ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ - ВСТУП

Підручник Зарубіжна література 5 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2018 рік

ФОЛЬКЛОР ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ - ВСТУП

Народна творчість є тим животворним захистом, що зберігає прадавню мудрість і передає її з одного часу в інший.

Якоб і Вільгельм Ґрімм

Майже 100000 років тому, коли ще не було писемності й художньої літератури, у давніх людей, як тільки вони навчилися спілкуватися одне з одним, з’явилася потреба повідати в слові про свої почуття й думки, побачене та пережите, про своє ставлення до природи й інших людей, про сподівання та жахи. Це слово не просто промовлялося, а нерідко супроводжувалося піснею, танцем, обрядом. Коли давня людина захотіла висловити свої враження в слові, воно перестало бути звичайним засобом спілкування, набуло поетичності, художності, тобто походило з первісного відчуття краси. Слово наділялося особливою магічною силою, оскільки в давнину люди вірили, що воно здатне втихомирити природні сили, умовити богів бути прихильними до них, забезпечити врожай, покращити умови існування.

Кобзарі. Листівка. Початок XX cт.

Р. Білоусов. Бонн. 1980 р.

Так у різних куточках світу виникли твори усної народної творчості, або фольклору, що передавалися з уст в уста. Ті, хто слухав ці давні оповідки, потім самі почали їх переказувати, додаючи нові подробиці й деталі, супроводжуючи текст власними оцінками й емоціями. Дописемні поетичні твори, долаючи час, поширювалися, відтворюючись у наступних поколіннях.

Твори усної народної творчості пов’язані з побутом людей, їхнім життям, з різними обрядами, традиціями, календарними циклами природи. У них відтворено не тільки реальне життя давніх людей, а й народні уявлення про добро і зло, життя і смерть, чесноти людей та працю тощо. У творах давнього словесного мистецтва втілено особливості світовідчуття народу, його вірування та ідеали.

Змінювалися часи, зникали і формувалися нові держави, а душа народу жила в цих творах.

Записувати, збирати й художньо обробляти зразки народної творчості почали наприкінці XVII ст., а особливо у XVIII-XIX ст. Відомими збирачами творів усної народної творчості були брати Якоб і Вільгельм Ґрімм, Шарль Перро, Ахім фон Арнім, Клеменс Брентано, Олександр Пушкін, Микола Гоголь, Михайло Максимович, Іван Франко та ін. Перші збирачі творів усної народної творчості помітили подібність окремих її видів (казок, пісень, легенд тощо), визначили спільні ознаки в усних творах різних країн.

Жонглери. Мініатюра. XII cт.

Мусульманський та християнський музиканти. Мініатюра. XIII cт.

Трубадури. Мініатюра. XIV ст.

Художня література розвинулася з фольклору, увібрала багато його ознак і набула власних. Фольклор і література — різні стадії розвитку словесного мистецтва (попередній та наступний, дописемний та писемний). На основі здобутків фольклору з’явилося чимало творів оригінальної художньої літератури.

Фольклор (англ. folk — народ, люди і lore — мудрість, знання), або усна народна творчість, усна народна словесність, народно-поетична творчість, — сукупність творів колективного походження, що виникли в глибоку давнину, існували в усній традиції як утілення народних уявлень (про світ, природу, моральні якості) та ідеалів.

Характерні ознаки фольклору:

• колективний творець;

• усна форма поширення;

• давність походження;

• варіативність (тобто існування творів у різних варіантах);

• безпосередній зв’язок між розповідачем і слухачем;

• утілення народних уявлень та ідеалів;

• традиційні засоби (будова, звороти, повтори, персонажі).

Жанри фольклору (види, різновиди) — твори усної народної творчості, подібні за формою (будовою), змістом і художніми ознаками. Серед жанрів фольклору найпоширенішими є прислів’я, приказки, загадки, пісні, легенди, казки тощо. Вони виявляються в культурі різних народів, мають спільні ознаки й водночас розбіжності, зумовлені національною своєрідністю.

Поясніть ознаки фольклору та літератури, подані в таблиці.

Фольклор

Література

За походженням є найдавнішим етапом словесного мистецтва.

За походженням є наступним етапом словесного мистецтва, що використовує фольклор.

Колективний творець — народ.

Індивідуальний творець — автор (письменник).

3 давнини поширювався в усній формі.

Поширюється в писемній формі.

Твори існують у різних варіантах.

Твори існують в одному варіанті, визначеному автором (авторському).

Наслідування народної традиції (у побудові, образах, художніх ознаках, мові), утілення народних уявлень та ідеалів.

Творче засвоєння й переосмислення традиції, утілення авторських уявлень та ідеалів.

Цікаво знати

У давнину співців, які під супровід музичних інструментів переповідали народні перекази, у різних країнах називали так: у Франції — жонглерами, у Німеччині — шпільманами, в Англії — менестрелями, у народів Середньої Азії та Казахстану — акинами, в Україні — кобзарями.

Перевірте себе

1. Що виникло спочатку — фольклор чи література?

2. Які цінності народу закарбовані у фольклорі?

3. Назвіть спільні й відмінні ознаки фольклору та літератури.

4. Визначте характерні ознаки усної народної творчості.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.