Микола ГОГОЛЬ 1809-1852 - ПРИГОДИ I ФАНТАСТИКА

Гоголь наш!.. Він є дзеркалом нашої неповторності.

Дмитро Чижевський

До якої культури належить письменник Микола Гоголь — російської чи української? Більшу частину свого життя він жив у Росії і за її межами, писав російською мовою. Разом із тим відобразив у своїх творах звичаї й особливості життя та історії України, а в героях утілив національний колорит і мрію українців про вільне та щасливе життя. Письменник О. Гончар зазначив: «Геній Гоголя постав на українському грунті... Він був не тільки російським письменником, а й великим генієм українського народу».

Микола Васильович Гоголь народився 1 квітня 1809 р. в с. Великих Сорочинцях на Полтавщині, Тут, у Спасо-Преображенській церкві, хлопчика похрестили. Ім’‎я Микола він отримав на честь Святого Миколая, якому молилася мати в церкві в с. Диканьці, неподалік від м. Полтави. Дитинство М. Гоголя минуло в родовому маєтку Василівка (нині — с. Гоголеве).

Батько Гоголя. Василь Опанасович. прищепив інтерес до мистецтва своїм дітям — Миколі, його брату Івану й сестрам Анні, Ользі, Єлизаветі, Марії. 1818 р. двох братів відправили до Полтави вчитися в повітовому училищі, але через рік Іван захворів і помер. А Миколу, який дуже переживав втрату брата, батькам довелося забрати додому. Хлопець продовжив навчання в Ніжинській гімназії вищих наук князя Безбородка. У березні 1825 p., коли хлопець навчався в 6 класі, прийшла страшна звістка — помер батько. Микола мусив стати опорою для матері й сестер. Усе життя М. Гоголь опікувався своєю родиною, займався господарськими справами, вихованням і навчанням сестер.

У грудні 1828 p. М. Гоголь разом із приятелем О. Данилевським приїхав до Петербурга. Після довгих поневірянь юнак знайшов місце дрібного чиновника в одному з господарських департаментів. Він щодня ходив на службу, переписував папери, але мріяв стати письменником. Перший його дебют — драма «Гани, Кюхельгартен», що вийшла друком під псевдонімом В. Алов 1829 p.. не мала успіху. Схвильований невдачею, М. Гоголь скупив і спалив увесь наклад книжки.

с. Гоголеве (колишня Василівка)

Проте він знайшов у собі сили знову взятися за перо. Пише повісті про українське життя. Нарешті — перший успіх! У журналі «Отечественныезаписки» за 1830 р. з’‎явилася (поки що без імені автора) повість «Басаврюк, або Вечір напередодні Івана Купала». Вона поклала початок збірки повістей «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка виходила друком протягом 1831-1832 pp. і принесла славу М. Гоголю. До цієї книжки ввійшли такі відомі твори, як «Сорочинський ярмарок», «Ніч перед Різдвом», «Травнева ніч, або Утончена» та ін.

У чому ж секрет «Вечорів на хуторі біля Диканьки»? Чому витончений і освічений Петербург зачитувався українськими повістями М. Гоголя? Народні образи, створені Гоголем у літературі, надто відрізнялися від столичного середовища. Це був блискучий розквіт молодого таланту митця, проте тільки перший крок на великому шляху, де його очікували нові повороти й перехрестя...

Цікаво знати

У с. Василівці, нині — Гоголеве (Полтавщина), створено Національний музей-заповідник М. В. Гоголя. Тут усе так, як було й за часів митця — родовий будинок, сад, флігель, де любив працювати письменник.