Образ Мазепи - РОМАНТИЧНА ПОЕМА БАЙРОНА «МАЗЕПА» - РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ

Зарубіжна література 9 клас - О.М. Ніколенко - Ранок 2009

Образ Мазепи - РОМАНТИЧНА ПОЕМА БАЙРОНА «МАЗЕПА» - РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ

Такий од долі жереб впав...

Дж. Н. Г. Байрон

Поема Байрона «Мазепа» цікава для українського читача передусім тим, що автор звертається до образу України і показує одного з її видатних історичних діячів. Працюючи над твором, англійський поет користувався «Історією Карла XII» Вольтера. В основу сюжету поеми покладено лише один епізод із життя Мазепи — його кохання до дружини багатого польського пана та покарання за це її чоловіком: Мазепу роздягли і прив’‎язали до дикого коня, який довго носив його по землі, аж поки не приніс в Україну. Тут напівживого Мазепу підібрали козаки, і згодом він став їхнім гетьманом. Вольтер, а слідом за ним і Байрон помилково вважали, що Мазепа — польський шляхтич, який служив пажем при дворі короля Яна-Казимира. Історія кохання і покарання Мазепи теж непевна, вона огорнена серпанком таїни та вигадки. Проте Байрон і не прагнув до достовірності оповіді. Головне для нього — не історична подія, а внутрішній стан героя, його почуття і переживання. Поет хотів лише відобразити сам «дух України», що втілився і в її широких просторах, і в душі її гетьмана.


Образ Мазепи


Якими ж постають Мазепа та Україна в поемі? Гетьман показаний на початку і в кінці твору вже літньою людиною. Він супроводжує Карла XII після поразки шведів під Полтавою (1709). У поемі немає жодного натяку на зрадництво Мазепи, як це було, наприклад, у поемі О. С. Пушкіна «Полтава». Він мужній, сильний і шляхетний, береже свою гідність і незалежність. У перших розділах поеми автор змальовує гетьмана похмурим і старим», як «дуб той віковий». Ця характеристика поглиблюється висловлюванням Карла XII, який шанує Мазепу за «відважний дух» і тверду руку», за те, що той не кидається словами, а більше робить, ніж говорить. Схвальна оцінка із вуст уславленого короля-воїна одразу робить образ героя піднесеним і начебто ідеальним. Але Мазепа сам розвіює це враження. На прохання короля він розповідає незвичайну історію з часів своєї молодості, що становить основну частину твору, яку обрамляють події 1709 року.

Монолог-сповідь — основний засіб розкриття психології героя у романтичних поемах. Не є винятком у цьому плані й поема Байрона, але вона має певну специфіку. Автора цікавлять не стільки самі події з минулого героя, скільки рух його думок, плин почуттів, політ уяви.

З монологу гетьмана ми дізнаємося, що він не ідеальний герой, а звичайна людина, охоплена земними пристрастями. Його серце полонила чарівна панна Тереза, любов до якої він зберігав усе життя.

Образ її змальовано досить поетично, у східному стилі. Це жінка-ідеал і жінка-фатум, що визначає всю подальшу долю героя. Кохання до неї принесло Мазепі лише нещастя, але він жодним словом не показав, що шкодує про це. Динамізму оповіді надає зображення невпинного бігу дикого коня, який, за словами Мазепи, ніс його через ріки, ліси, поля, аж поки не впав від утоми.

Великого значення у поемі набуває образ долі. Доля звела Мазепу й Терезу, вона ж їх і розлучила. Доля відвернулася від шведів у Полтавській битві. Доля врятувала Мазепу і зробила його гетьманом України. Байрон як поет-романтик показує, що людина залежить від впливу багатьох фатальних сил і обставин. Що може вона протиставити долі? Чи має людина схилятися перед необхідністю, коритися обставинам? Відповіді на ці запитання криються в самому характері гетьмана.


Іван Мазепа. Портрет роботи невідомого — художника

Мазепа, прив’‎язаний до коня, не в силі опиратися долі, але до кінця жахливої подорожі зберігає самовладання. Він залишається людиною попри всі випробування, і саме завдяки цьому стає гетьманом в Україні, бо його найкращі якості виявилися сильнішими за горе і відчай. Мазепа не в змозі змінити й хід історичних подій (поразку шведів), та він завжди береже свою честь і гідність. Показуючи героя на

початку і в кінці його життєвого шляху, автор наголошує на тому, що в людині є дещо таке, що робить її людиною, що залишається незмінним і визначає цінність особистості — це передусім її внутрішня незалежність і відданість високим ідеалам (кохання, дружби, свободи, вірності вітчизні та ін.). У цьому плані образ Мазепи хоча й не ідеалізується, але оспівується як приклад людяності й волелюбності. Це образ цілісний і багатогранний. Із плином часу він міняється внутрішньо, втрачає юнацьку безтурботність, веселу вдачу, нерозважливість у вчинках, але зберігає головне.

Літа, як бачте, не вгасили

В мені ні мужності, ні сили,

А то вночі з-під цих гілок,

Під чорним небом без зірок

Я б не розказував казок...

(Тут і далі переклад Д. Загула)






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.