«Буря» - «КРИМСЬКІ СОНЕТИ» А. МІЦКЕВИЧА - РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ

М. Рильський назвав «Бурю» найбільш «бурхливим» сонетом А. Міцкевича. Дійсно, тут передається велика емоційна напруга, буяння стихій, що охопили і природу, і самого ліричного героя. Море було для Міцкевича втіленням гармонії природи, руху Всесвіту, символом багатогранності земного буття, поєднанням суперечливих начал, які ведуть невпинну боротьбу між собою. «Морська стихія» відчувається в «Кримських сонетах» навіть там, де йдеться вже про степ чи гори, бо море в поезії Міцкевича символізує бентежну душу особистості, її поривання до боротьби й свободи. Сонет «Буря» найбільш показовий у цьому плані, він дає уявлення як про характер ліричного героя, так і про особливості романтичного методу поета.

Міцкевич — майстер стислих характеристик, «окремих штрихів» (М. Бажан), котрі дозволяють уявити всю «картину». Короткі речення у двох перших рядках одразу створюють враження катастрофи. Погляд автора фіксує основне: здерті вітрила, тріснуте стерно, розірвані канати... Неабияке значення надається звукам, що передають атмосферу тривоги, яка панує на кораблі: голоси стривоженої громади, звуки помп, гуркіт води, шум завії... Застосуванням асонансів та алітерацій, а також виразних епітетів та метафор («зловісні зойки помп», «стривожена громада») автор досягає того, що читач не тільки бачить картину загибелі корабля, а й начебто чує жахливі звуки катастрофи.

Традиційним для Міцкевича є перехід від конкретної замальовки до філософського узагальнення. У другому катрені думка про смерть, що раніше виникала лише як асоціація до кривавого заходу сонця, розгортається в узагальнюючий образ «генія смерті», що ступив на корабель. Поява цього символічного образу супроводжується тріумфальним виттям вихору й «морським хаосом». Історія загибелі корабля виходить за межі окремої трагедії, нагадуючи про загальну катастрофічність світу, про небезпеку, яка загрожує всьому людству.

Буря бушує і в душі ліричного героя, який з’являється в останніх двох терцетах сонета. Вступають у жорстоку боротьбу життя і смерть, надія і безнадія, ідеали і дійсність. Подорожній (так називає поет свого героя) сидить «у мовчанні збоку», але це мовчання зовсім не означає духовної тиші. Навпаки, всіма силами розуму й серця він намагається розв’язати вічні питання: хто він і куди пливе його корабель, у чому сенс людського життя — небезпечної мандрівки світом, як знайти щастя й душевну гармонію? Образ ліричного героя у сонеті «Буря» досить складний. Він мандрівник, блукач, що сміливо йде небезпечними шляхами. Він філософ, що намагається осмислити не тільки свій стан, а й стан усього людства. Нарешті він людина, яка зазнала чимало втрат, але не зупинилася у своїх шуканнях.

Олександр Івахненко. Ілюстрація до сонета А. Міцкевича «Буря». 1983 р.

Посилання на схожі матеріали:

• «Кримські сонети» як поетичний цикл - «КРИМСЬКІ СОНЕТИ» А. МІЦКЕВИЧА - РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ — Підручник
• Міцкевич А. «Кримські сонети» — Переказ
• Рецензія на цикл Адама Міцкевича «Кримські сонети» — Рецензія
• Адам Міцкевич «Бахчисарай - Кримські сонети» — Переказ
• Літературний рух «Буря й натиск» — Стаття
• Адам Міцкевич «Буря - Кримські сонети» — Скорочений твір
• Урок № 40. ЛК. А. Міцкевич «Кримські сонети» — Розробки уроків
• Адам Міцкевич «Кримські сонети — розробка уроку» — Розробки уроків
• Адам Міцкевич «Кримські сонети — літературний диктант Так чи Ні» — Дидактичні матеріали
• Проаналізуйте збірку А.Міцкевича Балада і романси. Мотиви туги у циклі Кримські сонети, ліризм творів, що увійшли до циклу — Теорія літератури
• Адам Міцкевич «Кримські сонети» - XIX СТОЛІТТЯ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО