(6л. 570 -487pp. до н. е.)

Про життя Анакреонта відомо мало. Він не мав власного дому й мандрував від одного можновладця до іншого. У їхніх палацах і забуяв талант поета, філософа й співця життєвих радощів. Афіняни вшанували поета, поставивши на Акрополі його статую. Поезія Анакреонта була дуже популярною, у нього з’‎явилося багато послідовників. їхня творчість (т. зв. анакреонтична поезія, або анакреонтика) вирізняється оспівуванням життєвих радощів і насолод (іноді — політичним вільнодумством). Анакреонтична традиція пережила тисячоліття. Так, у французькій літературі анакреонтичні мотиви є у творчості Вольтера, у німецькій — Й. В. Ґете, у російській — О. Пушкіна, а в українській — Олександра Олеся.

Принеси води, юначе, і вина подай швиденько,

І вінки духмяні з квітів, щоб з Еротом поборотись.

Ну же, пиймо не як скіфи, що без пісні сидять тихо.

Не люблю я нудьгувати: на бенкеті з вином разом

Давай пісню, серцю милу.

Про Ерота, що пов’‎язки із пахучих носить квітів,

Пісню буду я співати: він володар над богами

Й людей також підкоряє.

Переклад В. Маслюка

Злотоволосий Ерот мене

Знову поцілив пурпурним м’‎ячем —

Дівчину в барвних сандалях тепер

Каже мені забавляти.

Лиш запишалося кляте дівча, —

З Лесбосу славного родом воно, —

Та й, осміявши мою сивину,

Іншому звабно моргає.

Переклад А. Содомори

Літературне відлуння

З АНАКРЕОНТИКИ

Дай мені Гомера ліру І, забувши про повагу,

Без струни, що зве до бою, Струн торкнуся, заспіваю

Принеси глибокий келих Голосну застольну пісню.

І ті приписи, що, кажуть, Дай мені Гомера ліру

Як з вином змішати воду. Без струни, що зве до бою.

Вип’‎ю трохи — й затанцюю

Переклад А. Содомори

Ольвія. Можливо, саме тут був театр, реконструкцію якого ви бачите вгорі. Ліворуч — уламок еллінського кратера, знайденого тут, із зображенням театрального дійства.