Зарубіжна література 9 клас - О.М. Ніколенко - Ранок 2009
Основні правила класицизму - КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТОЛІТТЯ - ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ
Естетична система класицизму являла собою низку правил, згідно з якими і треба було створювати новий художній твір.
Першою спробою сформулювати принципи класицизму була «Поетика» Ж. Шаплена (1638), але найпослідовніший та найґрунтовніший виклад вони знайшли в теоретичному трактаті Н. Буало «Поетичне мистецтво» (1674), написаному в той час, коли літературний класицизм у Франції вже сформувався. Застосувавши філософський метод Декарта в літературі, який полягав в узагальненні досвіду класицистів, Буало визначив чіткі рамки кожного жанру, узаконив жанрову специфіку. Він поділив жанри літератури за темами й особливостями стилю. Оді належало бути величавою й оспівувати визначних осіб. Поема мала зображувати видатні історичні події та подвиги героїв. Трагедія, як правило, була ареною боротьби обов’язку та почуттів персонажів. Епіграма, байка, комедія наближалися до буденного життя людей, використовуючи живі, розмовні елементи. Однак і в них необхідно було зберігати струнку композицію і логіку розвитку характерів.
З погляду теоретика класицизму, розум — це істина й краса, що становлять найвищий ідеал мистецтва. Буало цінував абсолютний, універсальний, витончений художній смак, вироблений в епоху античності і, на його думку, втрачений у Середньовіччі. Тепер, тобто в часи Буало, художній смак став надбанням культурних верств населення. Звідси орієнтація класицизму на «аристократизм духу», інтелектуалізацію мистецтва. За словами Буало, вищий художній смак досягається суто умоглядними шляхами. Теоретик класицизму вважав, що античні майстри створювали свої шедеври, наслідуючи певні правила, отже, слід скористатися цими правилами. Із цього випливають чітка регламентація класицизму, вимога додержуватися в літературній творчості усталених канонів.
Буало стверджував, що краса в мистецтві є вічним, постійним, універсальним і абсолютним поняттям, до якого мають прагнути митці. Окрім того, з його погляду, краса — це правда, і тому письменникам треба вивчати людську природу, бути достовірними в оцінці подій. У галузі мови він висував вимогу ясності та чистоти, ідеалом була мова зрозуміла, афористична.
Буало орієнтував письменників на створення гармонійного мистецтва. Він вважав, що кожний твір має бути цілісним з погляду задуму та форми, тематики й мови, жанру й композиції. Логічність, єдність, урівноваженість усіх елементів тексту — шлях до досконалості та естетичної довершеності.
Антоніо Канова. Амур і Псіхея. 1787-1793 pp.
Із ученням про абсолютність ідеалу прекрасного та з раціоналізмом класицистів пов’язане їхнє розуміння універсальних типів людських характерів. Спираючись на трактат давньогрецького філософа Теофраста «Епічні характери», класицисти стверджували незмінність людської вдачі. Тому класицистичні образи відрізняються абстрактністю й універсальністю, втілюючи лише загальні риси, а не індивідуальні ознаки. Персонажі здебільшого схематичні, у кожного з них підкреслюється якась одна провідна риса (честь, обов’язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо). Характери чітко поділяються на позитивні й негативні, що має виконувати певні виховні завдання.
Драматичні твори (трагедія, комедія) підпорядковуються правилу трьох єдностей — часу, місця, дії. П’єса показувала тільки взаємопов’язані між собою події (єдність дії), які відбувалися протягом одного дня (єдність часу) і в одному місці (єдність місця).
Струнка композиція твору була засобом виявлення логіки задуму автора та певних рис персонажів.
Естетичну цінність для класицистів становило лише вічне, непідвладне часу, зокрема твори античності. Наслідуючи давніх авторів, класицисти самі створювали «вічні» образи, які назавжди увійшли до скарбниці світової літератури (Тартюф, Сід, Горацій, Федра, Андромаха, міщанин-шляхтич, скнара, недоросток та ін.). Класицистичні твори стали торжеством гармонії, розуму й порядку над хаосом і суперечностями буття.
Поетика класицизму у своїх основних принципах протистоїть бароко, що не виключає взаємодії цих напрямів не лише в межах однієї національної літератури, але й у творчості одного письменника.
Україна у світовому культурному просторі
В Україні через несприятливі історичні обставини класицизм не мав змоги розвинутись як цілісна структурована система. Напрям тут орієнтувався переважно на «низькі» жанри. Деякі тенденції класицизму знайшли свій вияв у трагікомедії Ф. Прокоповича «Володимир» (1722), поемі І. Котляревського «Енеїда» (1798), травестійних одах П. Гулака-Артемовського, оповіданнях Г. Квітки-Основ’яненка.
Перевірте себе
Що таке класицизм?
Які історичні чинники вплинули на його формування?
У яких країнах Європи класицизм розвинувся найбільше?
Поміркуйте і дайте відповідь
Що становить філософське підґрунтя класицизму?
Чому класицисти орієнтувалися передовсім на розум?
Яку роль відігравала антична спадщина у творах класицистів?
Які ідеали стверджували класицисти?
Сформулюйте основні положення трактату Н. Буало «Поетичне мистецтво».
Дослідіть самостійно
Складіть схему ієрархії жанрів класицизму. Які теми й образи були характерні для високих і низьких жанрів? Чи відрізнялася мова відповідно до жанрової належності твору?
Порівняйте бароко та класицизм як літературні напрями. Заповніть таблицю в зошиті.
Аспект зіставлення |
Бароко |
Класицизм |
Людина |
||
Світ |
||
Ідеали |
||
Поетика |