ПУБЛІИ ВЕРГІЛІЙ МАРОН (70-19 рр. до н. е.) - «ЗОЛОТА ДОБА» ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Підручник Зарубіжна література 8 клас - Ю.І. Ковбасенко - Літера 2016

ПУБЛІИ ВЕРГІЛІЙ МАРОН (70-19 рр. до н. е.) - «ЗОЛОТА ДОБА» ДАВНЬОРИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Творчість Вергілія, Горація і Овідія недаремно називають золотою добою давньоримської літератури.

Саме ці автори засвідчили, що Рим став не лише адміністративною, а й культурною столицею. Про це на весь голос заявив Горацій в оді «До Мельпомени»: «Вперше скласти зумів по-італійському еолійські пісні», що означало закінчення періоду учнівства та наслідування.

ГОТУЄМОСЯ ДО ДІАЛОГУ

ПУБЛІИ ВЕРГІЛІЙ МАРОН (70-19 рр. до н. е.)

Бюст Вергілія біля входу в його склеп у Неаполі

Український поет М. Зеров зауважив, що Вергілій звеличив три речі: кий (знаряддя пастухів у «Буколіках»), плуг (знаряддя землеробів у «Георгіках») і мідяний шолом (бойовий обладунок вояків у «Енеїді»).

Вергілій жив у важкі для Риму часи. Тривала нескінченна громадянська війна, палали лани та села, лилася кров, брат ішов на брата...

Та чим міг допомогти своїй державі фізично слабкий і хворий на сухоти поет? Лише творчістю. І він робив усе для звеличення Риму, для майбутнього своєї батьківщини.

Спочатку світ побачили «Буколіки» (39 р. до н. е.), де поет не лише уславив Октавіана як миротворця і римську землю, «великую матір врожаїв», та її трудівників, а і яскравоописав (4-та еклога) майбутнє народження непорочною матір’‎ю хлопчика, котрий мав повернути людству «золоту добу», що християни тлумачили як провіщення народження дівою Марією Ісуса Христа. Згодом Вергілія назвали «християнином до Христа», а славетний Данте в «Божественній комедії» обрав його, поганина, своїм провідником у християнському Пеклі та Чистилищі. Успіх «Буколік» був приголомшливим, Вергілій став першим пером Риму.

На цій хвилі він отримав замовлення Октавіана на створення виховного (дидактичного) епосу. Адже за час війни римляни звикли тримати в руках меч, а не плуг. Війну требабуло припинити, й Октавіан власноруч зачинив ворота храму бога часу Януса, відчинені вже близько століття. За старовинним ритуалом, римські володарі розчиняли їх на початку війни і зачиняли після її закінчення.

Використання Вергілієм творчого доробку Гомера дає підставу назвати «Енеїду» «одіссеєю» мандрів Енея та «іліадою» його битв).

Тож Вергілій віддав сім років (36-29 рр. до н. е.) створенню «Георгік», поеми про важку роботу землеробів.

Сходження Вергілія на вершину слави чимось нагадує шлях казкового героя, який виконує три завдання. Останній, третій твір - знамениту «Енеїду» - він писав упродовж цілого десятиліття (29-19 рр. до н. е.).

Писати твори «на замовлення» складніше, ніж «за натхненням». Однак, за влучним висловом однієї французької дослідниці, створюючи «Енеїду», «Вергілій гріб проти течії, постійно оглядаючись на Гомера». Уже сучасники називали його «римським Гомером».

Іти проти течії завжди важко. А Октавіан хоча й делікатно, але підганяв Вергілія, неначе відчуваючи, що жити тому залишилося недовго. Августу був потрібен твір, який би узаконив його одноосібне право на римський трон. Проте зрештою Вергілій написав твір, який уславив не Октавіана, а Рим, тобто національний героїчний епос. Тож головним героєм «Енеїди» є не персонаж, ім’‎ям якого названо твір, а велика Римська держава.

Принципову різницю між епосами Гомера й Вергілія добре видно з порівняння щитів Ахілла й Енея. Якщо на першому зображено Всесвіт, яким його уявляли елліни, то на другому «римського роду тріумфи... і незчисленні усі послідовно проваджені війни», тобто історію Риму.

Для творчого натхнення Вергілій відвідав місця, де відбувалась описана Гомером Троянська війна. Він вірив у те, що навіть споглядання моря, яким колись пливли ахейські кораблі, додасть йому творчої наснаги. Проте зміна клімату стала для нього фатальною. Поет помер, полинувши в безсмертя. Наостанок він наказав спалити рукопис «Енеїди». Втім, як відомо, рукописи не горять...

ВІДЛУННЯ

Микола Зеров

ВЕРГІЛІЙ

Мужик із Мантуї, повільний і смаглявий,

З дитинства ніжного колисаний селом,

Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом

І знявся до вершин нечуваної слави.

Бо крізь огонь і дим усобиці іржавий

Побачив кращий вік і проспівав псалом,

Як спочиває світ під цезарським орлом

У лагіднім ярмі безсмертної держави.

Той час минув - і Рим, і цезарів діла

Рука історії до трун поволокла,

Де сплять усіх часів ілюзії й корони.

Та він живе, і дзвін гучних його поем

Донині сниться нам риданнями Дідони,

Бряжчанням панцирів і сплесками трирем

Багаторічну роботу над українською версією «Енеїди» Вергілія Микола Зеров - видатний український поет, перекладач (знавець 20 мов), літературознавець, учений, - закінчував 1937 р. в таборі на Соловках. Того ж року разом із багатьма іншими представниками української культури він був розстріляний.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.