Література XVII століття: між відродженням і просвітництвом

Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич». Втілення у творі рис класицистичної комедії

Правила «трьох єдностей» у комедії

У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила «трьох єдностей»: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні — реалістичним. Глядачам легше повірити в реальність подій, які відбуваються на сцені, коли між реальним часом (часом тривалості вистави) і сценічним (часом, протягом якого відбуваються всі події п’єси) немає великих розбіжностей. Так виникло правило єдності часу. Дія у п’єсі мала тривати не довше однієї доби — адже глядач перебував у театрі лише кілька годин і йому було важко повірити, що за цей час у житті героїв минув рік, місяць або навіть тиждень.

Інше правило вимагало єдності місця. Оскільки глядачі під час вистави перебувають у певному просторі (залі для глядачів), то й персонажі п’єси теж повинні перебувати у просторових межах: зали (в межах палацу), кімнати (в межах дому), галявини (в межах парку).

Правило єдності дії було покликане увиразнити твір, зробити його гармонійним, позбавленим зайвого та випадкового. Всі події п’єси мали бути пов’язаними між собою і розкривати головний конфлікт, а всі персонажі мали бути причетними до основного конфлікту.

Відповідно до цих правил дія комедії «Міщанин-шляхтич» розвивається навколо одного головного персонажа й одного головного конфлікту (у п’єсі — це прагнення Журдена потрапити до вищого товариства), що визначає всі сюжетні лінії твору (долю Люсіль, Клеонта, Ков’єля, Ніколь, стосунки Доранта й Дорімени).

Композиція п’єси відзначається послідовністю, внутрішньою логікою та гармонійністю: твір складається з п’яти дій, четверта дія є кульмінаційною, а у п’ятій дії настає розв’язка головного конфлікту.

Комедія «Міщанин-шляхтич» не багата на зовнішні події. Основну увагу в ній приділено діалогам, що розкривають характери дійових осіб та стосунки між ними. Як і в усіх творах класицизму, персонажі п’єси Мольєра є художнім узагальненням якоїсь певної пристрасті, моральної риси чи слабкості. Так, Журден охоплений манією стати аристократом, Дорант є втіленням світської розбещеності, а Клеонт — честі та людської гідності, Ков’єль і Люсіль уособлюють здоровий глузд тощо.

У комедії зберігається класицистичне правило трьох єдностей. Дія відбувається протягом одного дня і в одному місці — в домі Журдена. Як і вимагали закони класицизму, в комедії діють не царі, полководці, міфічні чи історичні герої, а персонажі із сучасного Мольєрові життя. Поряд із представниками вищих класів це буржуа і люди з народу. Мова героїв не пишна та величава, як у трагедіях, а наближена до розмовної.

Посилання на схожі матеріали:

• Засоби творення смішного в комедії «міщанин-шляхтич». Виховний потенціал твору — Підручник
• Основні правила класицизму — Підручник
• Міщанин-шляхтич (уривки) — Підручник
• Мольєр «Міщанин-шляхтич» — Переказ
• Критика вад людської вдачі та суспільного життя в комедії «Міщанин-шляхтич» Мольєр (Жан Батіст Поклен) — Шкільний твір
• МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ - МОЛЬЄР (1622-1673) - КЛАСИЦИЗМ - БАРОКО І КЛАСИЦИЗМ - Хрестоматія — Хрестоматія
• Міщанин-шляхтич — Скорочений твір
• Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» висміює людську марнославність та прагнення до статусу — Шкільний твір
• Твір на тему: Висміювання пихи та марнославства у комедії Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич» — Шкільний твір
• Твір на тему: Учителі пана Журдена (За комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич») — Шкільний твір
• Мольєр майстер класицистичної комедії. Висміювання в комедії «Міщанин-шляхтич» безпідставних претензій пана Журдена на аристократизм — Розробки уроків
• Міщанин-шляхтич — Тест — Дидактичні матеріали
• Міщанин-шляхтич — розробка уроку — Розробки уроків
• Мольєр «Міщанин-шляхтич» - КЛАСИЦИЗМ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО
• Твір на тему: З чого сміється Мольєр у комедії «Міщанин-шляхтич»? — Шкільний твір