Зарубіжна література 9 клас - О.М. Ніколенко - Ранок 2009
Особливості жанру - ТРАГЕДІЯ «ФАУСТ» - ВЕРШИНА ТВОРЧОСТІ ГЕТЕ ТА ОДИН ІЗ НАЙВИДАТНІШИХ ТВОРІВ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ - ЛІТЕРАТУРА XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО
Жанр «Фауста» важко піддається визначенню. Сам Гете назвав свій твір трагедією. Трагедія як різновид драми присвячена важливим проблемам буття людини й суспільства. Як правило, ці проблеми не можуть бути розв’язані протягом життя героя і призводять до його загибелі. Невирішені конфлікти й суперечності зумовлюють трагізм головного героя. Якщо брати до уваги саме ці ознаки трагедії, то «Фауст», безумовно, належить до даного жанру. Але «Фауст» виходить далеко за межі можливостей, які пропонує сцена.
За масштабами зображення дійсності, глибиною образів і силою ліризму «Фауст» можна назвати ще й поемою. Глобальність порушених питань дозволяє вважати великий твір Гете філософською поемою у формі драми. Легенда про доктора Фауста, вченого-чорнокнижника, виникла десь у XVI ст. і набула популярності у XVII—XVIII ст. Гете сміливо взяв цю легенду й перетворив її на сповнений глибокого філософського змісту твір. Перша частина «Фауста» поділяється на двадцять п’ять сцен, друга — на п’ять актів. Автор легко переносить дію зі світу реального у фантастичний, з однієї частини світу в іншу, використовує також античні, біблійні і середньовічні міфи та легенди. Така рухливість дії примушує читача розмірковувати й робити узагальнення, за простим фактом бачити величне. Над життям людства, у його величі та у дріб’язковій життєвій метушні, замислюється автор і читач, і роздуми ці викликають захват і прикрість, печаль і радість. Не доля окремої людини, а весь світ, неосяжний і незбагненний, усе людство і його історичне призначення хвилює автора.
Сторінка з першого ілюстрованого видання «Фауста» Гете. 1854 p.
Як зазначає дослідник творчості Гете Б. Шалагінов, композиційні та жанрові особливості «Фауста» сягають корінням у «штюрмерську» естетику: «Це постійне перенесення місця дії при великому охопленні часу (у т. ч. міфологічного), чергування монологічних сцен з масовими, ліричних із гротескними, фантастичних із натуральними. Символічне значення мають світло, кольори, звуки, музика. Віршована мова поеми вирізняється віртуозною різноманітністю ритмів і розмірів і нерідко збуджує музичні асоціації. Музично-сценічний світ «Фауста» Гете уявляв собі подібним до світу «Чарівної флейти», його улюбленої опери. Він казав, що
тільки Моцарт, якби був живий, міг би написати музику до його твору. У «Фаусті» чітко виявляються й риси «веймарського класицизму» Гете — увага до проблем духовного буття і світобудови, прагнення осмислити через міф питання, що хвилюють людство, пошук гармонії всупереч хаосу й дисгармонійності життя, культ краси, універсалізм художнього мислення.
Перевірте себе
Скільки років Гете працював над «Фаустом»?
В якому образі твору виявилася еволюція поглядів Гете?
Де відбувається дія поеми? Схарактеризуйте її художній простір.
Які особливості має часовий простір поеми?
Поміркуйте і дайте відповідь
Як схарактеризував поему поет Гейне? Як ви розумієте цю думку поета?
Які проблеми порушує Гете у трагедії «Фауст»? Чому автор вважав «безглуздими» питання про «наскрізну ідею» «Фауста»?
Які з порушених у «Фаусті» проблем є актуальними в наші дні?
Як визначив жанр свого твору Гете? Поміркуйте, які підстави мав автор для такого визначення.
Як дослідники визначають жанр «Фауста»? Чому визначення жанру цього твору викликає ускладнення?