СОНЕТ 19 - Джон Донн (1572-1631) - У ПОШУКАХ МИРУ І ДУШЕВНОГО СПОКОЮ - Бароко і класицизм

Щоб мучить мене, крайнощі у всім

Зійшлися; я - клубок із протиріч;

В душі моїй зустрілись день і ніч;

Веселий щойно - враз стаю сумним,

Впадаю в гріх й розкаююсь у нім,

Любов кляну й хвалу їй шлю навстріч;

Вогонь я й лід, жену й тікаю пріч;

Німий в мольбі, великий у малім.

Я зневажав ще вчора небеса -

Молюсь сьогодні й Богові лещу,

А завтра вже від страху затремчу -

Й набожність потім знов моя згаса.

Коли тремтів від страху я - ті дні

Спасіння, може, принесуть мені.

Переклад В. Марача

Літературний практикум

1. Визначте тему 19-го сонета із циклу «Священні сонети». Як вона пов’‎язана з долею автора?

2. Доведіть, що прочитаний вами сонет має філософський зміст.

3. Які риси барокового світосприйняття відобразилися у вірші Донна?

4. У чому виявляються суперечливість і трагізм душевного стану ліричного героя 19-го сонета?

5. Які художні засоби в перекладі сонета допомагають глибоко розкрити внутрішній світ ліричного героя?

6. Знайдіть у прочитаному сонеті образи-символи, поясніть їхній прямий і прихований зміст. Як вони сприяють розкриттю переживань ліричного героя?

7. Філологічний майстер-клас. Доведіть, що прочитаний твір належить до жанру сонета. Чим бароковий сонет відрізняється від сонета доби Відродження? У чому полягає новаторство Донна в сонетному жанрі?