вічності життя, його постійного коловороту, оновлення й цілісності. Дуб був священним деревом у різних народів, у тому числі слов’янських. Обожнення дуба в глибоку давнину пов’язано з його довговічністю, надзвичайною міцністю деревини, з якої люди робили житло й інші речі. Дуб також утілює єдність людини та природи.

Робота з текстом

1. Назвіть казкових персонажів, яких поет згадує у вступі до поеми “Руслан і Людмила”.

2. Назвіть чарівні предмети, які згадуються у творі, пригадайте, у яких народних казках вони використовуються, визначте властивості цих предметів.

3. Чи можливе в будь-якому фольклорному творі поєднання героїв і чарівних предметів із різних казок? Чому це стало можливим у творі О. Пушкіна? Поясніть.

4. Уявіть художній світ, зображений О. Пушкіним. Усно опишіть цю картину, використовуючи казкові образи, метафори, епітети, порівняння.

Порівняйте російський оригінал та український переклад твору й дайте відповіді на запитання.

1. Чи всі персонажі, що є в оригіналі, є в перекладі М. Терещенка?

2. Чи вдалося перекладачеві зберегти їхні описи й оцінки? Доведіть.

3. Знайдіть місця, де є розбіжності оригіналу й перекладу. Як ви думаєте, чому не всі складники оригіналу можна абсолютно точно перекласти іншою мовою?

Краса слова

О. Пушкін у вірші двічі використовує слово золото в значенні “коштовний метал, цінності”. У першому випадку — це золотий ланцюг на дубі, по ньому ходить кіт учений, розповідаючи свої казки й співаючи пісні. В іншому місці ми читаємо про золото царя Кощія, над яким той чахне. Уявіть собі золотий ланцюг на зеленому дубі, кота біля нього... Автор створив для читача чудову картину, а золотий колір тільки увиразнює цю красу, відкриту для всіх. А тепер уявіть Кощія та його золото. Автор вже не підказує нам подробиць, акцентує увагу тільки на одному слові — чахне, що означає загибель Кощія.

Порівняйте ілюстрації Ю. Валковича й О. Куркіна до вірша О. Пушкіна. Знайдіть спільне й відмінне в них. Як художники підкреслили, що вони ілюструють саме літературну, а не народну казку?






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.