Зарубіжна література 6 клас - Надія Півнюк - Освіта 2006

ГУБЕРНАТОР БЕЗЛЮДНОГО ОСТРОВА - НОВІ ПРИГОДИ В КРАЇНІ ЛІТЕРАТУРНИХ ГЕРОЇВ - ЦІКАВА НАУКА ПРО ЛІТЕРАТУРУ

У 1676 році в містечку Ларго, у Шотландії, у родині черевичника Джона Селькірка народився син, якого назвали Олександром. Про це свідчить запис у церковній книзі, що зберігся і до нашого часу.

Хлопчик з дитинства мріяв про морські подорожі, пригоди, романтику піратських нападів. Коли Олександру виповнилося вісімнадцять років, він залишив батьківський дім і вирушив подорожувати морем. Плавання закінчилося для нього невдало: на судно напали французькі пірати. Молодого матроса взяли в полон і продали в рабство. Але йому вдалося втекти і найнятися на піратський корабель. З цього часу почалися пригоди і невдачі, які наполегливий юнак дивовижним чином долав, залишаючись цілим та неушкодженим. Додому Селькірк повернувся в розкішному одязі і з повним гаманцем.

Вдома не сиділося. Осіле життя здавалося нудним і одноманітним. Випадково юнак дізнався, що капітан Вільям Дамп’‎єр готується відплисти в Індію за золотом. Селькірк запропонував йому свої послуги і став боцманом на галері «Сенк Пор». У флотилію Дамп’‎єра, окрім галери «Сенк Пор», входив двадцятишестигарматний бриг «Сент-Джордж». Кораблі вийшли з гавані не одночасно і зустрілися лише біля берегів Ірландії. Ось тут і трапилась подія, яка відіграла в житті Олександра Селькірка дуже важливу роль.

Несподівано помер капітан Дамп’‎єр, і на його місце призначили жорстокого і свавільного Томаса Стредлінга. Під час плавання між капітаном і боцманом не раз виникали сутички. Упертий шотландець Селькірк не сподобався владолюбному капітанові. Дійшло до того, що у судовому журналі з’‎явився запис: «Олександр Селькірк списаний із судна «за власним бажанням». У шлюпку завантажили одяг і білизну, кремінну рушницю, фунт пороху, кулі і кресало, декілька фунтів тютюну, сокиру, ніж, казан, не забули навіть Біблію.

Олександр Селькірк залишився один на безлюдному острові Мас-а-Тьєрра, який входив до архіпелагу Хуан-Фернандес, що поблизу берегів Чилі. Це був той самий острів, який сьогодні має назву «Острів Робінзона Крузо».

Селькірк насправді опинився в становищі Робінзона. І він виявив у цій ситуації неабиякі винахідливість, вигадливість, терпіння і працездатність. Коли одяг його зносився, він із звичайного гвіздка змайстрував голку і пошив новий одяг із козячих шкур. Олександр збудував собі дві хатини з колод та листя і сам обладнав їх. Тобто він поводив себе точнісінько так, як справжній Робінзон.

Але це зараз ми кажемо «як Робінзон». А в той час так сказати ніхто не міг, оскільки ніякого Робінзона Крузо ще не існувало. Робінзон з’‎явився саме завдяки Олександрові Селькірку. Справді, історія, яку розповів Данієль Дефо, детально відтворює всі ті події, які трапилися з Олександром Селькірком.

Робінзон Крузо також у вісімнадцять років залишив батьківський дім, найнявся на корабель і відплив у відкрите море. Він також потрапив у полон до піратів, а коли звільнився — не заспокоївся і знову вирушив у нову подорож.

Робінзон, правда, опинився на безлюдному острові не «за власним бажанням», а через катастрофу. Всі його товариші загинули, тільки він один врятувався.

Робінзон, як і Селькірк, також сам збудував житло, змайстрував побутове приладдя. Він також шив собі одяг із козячих шкур.

Історія «моряка з Йорка Робінзона Крузо» майже повторила дивовижну історію Олександра Селькірка.

Насправді історія Робінзона неймовірна. Людина не може прожити усамітнено двадцять вісім років і при цьому не здичавіти. Наука підтверджує це з упевненістю.

То для чого ж Данієль Дефо ввів у роман неправдоподібні, немислимі, неймовірні обставини?

Виняткова ситуація, у якій опинився Робінзон, не тільки допомогла письменникові побачити приховану сутність багатьох речей і явищ, а й примусила самого Робінзона виявити ті несподівані резерви своєї вдачі, які він не міг реалізувати у звичайному житті. Герой виявив неабияку силу духу.

Історія Робінзона була б більш реальною і правдивою, якби вона закінчилася так, як історія Селькірка (боцман здичавів). Але Дефо створив свій роман не для того, щоб показати можливості однієї, окремо взятої людини. Його цікавила Людина з великої літери. Він хотів осягнути поступ усього людства.

Так, окрема людина могла відступити у важкій боротьбі з дикою природою. Але людство цю боротьбу витримало. Людство перемогло, як переміг Робінзон.

За книгою Станіслава Рассадіна і Бенедикта Сарнова

«Рассказы о литературе»

Запитання й завдання

1. Хто став прототипом головного героя роману Данієля Дефо «Робінзон Крузо»? Використовуючи матеріали статті, перекажіть історію Олександра Селькірка.

2. Чи подібні історії Селькірка і Робінзона Крузо? Аргументуйте свою відповідь.

3. З якою метою автор уводить у роман неймовірні обставини?

4. Як ви розумієте зміст твердження: «Окрема людина могла відступити у важкій боротьбі з дикою природою. Але людство цю боротьбу витримало. Людство перемогло, як переміг Робінзон»?