ПІГМАЛІОН - Реалістична драма XX ст.: Бернард Шоу - Нові тенденції у драматургії кінця XIX - початку XX ст.

Підручник Зарубіжна література 9 клас - Євгенія Волощук - Генеза 2017

ПІГМАЛІОН - Реалістична драма XX ст.: Бернард Шоу - Нові тенденції у драматургії кінця XIX - початку XX ст.

П’‎єса на п’‎ять дій

(Уривок)

(...) Дія третя

У помешканні пані Хігінс зібралися гості. Покоївка повідомляє, що прийшла панна Дулітл.

Еліза, вишукано вдягнена, справляє таке враження своєю красою, що коли вона з’‎являється, усі встають. Керована сигналами Xігінса, із відтренованою граційністю вона підходить до його матері.

Еліза (вимовляючи все педантично правильно, із музикою в інтонаціях). Доброго дня, пані Хігінс. (Пильно стежить за кожним своїм звуком. Трохи сповільнює темп перед [г], вимовляючи «ХіГінс», але переживання ці даремні - її вимова бездоганна). Пан Хігінс передав мені ваше запрошення.

Пані Xігінс (люб’‎язно). Так, так! Я дуже рада вас бачити.

Пікерінг. Доброго дня, панно Дулітл!

Еліза (пода є йому руку). Полковник Пікерінг, якщо не помиляюся?

Пан і Айнсдорф Хіл. Я певна, що ми з вами вже зустрічалися, панно Дулітл. Я пригадую ваші очі.

Еліза. Доброго дня! (Підходить до канапи й граційно сідає на місце, щойно звільнене Хігінсом).

Пані Айнсдорф Хіл (знайомлячи). Моя дочка Клара.

Еліза. Доброго дня!

Клара (збуджено). Доброго дня! (Сідає поряд з Елізою, пожираючи її поглядом).

Фреді (підходить до них). А я вже мав щастя...

Еліза. Доброго дня!

Фреді вклоняється і, цілковито зачарований, сідає в єлизаветинське крісло.

Xігінс (зненацька). А, побий мене лихо! Тепер і я пригадую! (Усі на нього дивляться). Ковент Гарден! (Скрушно). От чорт!

Пані Хі г і нс. Генрі, прошу тебе, не сідай на стіл, бо зламаєш.

Xігінс (похмуро). Вибач.

Іде до канапи. По дорозі чіпляється об камінні ґратки і спотикається об щипці. Лайнувшись крізь зуби, приводить усе в порядок і, завершивши свій невдалий перехід, падає на канапу з такого розгону, що чути тріск. Пані Хігінс, докладаючи всіх зусиль, аби утриматись, мовчки спостерігає за сином. Западає гнітюча тиша.

Пані Xігінс (урвавши мовчанку, тоном світської невимушеності). Як вам здається, чи буде сьогодні дощ?

Еліза. Незначне пониження атмосферного тиску, що охопило західну частину Британських островів, поступово переміститься на східні райони. За даними синоптиків, істотних метеорологічних змін не передбачається.

Фреді. Ха-ха! Як кумедно!

Еліза. У чому справа, юначе? Б’‎юсь об заклад, я все правильно сказала.

Фреді. Неперевершено!

Пані Айнедорф Хіл. Сподіваюся, похолодань більше не буде. Навколо стільки випадків інфлюенци, а наша родина надзвичайно вразлива - і щовесни захворює.

Еліза (похмуро). От і моя тітка померла від інфлюенци.

Пан і Айнсдорф Xіл співчутливо поклацує язиком.

Еліза (з тим самим трагізмом у голосі). Це вони так кажуть. Та як на мене, стару вколошкали.

Пан і Айнедорф Хіл (зачудовано). Вколошкали?

Еліза. Ну! А то чого б це їй помирати від інфлюенци? За рік до того в неї дифтерія була. Я сама бачила: вона аж посиніла вся! Уже думали, гаплик старій. А батько мій узяв ложку та й улив їй джину в горлянку. Так слухайте, раз-два - оклигалася, ще й півложки відгризла!

Пан і Айнедорф Хіл (приголомшена). Боже мій!

Еліза (додаючи нов і аргументи). Ну, скажіть ви, на милість, чого б оце така здоров’‎яга та й померла від інфлюенци? А хто тепер знає, де її солом’‎яний капелюх - той, що до мене мав перейти?! Поцупили - точно вам кажу! Тут справа ясна: хто капелюха поцупив, той і тітку вколошкав!

Пан і Айнедорф Хіл. А що означає «вколошкав»?

Xігінс (поспіхом). А... це таке модне світське слівце. «Вколошкати» - значить «убити».

Пан і Айнедорф Хіл (до Елізи, з жахом). Невже ви справді вважаєте, що вашу тітку вбили?

Еліза. Атож! Ті, з ким вона жила, і за шпильку могли пришити. А тут цілий капелюх!

Пані Айнедорф Хіл. А проте, гадаю, не СЛІД було вашому татові вливати хворій алкоголь. Це справді могло її вбити.

Еліза. Кого?! Її?! Та для неї джин був - як материнське молоко! А батько мій сам стільки того джину перехиляв, що знав-таки що й до чого.

Пан і Айнедорф Хіл. Себто ви хочете сказати, що ваш батько випивав?

Еліза. Випивав?! Та він і зараз не просихає!

Пан і Айнедорф Хіл. Бідолашна, уявляю, як ви від цього потерпаєте!

Еліза. Анітрохи! Я ж бачу, що воно йому лише на користь. Не те щоб він гатив без передиху. (Весело). А тільки так... Часом, коли, так би мовити, находить. А тоді, як вип’‎є - то хоч до болячки прикладай. Мати й сама, бувало, дасть йому чотири пенси, та й наказує не вертатись, доки не нап’‎ється як слід, бо він тоді одразу робився веселий та лагідний. І скільком-бо жінкам приходиться споювати чоловіків! Бо інакше життя ж од них нема! (Почувшись зовсім як удома). Воно ж от яка штука... Коли в людини, приміром, є якась совість, так вона ж тверезу душу гризе та й гризе! І що тоді за настрій! А перекине людина чарочку - так де те горе й ділося! (До Фреді, який корчиться від невтримного сміху). Що таке?! Чого це ви ржете?

Фреді. Ця нова світська говірка! Як здорово це у вас виходить!

Еліза. Якщо я розмовляю як треба, то навіщо сміятися? (До Хігінса). Може, я щось зайве сказала?

Пані Xігінс (випередивши сина). Ні, ні! Що ви, панно Дулітл!

Еліза. Слава тобі, Господи! (Захоплено). От! Так я ж і кажу...

Xігінс (підводиться й дивиться на годинник). Гм!

Еліза (озирається на нього і, збагнувши натяк, теж підводиться). Що ж, мені час іти. (Усі встають, Фреді прямує до дверей). Було дуже приємно познайомитись. До побачення. (Прощається за руку з пані Хігінс).

Пані Xігінс. На все добре.

Еліза. До побачення, полковнику!

Пікерінг. До побачення, панно Дулітл! (Тисне їй руку).

Еліза (кивком голови прощається з рештою). До побачення!

Фреді (відчиняє перед нею двері). Ви йтимете через парк, панно Дулітл? Дозвольте мені.

Еліза (бездоганно артикулюючи). Пішки?! Чорта з два! (Усі приголомшені). На таксі поїду! (Виходить).

Пікерінг, ледь перевівши подих, падає у крісло. Фреді вибігає на балкон, аби ще раз глянути на Елізу.

Пан і Айнсдорф Хіл (ще не отямившись від приголомшення). Ох, ніяк не звикну до цих нових звичаїв.

Клара (з невдоволеним виглядом падаючи в єлизаветинське крісло). Годі, мамо, годі! Ви такі старомодні, що люди подумають, ніби ми ніде не буваємо.

Пані Айнсдорф Xіл. Можливо, я й справді дуже старомодна. Але, сподіваюся, що ти, Кларо, уникатимеш таких слів. Я вже звикла, що в тебе на кожному кроці як не «гидота», то «свинство», а чоловіки - не інакше як «паскуди». Проте я глибоко переконана, що такі манери - непристойні й нешляхетні. А те, що ми допіру чули, - то й поготів! А як гадаєте ви, полковнику?

Кадр із кінофільму «Пігмаліон» (режисери Е. Есквіт, Л. Говард, 1938 р.)

Пікерінг. Мене не питайте. Кілька років я прожив в Індії, а за цей час уявлення про манери настільки змінилося, що іноді навіть важко сказати, чи ти на званому обіді, чи в портовій таверні.

Клара. Це справа звички. У цьому нема нічого ані поганого, ані доброго. Здебільшого на такі слівця ніхто не звертає уваги, а тим часом їхня незвичність додає буденним фразам певного шику. І взагалі, ця нова говірка здалася мені цілком безневинною і навіть дуже милою.

Пані Айнсдорф Хіл (устає). Ну, що ж... Гадаю, нам час іти.

Пікерінг і Хігінс підводяться.

Клара (теж підводиться). Ой, справді! У нас же на сьогодні ще аж три візити. До побачення, пані Хігінс! До побачення, полковнику! До побачення, пане професоре!

Хігінс (вкрай неохоче підводиться з канапи й супроводжує її до дверей). До побачення! І не забудьте випробувати нову говірку - під час своїх аж трьох візитів! Головне - не хвилюйтеся і добряче їм ушкварте!

Клара (розпливаючись усмішкою). Обов’‎язково! До побачення! Уся ця вікторіанська благопристойність - така дурість!

Хігінс (спокушаючи її). Хай їй чорт!

Клара. Дідька їй лисого!

Пані Айнсдорф Хіл (яку аж пересмикує). Кларо!

Клара. Ха-ха! (Виходить, безмежно рада, що так швидко засвоїла нову світську моду. Зі сходів лунає її дзвінкий сміх).

Фреді (немов звертається до небес). І скажіть мені після цього... (Неспроможний впоратися з напливом почуттів, уриває свою риторику й підходить до пані Хігінс). До побачення.

Пані Хігінс (прощаючись із ним за руку). На все добре. Ви б хотіли знову побачитися з панною Дулітл?

Фреді (палко). О, так! Страшенно б хотів!

Пані Хігінс. Тоді до зустрічі. Ви знаєте мої прийомні дні.

Фреді. Так, так! Страшенно вам вдячний! До побачення! (Виходить).

Пані Айнсдорф Хіл. На все вам добре, пане Хігінс.

Хігінс. І вам.

Пані Айнсдорф Хіл (до Пікерінга). Що вдієш. Я ніколи не призвичаюся до таких слів.

Пікерінг. І не варто. Це зовсім не обов’‎язково. Запевняю, що й без них ви чудово дасте собі раду.

Пані Айнсдорф Хіл. Але ж Клара знов дорікатиме, що я нехтую модні вислови. До побачення!

Пікерінг. До побачення. (Тиснуть одне одному руки).

Пані Айнсдорф Хіл (до пані Хігінс). Будь ласка, не зважайте на Клару. (Почувши, що пані Айнсдорф Хіл понизила голос, Пікерінг делікатно відходить до вікна, де стоїть Хігінс). Ми такі бідні, і вона

так рідко буває на прийомах. Їй просто нема де навчитися сучасних манер... Бідолашна дівчинка... (Пані Хігінс, побачивши, що на очі в гості навертаються сльози, співчутливо бере її за руку й проводжає до дверей). А хлопчик у мене дуже славний, правда?

Пані Хігінс. Він дуже милий. Я завжди буду рада його бачити.

Пані Айнсдорф Хіл. Дякую, моя люба. На все вам добре. (Іде).

Хігінс (нетерпляче). Ну, як? Можна виводити Елізу на люди? (Тягне матір до канапи. Вона сідає на місці Елізи, Хігінс - ліворуч від неї. Пікерінг повертається на свій стілець).

Пані Хігінс. Звісно ж ні, мій дурнику! Вона витвір мистецтва - твого та її кравчині. Але якщо ти справді не бачиш, що її походження проступає в кожному її слові, значить вона просто звела тебе з розуму.

Пікерінг. Отже, ви гадаєте, що нічого не можна вдіяти? Я маю на увазі, невже не вдасться відучити її від лайки?

Пані Хігінс. Доки вона під опікою Генрі - ні!

Хігінс. Значить, те, як я висловлююся, вам не підходить.

Пані Хігінс. Ні, любий, чому ж? Для вантажної пристані підходить якнайкраще. Проте для прийому - навряд.

Хігінс (глибоко ображений). Ну, знаєте!..

Пікерінг (перебиває його). Не гарячкуйте, Хігінсе! Просто частіше дивіться на себе з боку. Такого, як від вас, я не чув, відколи ми збирали волонтерів у Гайд-парку - років двадцять тому.

Хігінс (нахнюпившись). Ну, що ж. Можливо, ви маєте рацію. Я не завжди висловлююсь, як єпископ.

Пані Хігінс (заспокоює його дотиком руки). Пане Пікерінг, може, ви розкажете мені, як справи на Вімпол-стріт?

Пікерінг (із пожвавленням, ніби це запитання цілком змінило тему розмови). Я переїхав до Генрі й живу зараз у нього. Ми вдвох працюємо над моєю книжкою «Індійські діалекти».

Пані Хігінс. Так, так, усе це мені відомо. Ви справді все дуже розумно влаштували. А де мешкає ця дівчина?

Хігінс. Як де? З нами, певна річ! Де ж іще їй жити?

Пані Хігінс. Але на яких правах? Як покоївка? Чи як хто?

Пікерінг (роздумливо). Здається, я розумію, що ви маєте на увазі.

Хігінс. А я ні біса не второпаю! Я знаю одне: три місяці, день у день, я бився над тим, щоб ця дівчина вилюдніла. До того ж мені з неї чимало користі: вона завжди знає, де шукати мої речі, пам’‎ятає, де й з ким я призначаю зустрічі...

Пані Хігінс. А як із нею ладить економка?

Хігінс. Пані Пірс? Радіє, що з її голови звалилося стільки мороки. Адже до появи Елізи це вона мала шукати мої речі й нагадувати мені про зустрічі. А проте ж Еліза - це її настирлива ідея, весь час тільки й править: «Пане Хігінс, подумайте про дівчину!». Скажіть, Піку!

Пікерінг. Так, це її незмінна фраза. Нею закінчується кожна розмова про Елізу.

Хігінс. А я ж тільки про Елізу й думаю! Про ці її кляті голосні та приголосні! Я вже змучився спостерігати за її губами, зубами та язиком! Не кажу вже про її душу: це найважче!

Пані Хігінс. Ви немов діти, які бавляться живою лялькою.

Xігінс. Бавляться?! Мамо, у житті я не брався за щось поважніше! Якби ти знала, як цікаво майже повністю змінити людину, наділивши її зовсім іншою мовою. Адже це означає знищити найглибшу прірву, що розділяє людей і класи.

Пікерінг (зацікавлений розмовою, підсунувши свого стільця ближче до пані Хігінс і нахилившись до неї). Справді, це надзвичайно цікаво. Запевняю вас, пані Хігінс, ми ставимося до Елізи дуже серйозно. Щотижня, ба навіть щодня, помічаємо в ній усе нові зміни. (Підсувається ще ближче). Фіксуємо кожен її поступ. Робимо десятки записів та фотографій...

Xігінс (атакуючи з іншого боку). Чорт забирай! Ця дівчина - найцікавіший з усіх моїх експериментів. Зараз ми нею тільки й живемо! Скажіть, Піку!

Пікерінг. Тільки про неї й говоримо.

Xігінс. Вчимо її.

Пікерінг. Одягаємо.

Пані Хігінс. Що?!

Xігінс. Винаходимо нову Елізу!

Пані Xігінм (затуляє від цього галасу вуха, бо чоловіки намагаються перекричати один одного). Те-е-е! (Вони замовкають).

Пікерінг. Перепрошую, пані Хігіне. (Зніяковілий, відсувається від неї).

Xігінс. Вибач. Та коли Пікерінг починає галасувати, то й слова не вставиш!

Пані X ігінс. Вгамуйся, Генрі! Полковнику, невже ви не розумієте, що разом з Елізою в будинок на Вімпол-стріт увійшло ще дещо?

Пікерінг. Справді, заходив її батько. Але Генрі швидко його виставив.

Пані Xігінс. Було б краще, якби прийшла її мати. Та річ не в тім. З’‎явилося дещо інше.

Пікерінг. Але що ж?!

Пані Xігінс (несвідомо видаючи цим словом свою старосвітську логіку). Проблема.

Пікерінг. Он воно що! Проблема, як зробити з неї світську даму?

Xігінс. Із цим я впораюсь. Власне, уже впорався.

Пані Xігінс. Якими безмежно тупими бувають чоловіки! Проблема в тому, що робити з Елізою потім.

Xігінс. Якраз тут я не бачу жодної проблеми. Житиме, як їй захочеться. Завдяки мені перед нею тепер відкрито безліч можливостей.

Пані Xігінс. Яких можливостей? Ти хочеш, щоб вона жила, як жінка, котру ми щойно бачили? Ти навчив Елізу манер та звичок світської дами, але не дав їй прибутків світської дами! А заробляти собі на життя вона вже не зможе. І це ти називаєш «безліч можливостей»?

Пікерінг (дещо поблажливо; розмова почала йому надокучати). Усе якось уладнається, пані Xігінс. (Підводиться, готовий іти).

Xігінс (також підводиться). Знайдемо для неї якусь неважку роботу.

Пікерінг. Вона й так цілком щаслива. Не турбуйтеся, пані Xігінс. Бувайте здорові. (Тисне їй руку з таким виглядом, ніби заспокоює сполохану дитину, а потому прямує до виходу).

Xігінс. Xай там як, а вже нічого не зміниш. Справу зроблено. До побачення, мамо! (Цілує матір і йде за Пікерінгом).

Пікерінг (щоб заспокоїти її наостанок). Є маса варіантів. Ми влаштуємо все, як належить. До побачення.

Xігінс (виходячи, до Пікерінга). Ми поведемо її на Шекспірівську виставку до Ерлскорта!

Пікерінг. А справді! Уявіть-но лише її коментарі! От буде еміху!

Xігінс. А вдома вона почне передражнювати всю публіку!

Пікерінг. Чудова думка! (Чути, як обидва сміються, спускаючись сходами).

Кадр із кінофільму «Пігмаліон» (режисери Е. Есквіт, Л. Говард, 1938 р.)

Пан і Xігінс (рвучко підводиться з місця, підходить до письмового столу. Відсуває вбік розкидані папери, сідає, виймає... чистий аркуш і рішуче береться до написання листа. За третьою спробою гнівно відкидає перо, впирається руками в стіл і вигукує). Ох, ці чоловіки! Ох, чоловіки! (...)

Переклад М. Павлова

Запитання і завдання до прочитаного

1. Яке враження справила Еліза на гостей пані Хігінс?

2. У чому полягав секрет її привабливості?

3. Чому, на вашу думку, помилки, що їх припустилася Еліза під час «світської розмови», були сприйняті гостями як віяння нової моди?

4. Що є головною темою дискусії пані Хігінс, її сина та Пікерінга?

5. Чим не сподобалася пані Хігінс ідея «вдосконалення» Елізи?

6. Які моральні проблеми порушено в п’‎єсі «Пігмаліон»?

7. Які деталі в п’‎єсі здалися вам особливо комічними? Чи справді експеримент Хігінес міг відкрити перед Елізою безліч нових можливостей?

8. Спираючись на прочитаний уривок, поясніть, як автор переосмислює античний міф про Пігмаліона та Галатею.

9. Наведіть приклади вживання в п’‎єсі елів з різних шарів мови, а також парадоксів Шоу.

10. Групова робота. Об’‎єднавшись у три групи, пофантазуйте на тему подальшого розвитку екеперименту Хігінеа. Порівняйте свої версії.

У СВІТІ МИСТНЦТВ

Співдружність муз

Як ви знаєте, п’‎єсу Ібсена «Пер Гюнт» публіка сприйняла досить негативно. Зміні глядацького ставлення на краще істотно посприяла геніальна музика Едварда Гріга, що надала драмі ліричного забарвлення.

Відгукнувшись на прохання Ібсена, у 1874 р. композитор розпочав роботу над партитурою. Прем’‎єра п’‎єси з музикою Гріга відбулася 1876 р. Відтоді «Пер Гюнт», задуманий у річищі подолання фольклорно-романтичних тенденцій, став для всього світу втіленням норвезької народної романтики.

Підготуйте реферат на тему «Музика Е. Гріга до п’‎єси Г. Ібсуна «Пер Гюнт»». Для презентації своєї роботи в класі доберіть відповідні музичні фрагменти.

Пігмаліон і Галатея: життя триває У 1956 р., до сторіччя Дж.Б. Шоу, театри Європи й Америки потішили глядачів мюзиклом Фредеріка Лоу «Моя чарівна леді» за п’‎єсою «Пігмаліон» (автор лібрето - Алан Джей Лернер). Ця легка

музична мелодрама зі щасливим фіналом не сходить зі світової сцени до сьогодні. За кількістю постановок вона набагато випередила своє літературне першоджерело і цим ще раз довела безсмертя казки й тимчасовість реалізму.

Сцена з мюзиклу Ф. Лоу «Моя чарівна леді». Бродвейська постановка. 1956 р.

Пригадайте, чому Шоу категорично забороняв акторам, задіяним у постановці «Пігмаліона», грати закоханих. Як ви гадаєте, чому найбільшого сценічного успіху п’‎єса зажила саме після смерті драматурга, коли попри його заборону таки стала історією кохання?

Пігмаліони XX та ХХІ ст.

У 1960-х роках екрани світу тріумфально обійшов фільм-мюзикл американського режисера Джорджа К’‎юкора «Моя чарівна леді», створений на основі п’‎єси «Пігмаліон» та згаданого вище мюзиклу Ф. Лоу. Роль Елізи в ньому блискуче виконала зірка Голлівуду Одрі Хепберн, а відомий англійський актор Рекс Харрісон був цілком переконливим у ролі професора Хігінса. Стрічка здобула вісім премій «Оскар»: як найкращий фільм, за режисерську роботу, за головну чоловічу роль, за операторську роботу, за костюми, художнє оформлення, аранжування музики та звук.

Відкритий фінал - важлива, хоч і не єдина особливість «Пігмаліона», що й нині спонукає численних режисерів, акторів і композиторів до «співтворчості» з Шоу. Один із прикладів - російський фільм «Квіти від Лізи» (2010). Його автори скористалися саме з припущення англійського драматурга щодо подальшої долі своєї героїні, висловленого в післямові до твору.

Кадр із фільму-мюзиклу «Моя чарівна леді» (режисер Дж. К’‎юкор, 1964 р.)

О. Лазарев (молодший) у ролі професора Левітіна. Кадр із кінофільму «Квіти від Лізи» (режисер А. Селіванов, 2010 р.)

Г. Тарханова в ролі Лізи. Кадр із кінофільму «Квіти від Лізи» (режисер А. Селіванов, 2010 р.)

С. Немоляєва в ролі матері професора Левітіна. Кадр із кінофільму «Квіти від Лізи» (режисер А. Селіванов, 2010 р.)

Дія цієї мелодрами відбувається в сучасній Москві, й у фіналі Ліза- «Галатея» таки відкриває власну квіткову крамницю. Щоб допомогти їй, професор Левітін, фахівець з англійської літератури, заставляє свій будинок. Зрештою, повертаючи сучасність до античного першоджерела, герої одружуються.

У ХХІ ст. суспільство по суті залишається кастовим, а отже, твір Шоу не втратив актуальності. Молодь зі «спальних» районів сучасних мегаполісів не ліпше володіє літературною мовою, ніж Еліза Дулітл володіла мовою Шекспіра. Переконливість подій, що відбуваються за сценарієм, забезпечує передусім ідея режисера Андрія Селіванова взяти на роль професора-літературознавця представника потомственої московської інтелігенції Олександра Лазарева (молодшого), а на роль його матері - справжню матір актора, блискучу комедійну актрису Світлану Немоляєву.

Що ж до нової Лізи - Глафіри Тарханової - то їй не довелося довго шукати прототипів. Адже дівчата пострадянського простору здебільшого охочіше наслідують мову й манери «спадкової прибиральниці», аніж тендітної «тургенєвської дівчини». Аби виправити таку «Галатею», її справді треба дуже віддано кохати. Герой Олександра Лазарева, упертий, цілком прагматичний, але «невиправний» інтелігент Левітін, виявляється здатним на таке почуття - неочікувано для себе і свого оточення...

Чим історія фантастичного злету простої англійки у фільмі-мюзиклі Дж. К’‎юкора та сучасної дівчини зі «спального» району у стрічці А. Селіванова приваблює численних глядачів? Поясніть свою думку.

Підсумкові запитання і завдання

Перший рівень

1. Коли виникла «нова драма»? З якими явищами в суспільному та культурному житті пов’‎язана її поява?

2. Що стало приводом до з’‎ясування стосунків між Норою та її чоловіком (п’‎єса «Ляльковий дім»)? Що побачила навколо себе героїня, коли з її очей спала полуда?

3. Як ставиться професор Хігінс до Елізи: як до рівноправної особистості чи як до «об’‎єкта» експерименту (п’‎єса «Пігмаліон»)?

Другий рівень

1. Дайте визначення понять «зовнішня дія» та «внутрішня дія». У чому полягає основна відмінність між ними? Що таке підтекст? У прочитаному уривку з «Лялькового дому» знайдіть епізоди, тлумачення яких вимагає розуміння підтексту.

2. Розкрийте зміст понять «нова драма» та «ібсенізм».

3. Як стосунки Хігінса й Елізи пов’‎язані з античним міфом про Пігмаліона? Чи можна назву п’‎єси Шоу вважати іронічною? Чому?

Третій рівень

1. Які особливості становища жінки в суспільстві відобразилися в життєвих ситуаціях головних героїнь «Лялькового дому» та «Пігмаліона»?

2. Чому Ібсен і Шоу в прочитаних вами творах віддали перевагу «відкритому фіналу»?

3. Які епізоди п’‎єси «Пігмаліон» викликали у вас сміх? Поясніть, що саме вас розсмішило.

Четвертий рівень

1. Чому Ібсена вважають засновником європейської «нової драматургії», новатором європейського театру?

2. Чим можна пояснити близькість основних параметрів драматургічної естетики Ібсена і Шоу (інтелектуальний характер драми, відкритий фінал творів тощо)?

3. Чи можна назвати п’‎єсу Шоу «Пігмаліон» ліричною комедією? Відповідь поясніть.

Теми творів

1. «Нора: хто вона? (За п’‎єсою Г. Ібсена «Ляльковий дім»)».

2. «Чи приємно бути Галатеєю? (Мої роздуми з приводу п’‎єси Дж.Б. Шоу «Пігмаліон»)».

3. ««Красива лялька», «об’‎єкт чоловічого виховання»... (Ролі жінки в патріархальній родині: чи варто і як з ними боротися у ХХІ ст.?)».

Клуб книголюбів

Творчий проект. Групова робота. Об’‎єднавшись у три групи, виконайте одне із запропонованих завдань.

• Підготуйте повідомлення про становлення норвезького національного театру. За основу візьміть відповідний матеріал підручника, доповніть його інформацією з довідкової літератури та Інтернету. Для презентації проекту в класі доберіть ілюстрації.

• Скориставшись додатковою літературою та Інтернетом, підготуйте повідомлення про виконання ролі Нори Е. Дузе, М. Заньковецькою, В. Коміссаржевською та іншими видатними акторками - сучасницями Ібсена. Для презентації проекту в класі доберіть відповідний ілюстративний матеріал.

• Перегляньте фільм-мюзикл Дж. К’‎юкора «Моя чарівна леді» та стрічку А. Селіванова «Квіти від Лізи». Підготуйте фрагменти відео- матеріалів з усним коментарем для презентації на тему «Пігмаліони ХХ та ХХІ ст.».






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.