«Онєгінська» строфа - «ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН» - РОМАН У ВІРШАХ - ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ

«Онєгінська» строфа

Будівельний матеріал роману складається з 14 рядків 4-стопного ямбу з римуванням: Ab Ab CCdd EffE gg. (великі літері позначають жіночі рими, маленькі — чоловічі). Зазвичай перший чотиривірш визначає тему, другий — її розвиток, третій — кульмінацію, а двовірш — кінцівка. Така складна будова робить строфу «віршем у вірші», який пов’‎язаний із загальним твором, але має певну самостійність.

Ми всі навчались небагато,

Абияк і абичого,

Тож вихованням здивувати

В нас можна легко хоч кого.

Про юнака судці суворі

В загальнім присудили хорі:

Учений хлопець, та педант.

Він зроду любий мав талант

Про будь-що довго не шукати

В розмові гострого слівця,

З ученим виглядом знавця

В поважних справах німувати

І викликати усміх дам

Огнем нежданих епіграм.

(Переклад М. Рильського )

Віршована мова роману пов’‎язана з узагальнюючою роллю роману у віршах. І для автора це був певний підсумок, тому мова набуває афористичності.