«КОЛИ НАСТАВ ЧУДОВИЙ МАЙ» - ВІРШІ ПРО КОХАННЯ - ДРУЖБА І КОХАННЯ

Світова література 7 клас - Євгенія Волощук - 2015 рік

«КОЛИ НАСТАВ ЧУДОВИЙ МАЙ» - ВІРШІ ПРО КОХАННЯ - ДРУЖБА І КОХАННЯ

***

Коли настав чудовий май,

Садочків розвивання,

Тоді у серденьку моїм

Прокинулось кохання.

Коли настав чудовий май

І пташок щебетання,

Тоді я милій розказав

Мою журбу й кохання.

Переклад Лесі Українки

Запитання і завдання до прочитаного

1. Схарактеризуйте душевний стан ліричного героя вірша «Коли настав чудовий май...». Знайдіть рядки, у яких відчувається відгомін особистих переживань автора.

2. У прочитаному вами вірші Гейне використано принцип фольклорного паралелізму — тобто проведення паралелей між природним світом і людськими почуттями. На конкретних прикладах поясніть, яку роль відіграє цей прийом у творі.

3. Творча лабораторія. Виконайте одне із запропонованих завдань.

А. Розкажіть, які образи виникли у вашій уяві під час читання поезії «Коли настав чудовий май...». Створіть словесну ілюстрацію до вірша.

Б. За прикладом поезії «Коли настав чудовий май...» напишіть віршований або прозовий твір про кохання, символом якого у народних піснях є осінь. Увиразніть відповідність між порою року і людським почуттям.

Костянтин Симонов (1915-1979)

Вірш «Чуєш... Ти чекай мене...» російського поета Костянтина Михайловича Симонова (справжнє ім’‎я — Кирило) народився в суворі роки Другої світової війни. Тоді в душах людей панували два почуття: ненависть до ворогів і любов до ближніх. Проте вистояти, вижити й перемогти допомогла саме любов. Вона була сильнішою за всі випробування, вона жила в серцях, звучала в піснях, читалася в рядках листів.

Вірш «Чуєш... Ти чекай мене...» військовий кореспондент Симонов написав у липні 1941 р., на фронті. Поезію було присвячено кінозірці Валентині Сєровій, яку Костянтин Михайлович кохав усе життя. Згодом на прохання детальніше розказати про цей твір поет відповів стисло: «У вірша «Чуєш... Ти чекай мене...» немає ніякої особливої історії. Просто я поїхав на війну, а жінка, яку я любив, була в тилу. І я написав їй листа у віршах...».

Вірш Симонова звучить як закляття або молитва. Ключове слово в ньому — «чекай». Повторюючи його кілька разів, поет переконує, що від вірності коханої залежить і життя солдата, і перемога у війні. Ця поезія — дуже особиста, звернена до однієї-єдиної, — водночас сприймається як послання всіх солдатів, що просять своїх подруг попри все просто дочекатися...

Вірш Симонова припав до душі і фронтовикам, і жінкам, що залишилися в тилу. Адже їм, таким далеким один від одного і таким близьким до смерті, конче потрібні були саме такі рядки...