Публій Овідій Назон (43 р. до н.е. — бл. 18 р. н.е.) - «СПІВЕЦЬ ОДВІЧНИХ ПЕРЕВТІЛЕНЬ» - Античність

Підручник Зарубіжна література 8 клас - Є.В. Волощук - Генеза 2016

Публій Овідій Назон (43 р. до н.е. — бл. 18 р. н.е.) - «СПІВЕЦЬ ОДВІЧНИХ ПЕРЕВТІЛЕНЬ» - Античність

Публій Овідій Назон (43 р. до н.е. — бл. 18 р. н.е.)

Літературний багаж. Які міфологічні сюжети про перевтілення ви знаєте?

За часів античності римського поета «золотої доби» Публія Овідія Назона називали «вчителем любові». Про його життя складали легенди, а його знамениті «Метаморфози» стали своєрідною язичницькою Біблією і невичерпним джерелом сюжетів для художників та письменників наступних епох.

Овідій народився 23 березня 43 р. до н.е. в містечку Сульмоні неподалік від Рима. Його сім’‎я, заможна й шанована, належала до давнього роду вершників - другого за значенням стану римського суспільства. Майбутньому поету дали два імені: Публій (від прізвища одного з предків) і Назон («носатий»).

Здобувши ґрунтовні знання в римських риторичних школах, Овідій вирушив у так звану освітню поїздку до Сицилії, Греції та Малої Азії. Такі подорожі за його часів вважалися обов’‎язковими для будь-якого шляхетного римлянина, а для поета й поготів. За три роки після закінчення навчання Овідій вступив на державну службу й за сприяння впливових родичів домігся успіхів у судовому й поліційному відомствах. Наступною сходинкою в його кар’‎єрі було сенаторство. Одначе юнак не прагнув суддівських і адміністративних посад, на які намагався влаштовувати його батько. У двадцять п’‎ять років Овідій покинув службу і присвятив себе творчості. Незабаром він став найулюбленішим поетом римлян.

Дебютував Овідій збіркою «Любовні елегії». Книжка принесла йому широке визнання й зажила слави «практики кохання». Наступну книжку - «Героїди» - можна назвати «історією кохання». До неї увійшли п’‎ятнадцять ліричних, сповідальних монологів-листів від імені покинутих коханими міфологічних героїнь або історичних осіб - Федри, Пенелопи, Медеї, Сапфо та інших. Завершуючи логічну послідовність, «теорією кохання» стала дидактична поема «Наука кохання». Це - своєрідний навчальний посібник, практичні поради автора чоловікам і жінкам, що мають допомогти їм перемогти в «любовній битві». Роботу над елегіями Овідій розпочав, коли йому не виповнилося й двадцяти років. Коли «любовну трилогію» було завершено, поетові було вже близько сорока п’‎яти.

Життя на вершині слави тривало майже двадцять років. Двері будинку Овідія, що стояв у центрі Рима, завжди були гостинно відчинені для численних друзів і шанувальників. Поет мав ще й заміське помешкання, де писав свої вірші. Він став таким відомим, що отримав право займати в театрі почесне місце біля самої сцени. Як рівний Овідій зустрічався з відомими митцями, потоваришував з великим Горацієм.

Найвизначніший період у творчості Овідія розпочався 2 р. н.е., коли він узявся писати поему «Фасти» - своєрідний літопис, у якому, йдучи від свята до свята, намітив викласти сотні міфів та історичних подій, пов’‎язаних з історією Риму. Водночас із «Фастами» митець працює над епічною поемою з п’‎ятнадцяти частин «Метаморфози» («Перевтілення»). У цьому творі на матеріалі давньогрецьких міфів про різноманітні перевтілення Овідій задумав пояснити все, що відбувається в мінливому, гідному подиву світі природи.

Систематизувавши безліч міфічних оповідей, Овідій уклав «історію людства» - від виникнення з хаосу гармонійного космосу до «золотої доби» Августа, коли після громадянських війн настав мир. У «Метаморфозах» ідеться про чотири століття в історії людства: золоте, срібне, мідне й залізне. Сучасників поета не залишили байдужими рядки про «залізні» часи, за яких вони жили, коли «люд на грабунок іде», «на господаря гість зазіхає», коли втрачено совість і сором і богиня справедливості Астрея назавжди покинула землю.

Загалом у поемі двісті п’‎ятдесят міфів про перевтілення, почерпнутих із різних джерел: про народження людей з каменів після Всесвітнього потопу; про перетворення на лаврове дерево німфи Дафни, яку переслідує Аполлон; про те, як красуня Левкотоя через любов Сонця стала левконією, а її суперниця - соняшником, тощо.

Розповідаючи про метаморфози, Овідій намагався осягнути буття, зазирнути в складний і суперечливий внутрішній світ людини. За допомогою різноманітних образів поет утверджує безсмертя душі: «Все змінюється, але не гине...». На думку Овідія, люди зазнають перетворень під впливом пристрастей, з волі богів, через фатальні помилки. Мимохіть поет вступив у полеміку з імператором. Щоб повернути славні часи процвітання Риму, Август прагнув відновити в державі давні суворі звичаї, тим-часом як Овідій у своїх творах виправдовував легковажність, вади й злочини слабкістю людської натури. Можновладець і поет по-різному дивилися на речі.

Суворе й неочікуване покарання спіткало Овідія зненацька. У 8 р. Август видав вердикт, яким засудив поета на заслання в крайню північно-східну область імперії, до міста Томи (нині місто Констанца в Румунії). Вирушати туди наказано було негайно.

«Метаморфози». Обкладинка видання 1632 р.

Для улюбленця столичної публіки заслання «на край землі» стало катастрофою. Твори Овідія було вилучено з бібліотек, приятелі від нього відсторонилися, грошові справи заплуталися. Зимове плавання Середземним морем було небезпечним, корабель мало не потонув під час шторму. Тільки навесні 9 р., перечекавши зиму в Греції, поет суходолом дістався Чорноморського узбережжя.

На засланні Овідій продовжував писати вірші, зокрема «Сумні елегії», роботу над якими розпочав ще в дорозі. Звернення до жанру елегії було намаганням у творчості відволіктися від незгод, можливістю спілкуватися з друзями, які ще залишилися в Римі, надією на пом’‎якшення вироку. П’‎ять книг елегій цілком відповідають заголовку. У них - сум поета-вигнанця за батьківщиною, трагедія особистості, яка вступила в конфлікт з владою. Здебільшого елегії звернені до коханої дружини, деякі - до дочки й друзів, а найбільша з них (п’‎ятсот сімдесят вісім рядків) - до Августа, з проханням про помилування. Однак і Август, і його наступник Тіберій залишилися байдужими до спроб поета виправдатися. У 18 р. н.е. Овідій помер, так і не побачивши улюбленого Рима й коханої дружини...

Український мотив

* Овідія віддавна шанувало українське письменство. Цитатами з його творів не раз підкріплювали свої настанови автори, яких вивчали в Києво-Могилянській академії. Римського поета натхненно наслідував Г. Сковорода у своїй «Похвалі астрономії». Захоплено відгукувався про Овідія Т. Шевченко, називаючи його «найдосконалішим творінням всемогутнього Творця Всесвіту». Олена Пчілка творчо переосмислила міфи про Пігмаліона, Кипариса, про Дедала й Ікара, викладені в «Метаморфозах». Новим етапом знайомства українського читача з поезією Овідія стали переклади М. Серова. Нині рівню сучасних вимог до художнього перекладу відповідають роботи А. Содомори.

З ім’‎ям Овідія пов’‎язана назва українського міста Овідіополь. На лівому березі Дністровського лиману, навпроти Аккермана в 1793-1796 рр. було побудовано фортецю. За легендою, військовий інженер, зводячи укріплення, знайшов давню могилу і на камені зміг розібрати напис «Овідій». Виникло припущення, що саме тут спочиває великий поет. Відтак спочатку фортеця, а згодом і місто, що виросло навколо неї, отримали назву Овідіополь - місто Овідія. Утім, надгробний камінь, знайдений інженером, зник і пов’‎язану з ним таємницю так і не було розгадано. Ніхто не знає достеменно, правда це чи вигадка, адже інші джерела свідчать, що уславленого поета поховано в місті Констанца в Румунії.

Перевірте себе

1. На які періоди можна умовно поділити життєвий і творчий шлях Овідія? Які події в житті поета стали переломними?

2. «Наукою ніжності палкої» назвав творчість Овідія О. Пушкін. Які теми й мотиви поезій римського митця дали підставу для такої метафори?

3. У чому полягає загальнокультурне й літературне значення поеми «Метаморфози»? Чому Овідія зацікавила тема перевтілень?

4. Чим Овідій збагатив жанр елегії?

5. У перекладі М. Зерова елегії Овідія мають назву «Сумні елегії», а в перекладі А. Содомори - «Скорботні елегії». Який епітет, на вашу думку, краще відображає стан автора?

Перед читанням. На долю Овідія випали і безтурботна молодість, і неочікувана біда, і роки вигнання. Простежте, як змінюється настрій ліричного героя протягом оповіді про життя поета.

Із «Сумних елегій»






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.