МАРК ТВЕН 1835-1910 - СВІТ ДИТИНСТВА

Підручник Зарубіжна література 5 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2018 рік

МАРК ТВЕН 1835-1910 - СВІТ ДИТИНСТВА

Марк Твен був першим справді американським письменником, і всі ми відтоді — його наступники.

Вільям Фолкнер

Сторінки життя та творчості

У Сполучених Штатах Америки живуть люди різних національностей, культур і віросповідань. Колись вони залишили свої рідні домівки й вирушили шукати кранцу долю до Північної Америки.

Будувати державу на новому континенті було нелегко, ще двісті років тому там відбувалися війни й жорстока боротьба за панування. Протягом тривалої боротьби й запеклих громадянських

війн Америка, урешті-решт, позбулася рабства, люди різних культур і традицій навчилися разом жити, розбудовувати свою державу й пишатися нею.

Відомий американський письменник Марк Твен належав до покоління, на долю якого випала Громадянська війна (1861-1865). Тоді мешканці півночі країни повстали проти рабовласників на півдні.

Марк Твен (справжнє ім’я митця Семюел Ленгхорн Клеменс) народився 30 листопада 1835р. в селищі Флориді (штат Міссурі, США). Він був шостою дитиною в багатодітній сім’ї.

Батьками майбутнього письменника були Джон Маршал і Джейн Лемптон Клеменс, емігранти1 з Англії. Вони не мали великих статків і через те були змушені переїжджати з місця на місце. Коли Семюел був ще дитиною, його родина переїхала до містечка Ганнібала (штат Міссурі). Де б він потім не бував, Ганнібал займав у його душі особливе місце. Це було місто його дитячих років, мрій і спогадів. Усе, що він там бачив (стосунки між представниками різних верств, школа, церква), згодом було відображено в його книжках.

1 Емігранти — люди, котрі залишили батьківщину й виїхали в іншу країну для постійного проживання.

Найбільшим захопленням Семюела була річка Міссісіпі. Тому не випадково він обрав собі псевдонім1 — Марк Твен, що з англійської (Mark Twain) означає “мірка два” (тобто 3,6 м). Цей вислів часто використовували працівники річкового порту й суден, повідомляючи про достатню глибину для безпечного плавання пароплавів. Майбутній письменник теж колись працював лоцманом2. Після смерті батька він був змушений з 12 років працювати й допомагати матері утримувати родину.

“Пригоди Тома Сойера” (1876) принесли Марку Твенові світове визнання. Читачі відразу полюбили героя книжки за талант фантазування, уміння захопити інших своїми мріями й іграми, а ще — за його вірність у дружбі, щирість почуттів, благородство душі. У той час, коли Марк Твен писав “Пригоди Тома Сойєра”, американські дітлахи переважно читали книжки, призначені для недільних шкіл. У них ішлося про вельми слухняних хлопчиків і дівчаток, яким за хорошу поведінку було забезпечено шлях до раю. Митці писали про дітей як про “маленьких дорослих”, дитячі пустощі й фантазії вважалися недоліками. А Марк Твен вирішив створити книжку про звичайних дітей, яким не дуже хочеться вчитися (адже тогочасна освіта також перетворювалася на засіб насильства), але які вміють товаришувати, виручати один одного з біди, палко захоплюватися, бути самими собою.

Великим досягненням письменника було те, що він правдиво змалював повсякденну дійсність. Він зобразив світ очима дитини й щиро дивувався разом із нею, спостерігаючи за світом дорослих. Твір “Пригоди Тома Сойєра” побудований на протиставленні (антитезі) різних світів — дітей і дорослих, слухняних і неслухняних хлопчиків. Своєю книжкою Марк Твен повертав юному поколінню віру в самих себе, закликав дітей усього світу бути природними, щирими, відданими, шляхетними.

1 Псевдонім — вигадане ім’я, що використовується людиною замість справжнього; літературне ім’я митця.

2 Лоцман — провідник суден (морських або річкових).

Свого улюбленого героя письменник не залишив і згодом написав продовження твору — “Пригоди Гекльберрі Фінна” (1885), “Том Сойєр за кордоном” (1894), “Том Сойєр — сищик” (1896). Розповідь про Гекльберрі Фінна вийшла зовсім іншою, на відміну від першої книжки. По-перше, історію повістував уже не автор, а його герой — Гек Фіни, а по-друге, доброзичливий сміх перетворився на гостру критику законів півдня Америки. За зображення дружби білого Гека з чорношкірим слугою Джимом твір за часів Марка Твена було вилучено з бібліотек багатьох штатів. Навіть тепер ця книжка викликає гострі дискусії серед громадськості. Особливо неприйнятним для сучасних захисників расової рівності (противників расизму1) є вживання слова негр стосовно чорношкірих героїв твору. Це слово вважається лайливим, образливим у сучасному світі. Однак сам письменник пояснював, що він нічого не вигадував, а змальовував лише те, що бачив у свій час.

Серед відомих усьому світові треба назвати також твір Марка Твена “Принц і злидар” (1882), у якому два головні герої — англійський принц Едуард Тюдор і маленький жебрак Том Кенті — на кілька тижнів помінялися місцями.

Усього митець створив 43 книжки, кожна з яких оголошена національним надбанням Сполучених Штатів Америки. Той, хто читає їх, стає щирішим, відкритішим, світлішим душею.

Пам’ятник Тому Сойєру та Гекльберрі Фінну. м. Ганнібал (США)

Цікаво знати

У США створено два музеї Марка Твена. Один розташований у місті його дитинства — Ганнібалі (штат Міссурі), а другий — у Гартфорді (штат Коннектикут). Музей у м. Ганнібалі називають “Домом Тома Сойєра”.

Музей у м. Гартфорді подібний до казкового палацу або до дивовижного корабля. Кожен, хто приходить сюди, може побачити затишні куточки родинного гнізда Клеменсів.

1 Расизм — приниження людей однієї нації іншою, що є неприйнятним у сучасному світі, де серед найвищих цінностей увижається повага до людей різних націй, кольору шкіри, віросповідань, культур.

Музей Марка Твена, м. Гартфорд (США)

1867 р. власники газети “Альта Каліфорнія” вирішили відправити дотепного журналіста Марка Твена в турне Старим Світом, щоб він привіз звідти нові статті для видання.

І письменник вирушив у велику подорож, під час якої відвідав і далекі країни, і далекі міста — Одесу, Севастополь, Ялту.

Українською мовою твори Марка Твена почали перекладати ще за його життя. Серед відомих перекладачів книжки “Пригоди Тома Сойера” — Марія Грінченко, Юрій Корець- кий, Володимир Митрофанов, Інна Базилянська. Твір “Пригоди Гекльберрі Фінна” став відомий читачам завдяки перекладу Ірини Стешенко, а “Принц і злидар” українською переклала Марія Рябова.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.