ВІДРОДЖЕННЯ

Підручник Зарубіжна література 8 клас з поглибленим вивченням філології - Богосвятська А.І. - Світ 2016

ВІДРОДЖЕННЯ

Зоряна ніч заворожує та надихає. Із завмиранням серця розглядаємо ми різні за яскравістю і кольором високі зорі, які немов нагадують нам, що наша душа - небесного походження.

Спробуйте відшукати внутрішнім поглядом у нічній блакиті чудовий міст, що немов вибудуваний із великих сяючих зірок. Цей зоряний міст буде для нас образом епохи Відродження, а кожна зірка на ньому символізуватиме геніїв-митців. Адже епоха Відродження була справжнім зоряним часом, коли народжувались не просто талановиті в різних сферах люди, а титани духу, яким було все під силу.

Відродження - могутній європейський культурний рух, у ході якого виникла нова культура, звернена до прагнень і вищих можливостей людини, а також нова система національних літератур, нова філософія і наука, небувалого розквіту досягло мистецтво.

Величезну роль у становленні й розвитку епохи Відродження відіграла античність. Звідси і назва доби: «відродження» у вузькому сенсі означає відродження культури античності, вивчення її пам’‎яток. Античність сприймалася як найвищий авторитет, ідеал людської культури. З неї черпати сюжети, образи, високі ідеали митні та мислителі Нового часу. У більш широкому сенсі термін «Відродження» можна трактувати як прояв інтересу до людини, відкриття людської природи, взаємин людини і світу. Синонімом Відродження є термін «Ренесанс» (від фр. renaissance - розквіт).

Історична та культурна епоха Відродження починається в XIV ст. в Італії, на батьківщині античності, і завершується в XVH ст., поширившись на території всієї Європи, але набуває в кожній окремій країні свій національний характер. Вона розділяється на Проторенесанс, Раннє Відродження, Високе Відродження (період розквіту), Пізнє Відродження і окремо виділяється Північне Відродження (в Англії та Нідерландах).

Подивимось, що є опорами нашого зоряного мосту епохи Відродження - які причини появи нової культури. Цими опорами є розвиток міст та міського населення, винахід друкарства Й. Гутенбергом у 1440-х роках, поява світських шкіл, виникнення інтелігенції, розвиток природничих наук і технічних знань, дослідження сонячної системи М. Коперника та Г. Галілея, великі географічні відкриття, подорожі Васко да Гами, Хр. Колумба, Ф. Магеллана і, як результат, розширення уявлення про масштаби Землі і Всесвіту.

Чудова і зухвала сама мета - обійняти думкою цілий Всесвіт. Філософи Відродження від Бразма Ротердамського до Мішеля Монтеня схилялися перед розумом людини і його творчою міццю. Вони були упевнені в тому, що людський розум здатний осмислити, зрозуміти, розгадати світобудову, створити в своїй уяві повну картину світу, знайти модель ідеального суспільства. Так народжуються утопії (у перекладі з грец. - «місце, якого немає») - ідеальний острів «Утопія» в романі Т. Мора і «Місто сонця» Т. Кампанелли.

Духовною основою епохи Відродження є гуманізм (від лат. homo - людина, humanitas - людяність) - світогляд, у центрі якого знаходиться ідея людини як вищої цінності. Культурних діячів цього періоду відповідно називають гуманістами.

Н. Коперник — видатний польський ученим

Томас Мор «Утопія»

Гуманізм - світогляд, філософська течія доба Відродження, що розглядає людину, її особистість, її свободу, її активну, творчу діяльність як вищу цінність.

Гуманісти поставили перед собою грандіозне завдання: поясните людині, хто вона, якою вона повинна стати, який навколишній світ і яким світ може стати завдяки людині. У добу Відродження відбувається «відкриття світу і людини».

Предтечею Відродження і європейського гуманізму вважається великий поет Середньовіччя Данте Аліг’‎єрі.

Ренесанс запропонував уявлення про гармонійно організований світ з людиною у центрі. Влучною ілюстрацією цієї ідеї виступає філософський малюнок Леонардо да Вінчі «Вітрувіанська людина», начерк олівцем якого був зроблений видатним художником у 1492 р. На малюнку зображено оголеного чоловіка, тіло якого вписано в коло (символ духовної сфери) і квадрат (матеріальна сфера). Зробивши акцент на гармонійних пропорціях людини, да Вінчі, як справжній гуманіст, помістив її в центр Всесвіту.

Гуманізм став вираженням нового світосприйняття, нового розуміння сутності людини, яке розвиваю ідеї права людини на земні радощі й інтелектуальний розвиток, на задоволення чуттєвих і духовних запитів, на земну, прижиттєву славу. Проголосивши людину вільною, гуманісти боролися з усім тим, що цю волю обмежувало, за духовне розкріпачення особистості.

Основні філософські ідеї епохи Відродження: безмежна віра в людину, в її силу, енергію, волю; утвердження гідності людини, оспівування її краси, величезних можливостей людського розуму, волі, творчого потенціалу; плекання ідеалу гармонійного і всебічного розвитку людини. Ці принципи є гуманістичними, тобто вони утверджують людину. Виникає новий культурний ідеал — «універсальна людина», яка реалізує себе в різних сферах діяльності.

Відчуйте таїнство зоряної ночі. Тиша, спокій, гармонія... Між небом і землею світиться повітря. Епоха Ренесансу оспівує гармонію. Людина епохи Відродження відчуває єдність з природою. Природа тепер розглядається як гармонійніш світ божественної благодаті.

Відкидається ідея гріховності людини і її тіла, що панувала в Середньовіччі. Тепер, як і в античності, краса людського тіла оспівується, художники і письменники повертаються до ідей гармонії духовного і тілесного в людині.

Розкріпаченню і розвитку особистості за часів Середньовіччя перешкоджати церковні догми. Нова, ренесансна людина подібна до Бога, вона є творцем своєї долі і єдиної долі людства. Культура Відродження вже має світський, а не релігійний характер, як середньовічна, але не пориває з вірою в Бога. Любов до латині як універсальної мови гуманістичної вченості існує поряд зі стилістичним вдосконаленням національних, народних мов.

Для доби Відродження мистецтво слова було дуже важливим, тому що слово розумілося як вищий прояв людської природи. Культура цієї епохи, власне, і почалася з проголошення літератури царицею всіх наук і мистецтв. Художня творчість стає засобом вироблення та поширення ренесансних ідеалів, уславлює нову людину - гармонійну, вільну, сміливу, творчу, всебічно розвинену особистість.

Мікеланджело. Пієта (Оплакування Христа), фрагмент, 1496 р.

Ренесансний літературний герой має власні думки, часто кидає виклик загальноприйнятим нормам і законам моралі, він захоплює читача своїми чеснотами, активною творчою діяльністю, людяністю, життєрадісністю. Такими є герої В. Шекспіра - Джульєтта, Отелло, Фр. Рабле — королі-гуманісти Гаргантюа і Пантагрюель, Дон Кіхот М. Сервантеса.

Основними ідеями літератури Відродження є: ідея національного мистецтва, опора на народну літературну традицію, світський характер літератури, поетизація людини, утвердження позитивних ідеалів, пристрасний інтерес до реального світу, пошук нових форм і стилів. Міська новела і шахрайський роман найбільш яскраво виражають живий універсалізм ренесансної особистості. Характерними для епохи є також жанри героїчної поеми, сатиричної поезії, лірики, роману.

Найбільш яскраві зірки в нашому зоряному мості немов оточені сяючим мерехтливим ореолом і випромінюють стільки світла, що нагадують маленькі сонця. Воші мають власні імена, це видатні генії-митці, велетні епохи Відродження: скульптор Донателло, художники Сандро Ботічеллі, Мікеланджело Буонаротті, Рафаель Санті, Тиціан, Альбрехт Дюрер, художник і інженер Леонардо да Вінчі, письменники-титани Франческо Петрарка, Лопе де Вега, Франсуа Рабле, Вільям Шекспір, Мігель де Сервантес. їх твори й до сьогодні зберігають значення неперевершеного взірця.

Немає нічого вищого за зоряне небо, на яке дивимось із захопленням і трепетом перед незбагненністю Всесвіту. Так і епоха Відродження - це зоряна вершина, яка сформувала нову духовність, створила багато шедеврів мистецтва, виплекала прекрасні ідеали.

Сандро Ботічеллі. Портрет юнака в червоному капелюху. 1483—1484

Мистецька палітра

Вражає універсальна обдарованість майстрів Ренесансу - вони часто одночасно працювали в галузі архітектури, скульптури, живопису, поєднували захоплення літературою, поезією і філософією з вивченням точних наук. Поняття творчо багатої, або «ренесансної», особистості стало згодом прозивним.

Для живопису епохи Відродження характерне звернення професійного погляду художника до природи, до законів анатомії, дії світла й інших природних явищ. Герої традиційних біблійних сюжетів (Мадонни, святі) на картинах художників епохи Відродження вперше набувають рис реальних людей.

У музиці Ренесансу виявилися чужими грубі та різкі звуки. Закони гармонії складають її головну суть, що знаходить підтвердження у естетиці твору «Встановлення гармонії» композитора Дж. Царліно.

Узагальнюємо

1. Дайте визначення культурної епохи Відродження.

2. Поясніть смисл походження терміну «Відродження».

3. Назвіть синонімічну назву епохи Відродження.

4. Які етапи виділяють всередині епохи Відродження?

5. Перерахуйте основні філософські ідеї Ренесансу.

6. Складіть порівняльну таблицю характерних рис доби Середньовіччя і епохи Відродження.

7. Дайте визначення ренесансного гуманізму.

8. Охарактеризуйте гуманістичний ідеал людини.

9. Поясніть, чому мистецтво слова вважалося за доби Відродження царицею наук.

10. Назвіть характерні риси ренесансної літератури.

11. Назвіть імена найбільш яскравих діячів епохи Відродження.

12. Прочитайте висловлювання гуманістів доби Відродження і дайте відповідь на питання, якою хотіли вони бачити людину?

«Хто не захоплювався людиною, коли вона за допомогою годинника вивчає небо, надає силу і мудрість безглуздим речам, дає душу аркушу, як Бог, щоб мудрість розмовляла з відсутніми людьми і з людьми майбутніх часів і передавала їм знання і звичаї, мистецтва і подвиги предків» (Т. Кампанелла).

«Тіло в більшій чи меншій мірі запам'ятовує витонченість залежно від характеру душі, від чого вона може пізнаватися за зовнішнім виглядом, як у деревах краса квітів говорить про якість плодів,.. Тому некрасиві люди найчастіше бувають поганими, а красиві - хорошими. Можна сказати, що краса - це привабливе, веселе, приємне і бажане обличчя блага, а потворність-темне, неспокійне, неприємне і похмуре обличчя зла» (Кастільйоне).

13. Робота в групах Об'єднайтесь у три групи. Проведіть наукове дослідження з тем:

1) діалог епох: «Як перегукується література доби Відродження з античною літературою?»,

2) діалог мистецтв: «Образотворче мистецтво і архітектура в епоху Відродження»,

3) діалог авторів: «Сонети Петрарки і Шекспіра»

Індивідуальне завдання

Створіть свій опорний образ-символ епохи Відродження і зобразіть його за допомогою будь-якого жанру (вірш, малюнок, ліплення, аплікація тощо).







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.