ПОНЯТТЯ ПРО МІФ. ОСНОВНІ ГРУПИ МІФІВ - МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

Світова література 6 клас - Ніколенко О.М. - Грамота 2014

ПОНЯТТЯ ПРО МІФ. ОСНОВНІ ГРУПИ МІФІВ - МІФИ НАРОДІВ СВІТУ

З давніх-давен люди намагалися пояснити світ, природу та своє місце в навколишньому середовищі. Так виникли міфи, що є особливим способом мислення, утіленням колективної свідомості народу, відображенням уявлень і вірувань давніх людей. Міф у перекладі з грецької означає слово, чутка, звістка, розповідь. Від цього слова походить поняття міфологія — 1) сукупність міфів; 2) наука, завданням якої є вивчення міфів.

У багатьох народів можна знайти подібні міфи — про виникнення світу й людства, природні явища, богів і героїв. Це зумовлено тим. що давні люди в різних куточках Землі намагалися дати пояснення різним явищам природи та незбагненним подіям. Буття людини, природні стихії, рух планет і плин часу — усе це давало грунт для виникнення міфів. Вони були не тільки результатом людської фантазії, а й художнім (поетичним) переосмисленням історії, досвіду попередніх поколінь, реальних подій, що колись відбувалися.

За змістом міфи умовно поділяються на такі тематичні групи:

• міфи про створення та будову світу;

• міфи, які пояснюють виникнення якогось явища в природі чи в людському суспільстві;

• міфи, у яких викладено вигадані історії про минувшину;

• міфи, пов'язані з календарними обрядами, магічними дійствами відповідно до природного циклу;

• міфи про богів, у яких утілено уявлення давніх людей про явища природи та людські якості;

• міфи про подвиги героїв;

• міфи про загибель цивілізації, кінець світу та ін.

У межах однієї теми міфи можуть реалізовувати різні мотиви. Наприклад, у міфах про створення та будову світу розробляються мотиви про сонце, день, ніч, хаос, верховне божество тощо. У героїчних міфах знаходимо мотиви народження й становлення героїв. їхні випробування, подвиги, загибель заради високої мети тощо.

Образи, що використовуються в міфах, називаються міфологічними. У них у конкретній формі втілено уявлення давніх людей про світ, природу, ідеали. Міфологічні образи є традиційними для певного народу. Разом із тим чимало міфологічних образів набуло значення для різних народів, ставши вічними. До них звертаються письменники, живописці, скульптори й інші діячі мистецтва різних часів.

Міф (з грецьк. mythos — слово, переказ, звістка) — розповідь, у якій явища природи або реальні події були творчо переосмислені колективною (первісною) свідомістю давніх людей як пояснення світу й утілення уявлень про нього.

Міф подібний до казки тим, що він також є результатом колективної творчості, у ньому використовується розповідна форма (невелика за обсягом) і вигадка. Міф, як і казка, може існувати в різних варіантах. Проте міф не тотожний казці, між ними є суттєві відмінності.

Відмінності міфу від казки

Міф

Казка

Основа міфу — реальні події, явища природи, перетворені людською фантазією.

Основа казки — вигадка.

Відображає колективні уявлення про світ, його створення, будову, істоти, що його населяють.

Відображає уявлення про окремі аспекти людського буття, риси людей, мораль.

Пояснює світ.

Розважає та повчає.

У давнину міфам вірили.

Казку завжди сприймали як витвір фантазії.

У міфах діють міфологічні персонажі — боги, герої, дивовижні істоти.

У казках переважно діють звичайні люди, тварини, речі, які інколи можуть наділятися чарівними властивостями.

Зображує світ у його неподільності, складності.

Зображує протистояння добра та зла, у якому добро завжди перемагає.

Міфологічний образ — образ, що походить із міфу. У міфологічному образі в конкретній формі втілено загальні уявлення давніх людей про виникнення світу, дано первісні пояснення явищ природи та людського життя. Міфологічні образи широко використовуються в художній літературі. Вони переосмислюються відповідно до авторського задуму. Водночас міфологічні образи містять вічні «коди», важливі для осягнення світу й буття на різних етапах людської історії.

Мотив — неподільна смислова одиниця, що є реалізацією більш широкого поняття — теми. Мотив рухає сюжет твору і є одним із засобів розкриття художнього образу.

Українська міфологія має багато спільного з міфологією інших народів. В українських давніх оповідках закарбовано тісний зв'язок людини з природою, обожнення природних явищ, небесних світил, річок, лісів. Багатобожжя (поклоніння різним богам) визначало світогляд і вірування українців до прийняття християнства. Творцем Усесвіту, богом над богами для наших предків був Poд. Владикою світу, богом світла Й небесного вогню вважався Сварог. Перун був богом блискавок і грому, пробуджував навесні землю до життя й поливав її дощами. Син Сварога, Дажбог, — бог жнив, родючості й сонячного світла. Хорс — бог сонця. Лада — богиня кохання, а Велес — бог достатку й скотарства.

Усі речі та явища, які супроводжували селянське життя, набували міфологічного значення. Наприклад, колесо вважалося втіленням влади сонця, вічного коловороту природи й захистом від нечистої сили. Дідух (сніп) уособлював дух поля, бога сонця та душі померлих предків, які оберігають земне життя. Коровай здавна був жертовним хлібом богу сонця, а тому мав круглу форму, він утілював силу природи та плодючості.

А. Климент. Сварог. (Фрагмент). 1993 р.

Дідух і коровай

Перевірте себе

1. Дайте визначення поняття міф.

2. Назвіть його основні ознаки.

3. Визначте подібності та відмінності міфу від казки.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.