КОРОТКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Зарубіжна література 6 клас - Надія Півнюк - Освіта 2006

КОРОТКИЙ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ СЛОВНИК

Алегорія (грец. allegoriaінакомовлення) — художній засіб, за допомогою якого узагальнене поняття розкривається через конкретний образ. Алегорія використовується в байках. Суть алегорії становить внутрішнє порівняння певного явища з іншим. В образах тварин, предметів, різних природних явищ у байці відображаються людські стосунки і характери.

Антитеза (від грец. antithesis — суперечність) — протиставлення явищ, понять, почуттів, думок, характерів. Для створення антитези письменники використовують антоніми. Наприклад, образи товстого і тонкого в оповіданні Антона Чехова.

Байка — невелике, переважно віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають люди, тварини, рослини чи предмети.

Гіпербола (від грец. hyperbole — перебільшення) — художнє перебільшення.

Гумор (від англ. humour — настрій) — різновид комічного; весела, добродушна насмішка над кимось або чимось.

Езопова мова — алегоричне висловлення думок з іронічними натяками й недомовками. Широко використовується в байках.

Епітет (від грец. epitheton — означення) — художнє означення, що виділяє та образно змальовує якусь характерну рису чи ознаку людини, предмета, явища.

Ідея твору — основна думка, висвітленню якої автор підпорядковує всі змальовані ним картини та образи. Наприклад, ідея уславлення сили людського характеру в оповіданні «Любов до життя» Джека Лондона.

Іронія (від грец. еігопеіа — удаване незнання) — різновид комічного, прихована насмішка.

Жанр (франц. genre — вид, жанр) — вид художнього твору за його формою, обсягом та іншими ознаками. Наприклад, роман, повість, оповідання, новела та ін.

Комічне (від грец. komikos — смішний, веселий) — смішне в житті та мистецтві. Літературні різновиди комічного: гумор, іронія, сарказм, сатира.

Композиція (від лат. compositio — складання) — побудова художнього твору.

Метафора (від грец. metaphor а — переміщення) — перенесення властивостей і ознак одного явища на інше на основі подібності.

Міф (від грец. mythos — сказання) — стародавня оповідь про явища природи і надприродні сили, про богів, духів, першопредків і героїв, у якій часто пояснювалося походження світу і життя на Землі. Наприклад, давньогрецькі міфи «Прометей», «Геракл».

Міфологія — система фантастичних уявлень предків про світ і світобудову; сукупність міфів певного народу; наука про міфи.

Науково-фантастична література — художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства. Наприклад, романи «Подорож до центра Землі» Жуля Верна, новела «Усмішка» Рея Бредбері.

Новела (італ. novella — новина) — один із прозових жанрів, близький до оповідання; невеликий за обсягом прозовий твір переважно про одну незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. Наприклад, «Усмішка» Рея Бредбері.

Образ художнього твору — це індивідуалізована і разом з тим узагальнена картина людського життя, створена письменником за допомогою вигадки.

Оповідання — невеликий художній розповідний прозовий твір про одну чи кілька подій у житті персонажа. Наприклад, «Хамелеон», «Товстий тонкий» Антона Чехова.

Пейзаж (від франц. pays — країна, місцевість) — у художньому творі — словесне зображення картин природи. Найчастіше пейзаж допомагає відобразити душевний стан героя або служить тлом, на якому розгортаються події. Наприклад, в оповіданні «Любов до життя» Джека Лондона.

Переказ художнього твору — передача змісту твору своїми словами в довільній формі.

Переклад художнього твору — передача змісту й форми твору, написаного однією мовою, за допомогою засобів іншої мови.

Повість — розповідний художній твір, у якому змальовано картину життя ряду персонажів протягом тривалого часу. За повнотою відтворення подій, кількістю описів, характеристикою образів і за обсягом повість перебуває на межі між оповіданням та романом. У повісті, на відміну від роману, менша кількість подій, менше персонажів, відсутня їх детальна характеристика.

Порівняння — пояснення якоїсь особливості, риси чи ознаки одного предмета за допомогою чимось подібного до нього іншого предмета. Порівняння увиразнюють зображуване, концентрують увагу на найхарактернішому.

Пригодницька література — твори із захоплюючим сюжетом про складні випробування, через які проходять герої. В основі цих творів — напружені конфлікти особистого чи громадського життя, в яких найбільш повно виявляються риси характеру героїв. Наприклад, романи «Робінзон Крузо» Даніє ля Дефо, «Острів скарбів» Роберта Льюїса Стівенсона, «П’‎ятнадцятирічний капітан» Жуля Верна, повість «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена.

Притча — алегоричний повчальний твір про людське життя із прихованою мораллю. У притчі немає описовості, природа та речі згадуються лише за потреби, а дія відбувається мовби без декорацій. Наприклад, казка-притча «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері.

Робінзонада — різновид пригодницької літератури, у якому зображено життя та діяльність героїв, що з певних причин опинилися поза цивілізацією. Започаткував робінзонаду Данієль Дефо романом «Робінзон Крузо».

Роман (від франц. romans — оповідь романською мовою) — великий за обсягом і складний за будовою переважно прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події, розкрито історію формування характерів багатьох персонажів. Наприклад, роман Жуля Верна «П’‎ятнадцятирічний капітан».

Сарказм (від грец. sarkazo — рву м’‎ясо) — різновид комічного, в’‎їдлива насмішка з відверто викривальним змістом.

Сатира (від лат. satura — суміш, усяка всячина) — різновид комічного, нещадне висміювання людських вад.

Символ (грец. symbolon — знак, прикмета) — знак (предмет, дія чи слово), що умовно виражає сутність якогось явища. Наприклад, хліб-сіль — символ гостинності.

Строфа (від грец. strophe — поворот, зміна) — організоване поєднання рядків, яке закономірно повторюється протягом віршованого твору або його частини.

Сюжет (від лат. subjectum — підкладене) — це подія чи кілька пов’‎язаних між собою подій, які складають основу твору.

Тема (від грец. thema — основа) — коло життєвих явищ, зображених у творі.

Уособлення — різновид метафори, який полягає в перенесенні властивостей живих істот на предмети та явища з метою їх яскравішого зображення.

Художня деталь — виразна подробиця твору, що робить зображувану автором картину зримішою, яскравішою і глибшою за змістом. Деталі можуть викликати певні асоціації, символізувати якісь явища, готувати читача до розуміння образу, створювати відповідний настрій тощо. Наприклад, цуценя в оповіданні «Хамелеон» Антона Чехова.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.