Література і культура
Вступ
Кожне покоління несе в собі досвід культурного освоєння світу попередніх поколінь, будує свою діяльність на встановлених принципах і, як результат засвоєння попередніх досягнень, рухається вперед, розвиваючи, оновлюючи й удосконалюючи навколишній світ.
Культура - скарбниця всього, створеного людьми. Складові частини культури - матеріальна і духовна.
Матеріальна культура включає все, що пов’язане з предметами і явищами матеріального світу, їх виробництвом і освоєнням. Духовна культура - це світ цінностей людства, втілених в архітектурних, літературних, художніх пам’ятках. Найвизначнішими структурними елементами духовної культури є мова, наука, мистецтво, релігія, етика.
Мистецтво, яке і представляє духовну сферу культури, впливає на внутрішній світ людини, на її розум, почуття та емоції. Мистецтво є формою вираження духовного життя особистості. Це однаковою мірою відноситься і до літератури як органічної частини мистецтва.
Як будь-яке мистецтво, література — пізнання і творчість, висловлює багатство і розмаїття людського життя в художніх образах.
Художні твори - най чутливіший барометр, який гнучко реагує на всі зміни в духовному, соціально-психологічному кліматі епохи в його єдності емоційно-чуттєвої, побутової, інтелектуальної, філософської сфери. Життя постає у творі літератури не у своїй безпосередній формі, а просвічене думкою письменника, насичене його почуттями і переживаннями. Читач немовби починає жити в цьому тексті, вступаючи в діалог з автором, героями інших епох. Входження в цей художній світ твору є цікавим і важливим для самопізнання людини.
Література (від фраац. litteratuге, висхідного до лат. llttera - літера) в широкому сенсі є письмова форма мистецтва слова.
Культура (від дат. culture «обробіток», «обробляти») — сукупність матеріальних та духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил всередині соціуму для його збереження та гармонізації.