Художня література — авангард Просвітництва - ПРОСВІТНИЦТВО ЯК ЛІТЕРАТУРНА ЕПОХА - ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО

І все ж таки художня література Просвітництва випереджала теоретичні висновки просвітницької філософії. А логіка художніх образів діяла сильніше, ніж абстрактні схеми. Наприклад, образ Робінзона Крузо з роману Даніеля Дефо вплинув на свідомість сучасників значно більше, ніж теорії англійських економістів, на які спирався автор. Більше того, ці теорії виявилися нежиттєздатними, а роман Дефо та його герой продовжують своє життя, захоплюючи читачів своєю вірою в можливості людини.

Просвітницька література вражає тематичним багатством і жанровим розмаїттям. Вислів Вольтера «Всі жанри гарні, крім нудного» влучно характеризує прагнення письменників уникати переваги якогось одного жанру. Але XVIII століття вважається часом прози, а серед прозових жанрів особливо шанованим був роман, який давав можливість авторам висловити свої погляди глибоко й усебічно та втілити їх у конкретні образи. Просвітницький роман започаткував англійський письменник Д. Дефо, який в образі Робінзона Крузо вперше представив звичайну людину, що саме завдяки своєму здоровому глузду перемагає в боротьбі з усіма незгодами. Ідею «природного виховання» втілив в образі головного героя автор першого соціально-побутового роману «Історія Тома Джонса-знайди» видатний англійський письменник Генрі Філдінг. Джонатан Свіфт знайшов цікаву форму для викриття вад суспільного життя в романі «Мандри Гуллівера». Проблеми внутрішньої свободи людини досліджував Гете в романі «Страждання молодого Вертера».

Трибуною просвітницьких ідей став і театр. П’‎єси Гольдоні, Бомарше, Шиллера були розраховані на широкі кола глядачів, а не на гурт «справжніх шанувальників прекрасного». Виняткова сила впливу просвітницьких драматичних творів була не тільки в тому, що зі сцени проголошувалися вироки старим феодальним порядкам. Глядачів глибоко хвилював образ позитивного героя, який утілював у собі високий моральний ідеал. Важливою рисою драматургії було й те, що автори часто не ідеалізували своїх героїв, а показували їхні суперечності та прагнення подолати внутрішні конфлікти.

Годфрі Кнеллер. Портрет Даніеля Дефо. Початок XVIII ст.

В останні десятиліття XVIII ст. важливу роль у літературі Просвітництва починає відігравати поезія. Розквіт поезії пов’‎язаний з новим поглядом на народну творчість, який відобразився, зокрема, у творчості Гете й Шиллера, Бернса. Діячам Просвітництва також належить відкриття багатої образності народної поезії, її прагнення художньо осмислити дійсність.