Вступ

Літературний процес і художні системи в літературі

Жоден письменник будь-якої епохи не починає писати «з чистого аркуша», він завжди свідомо чи несвідомо враховує досвід своїх попередників, як водоспад, який поступово вбирає воду від своїх річок-приток, перш ніж перетворитися на великий унікальний потік.

Водоспад буде для нас образом-символом безперервного розвитку літератури. Літературний процес — формування, функціонування і зміна різних літератур них епох, напрямів і течій.

Розвиток літературного процесу зумовлений низкою факторів, серед яких насамперед слід зазначити історичну ситуацію, вплив попередніх літературних традицій, художній досвід інших народів, революції, війни, наукові відкриття, вчення великих філософів і діячів церкви. Є подібність і відмінність між літературами різних народів і націй, географічних зон і регіонів. Для кожної епохи властивий свій світогляд, мода, структура суспільства та багато іншого.

Кожна епоха збагачує літературний процес новими художніми відкриттями. І чим яскравіше виражені в певній культурі традиції і новаторство, тим вона багатша і плодоносніша: такою є, наприклад, епоха західноєвропейського Відродження, що стала символом всесвітньо-значущої творчості.

Літературний напрям - це сукупність духовно-змістовних і естетичних принципів, характерних для творчості більшості письменників певної епохи (однорідність жанрів, сюжетів, характерів, мови, художніх засобів тощо). Час функціонування напряму: від 70 до 100 років.

Встановлюючи загальні закономірності літературно-художнього розвитку, вчені надають таким епохам, як Античність, Середньовіччя, Відродження та Просвітництво всеохоплюючого, глобального сенсу.

Про існування літературного напряму можна говорити в тому випадку, якщо письменники усвідомлюють теоретичні основи своєї художньої діяльності, пропагують їх в маніфестах, програмних виступах, статтях. Так, у XVII ст. у Франції були проголошені принципи класицизму, встановлені жорсткі правила «поетичного мистецтва» на противагу свавіллю поетів і драматургів бароко. Але на початку XIX ст. романтики різковиступили проти всіляких норм і правил класицизму, заявивши, що правила - це милиці і геній їх не потребує. Незабаром реалісти відкинули суб’єктивізм романтиків, висунувши вимогу об’єктивного, правдивого зображення життя.

Той чи інший напрям в кожній країні виступає як національний різновид відповідного загальноєвропейського міжнародного напряму.

Прийнято виділяти такі літературні напрями: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм, модернізм, постмодернізм, тощо. Новий напрям, виникаючи, не усуває попередній відразу, а якийсь час співіснує з ним - між ними відбувається творча і теоретична полеміка.

У певних обставинах в рамках одного літературного напряму можуть утворюватися літературні течії - групи письменників, особливо близьких один одному за своїми естетичними поглядами. Напрям і течію розрізняють як ціле та часткове в межах одного літературного періоду. У боротьбі та зміні течій і напрямів найчіткіше виражаються закономірності літературного процесу.

Велике значення для розвитку людської цивілізації має взаємовплив, взаємодія і взаємозбагачення унікальних національних культур. Традиції, своєрідність однієї національної культури не можна глибоко зрозуміти без її співставлення з іншими. Урахування специфіки таких традицій дозволяє обґрунтувати принцип рівноцінності всіх народів та їхніх куль туф.

Кожній епосі притаманні певні загальні світоглядні уявлення людської спільноти того чи іншого часу - погляди на світ і людину в ньому, ціннісні орієнтації (морально-релігійні, художньо-естетичні). Таким чином, зважаючи на світоглядні домінанти певної доби, можна говорити про характерну для неї «картину світу», або «образ світу».

Літературна течія — група, що утворюється всередині будь-якого напряму. Час функціонування течії: від 10 до 15 років.

Культурна епоха - це сукупність провідних культурних досягнень певного суспільства в більш-менш чітких просторових і часових межах; підпорядкування їх засадничим цінностям, коли усі елемента культури утворюють стилістичну, світоглядну, ментальну єдність.

З безлічі національних і місцевих літератур, як з каскадів водоспаду, утворюється одна всесвітня література.

Узагальнюємо

1. Як ви розумієте поняття «культура» і «література»?

2. Які розрізняють способи зображення дійсності?

3. Назвіть характерні ознаки кожного роду літератури, продемонструйте прикладами з прочитаних творів.

4. Зіставте роди і жанри літератури:

5. Йосип Бродський в есе «Як читати книгу» радив між прозою і поезією вибирати поезію. Чи згодні ви з думкою Нобелівського лауреата? Відповідь аргументуйте.

6. Як ви розумієте поняття «літературний процес»?

7. Назвіть основні історико-культурні епохи.

8. У чому полягає відмінність між поняттями «літературний напрям» і «літературна течія»?

Посилання на схожі матеріали: