Своєрідність німецького Просвітництва - ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ - ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, ФІЛОСОФ - ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО

Нехай живий і вічно-творчий дух

Ллє скрізь любові світло животворне

І явищ біг, речей минущих рух

Хай думою безсмертною огорне.

Й. В. Гете

Своєрідність німецького Просвітництва

У Німеччині XVIII ст., так само як і в інших європейських країнах, розгорнувся просвітницький рух, але він проходив у надзвичайно складних соціально-політичних умовах. Розвиток буржуазних відносин затримувався економічною відсталістю та феодальною роздрібненістю держави. Формально Німеччина входила до складу Священної Римської імперії, державні інститути якої давно вже втратили свою життєздатність. 300 князівств і 50 імперських міст Німеччини становили маленькі «монархії», що жили за власними законами. Не випадково Лессінг назвав свою батьківщину «ковдрою з клаптів». У кожному із князівств панувала патріархальна форма абсолютизму, що позбавляла третій стан (бюргерів і селян) будь-яких прав. До того ж Німеччина була віддалена від центрів світової торгівлі, що значною мірою зумовило зубожіння країни. Усе це визначило характер німецького Просвітництва.

Завершальним етапом не тільки німецького, а й європейського Просвітництва стала творчість Гете. Підбиваючи підсумки свого життєвого шляху, митець писав у листі до німецького філолога В. Гумбольдта в березні 1832 року: «Найвищий геній — той, хто в себе все вбирає, все вміє засвоїти, не зашкоджуючи власному призначенню...» Переймаючись проблемами тогочасної Німеччини, закладаючи засади національної німецької літератури, художник разом із тим писав про людину і світ у широкому, всесвітньому масштабі. Його хвилювали глобальні питання людства, він прагнув пізнати сутність загального буття, природи, мистецтва й відповідно до цього визначити місце та призначення особистості. За словами самого Гете, «єдине, що нам слід робити, це заглиблюватися в самих себе». «Заглибленню» у світ і в людину письменник присвятив усе своє життя.

Йозеф Карл Штилер. Портрет Иоганна Вольфганга Гете. 1828 р.