Задум і втілення - «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН» - РОМАН У ВІРШАХ - ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

Роман «Євгеній Онєгін», завершений у Болдіно, Пушкін писав майже вісім років. За цей час змінився він сам, змінилося і життя в Росії. Але Пушкін виконав завдання, яке поставив перед собою: дати образ «героя часу», типовий портрет сучасника. На початковий задум форми роману у віршах мав значний вплив «Дон Жуан» Байрона, про це писав сам Пушкін. Але за певною схожістю форми більш виразно видно відмінності. Пушкін високо цінував поезію Байрона, але у 1827 році він написав: «Байрон кинув односторонній погляд на світ і природу людську. Потім одвернувся від них і заглибився у себе. Він показав нам привид самого себе. Він створив себе вдруге... Він осягнув, створив і описав єдиний характер (саме свій)...». Від цього принципу — зображувати в герої себе — Пушкін відходить.

«Євгеній Онєгін» був підсумком усього попереднього письменницького досвіду Пушкіна, але в романі той досвід доводилося не тільки використовувати, але й долати.

Чимало літературознавців намагалися визначити жанр роману. Його називали і соціально-побутовим, і соціально-психологічним, і соціально-аналітичним, навіть «енциклопедією» російського життя. І кожне визначення до певної міри є справедливим, але переліченими жанрами можна визначити й інші твори, які зовсім не схожі на роман Пушкіна. Довірмося автору, який у посвяті назвав цей твір «вільним романом». І дійсно, перше, що вражає кожного читача цього роману,— свобода. Вона відчувається у всьому. Вірші роману легкі, невимушені, наче автор зовсім не докладав зусиль, щоб створити їх. Наче вони жили своїм життям і чекали, коли знайдеться справжній поет, щоб записати їх. Між тим, роман — подвижницька праця, подвиг упродовж семи років. А грандіозна будівля, яка складається з тисяч віршованих рядків, вийшла напрочуд легкою і вишуканою. Зведення цієї будівлі стало можливим завдяки відкриттю Пушкіна — особливій «онєгінській» строфі. На перший погляд, відкриття це формальне, але саме воно дає змогу не лише утримувати всю конструкцію, а й змінювати її, добудовувати, вміщувати найрізноманітніший зміст. У чернетках Пушкіна безліч невикористаних прекрасних строф з роману. Але як митець Пушкін бачив загальний задум, загальну будову, і навіть прекрасні рядки не могли попасти у роман, якщо вони порушували конструкцію.

Перше ілюстроване видання роману «Євгеній Онєгін». 1864 р.

Сторінка рукопису роману «Євгеній Онєгін»