З НОВОГО ЗАПОВІТУ. Євангелія і дії: Євангеліє Господа Нашого Ісуса Христа від Луки - «ДЖЕРЕЛО СПОКОЮ І СИЛИ» - Священні книги людства як пам’ятки культури і джерело літератури

(Уривки)

Глава 1

(...) Шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Гали- леї, якому ім’‎я Назарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’‎я Йосиф, з Давидового дому; ім’‎я ж діви було Марія. Увійшовши до неї, ангел сказав їй: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками». Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання. Ангел їй сказав: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’‎я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься…» А Марія сказала до ангела: «Як же воно станеться, коли я не знаю мужа?» Ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе, й сила Всевишнього тебе отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий». (...)

Глава 2

Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. (...) Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. Аж ось ангел Господній їм з’‎явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. І ось вам знак: ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах». І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання».

І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: «Ходім лишень до Вифлеема та подивімся на ту подію, що Господь об’‎явив нам». І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Иосифа й дитятко, що лежало в яслах. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’‎ятко; і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи у своїм серці. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано. (...)

Глава 15

Усі митарі¹ й грішники приходили до нього, щоб його почути. А фарисеї² з книжниками нарікали: «Цей грішників приймає і їсть разом з ними». Тоді Ісус сказав до них цю притчу: «Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев’‎ятдесят дев’‎ять у пустелі та не п іде шукати загублену, поки її не знайде? А знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: «Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась». Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев’‎ятдесят дев’‎ятьма праведниками, що їм не треба покаяння. Або котра жінка, маючи десять драхм³, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде? А знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: «Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила». Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається».

Він сказав далі: «В одного чоловіка було два сини. Молодший з них сказав батькові: «Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає». І батько розділив між ними свій маєток. Кілька днів по тому молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно. І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати. Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині. І він бажав би був наповнити живіт свій стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому. Опам’‎ятавшись, він сказав до себе: «Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю. Устану та й піду до батька мого і скажу йому: «Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе! Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів»». І встав він і пішов до батька свого.

¹Митар - збирач податків.

²Фарисеї - спочатку релігійно-національна, а пізніше - суспільно-політична течія в Юдеї. Фарисеї визнавали не лише писаний закон Мойсея, а й закон усний, що вирізнявся численними приписами законовчителів, і зазвичай віддавали йому перевагу. У Новому Заповіті фарисеї часто постають лицемірами, тому нині в багатьох країнах це слово стало прозивною назвою людей, які критикують за найменші дрібниці, втрачаючи, однак, зв’‎язок і зміст у цілому.

³Драхма - грошова одиниця в Давній Греції.

І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його. Тут син сказав до нього: «Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином». А батько гукнув до слуг своїх: «Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги. Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімося, бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся». І вони заходились веселитися.

А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці. Покликав він одного зі слуг і спитав, що воно таке було. Той же сказав йому: «Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим». Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити. А той озвався до батька: «Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитися. Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля». Батько ж сказав до нього: «Ти завжди при мені, дитино, і все моє - твоє. А веселитися й радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся»».

Євангелія і дії: