Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2017
ПРОМЕТЕЙ (1772-1774) - ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ 1749-1832 - ПРОСВІТНИЦТВО
Проблематика. Вірш «Прометей» («Prometheus») написаний у формі внутрішнього монологу, у якому ліричний герой розмірковує над запитанням, хто створив на землі культуру та володіє творчою силою: боги чи люди. Використовуючи відомий міф, Й. В. Ґете у своєму творі стверджує, що люди прагнуть незалежності та творчої свободи. Звільнившись від страху й рабської покірності, вони отримували радість від земного буття.
У грецькій міфології Прометей — титан, син Яфета й Азії. Його ім’я в перекладі з давньогрецької означає «далекоглядний», що також пояснює, чому він приніс культуру людям. Унаслідок того, що Прометей украв в олімпійських богів вогонь і приніс його людям, вони отримали можливість зробити значні кроки в розвитку цивілізації. Це досягнення Й. В. Ґете інтерпретує як перемогу героя, а не як божественний дар. Подібне зосередження на творчій силі особистості, на титанічному (геніальному) у людині дає змогу порівняти вірш Й. В. Ґете «Прометей» із спадщиною німецького угруповання «Буря і натиск».
Особливості сюжету й композиції вірша. Вірш складається із 7 строф різної довжини з різними поетичними метрами. Так званий білий вірш (без рими, але з внутрішньою метричною структурою) надає мовленню ліричного героя емоційної потужності, волелюбного пафосу й революційного гніву. У першій строфі вже в першому рядку представлений супротивник Прометея — Зевс. Найвищий олімпієць повинен ховатися за хмарами далеко від Землі. Земля як прихисток людей — у тому числі творчих, обдарованих — належить саме їм. Прометей думає, що Зевс заздрить їхній творчій силі.
У другій строфі висловлено абсолютну зневагу до богів. З одного боку, їх ушановують покірні віруючі, а з іншого — ніхто б не звертав уваги на богів, якби не було наївних людей.
У третій строфі ліричний герой заглиблюється в минуле. Він згадує, як у дитинстві у відчаї одного разу поглянув на небо й молився про те, щоб почути там божественний голос. Але це бажання, як свідчить наступна строфа, залишилося невиконаним. Самостійно переживаючи страждання, Прометей боровся з хаосом, темрявою та ув’язненням.
Ж. Дельвіль. Прометей. 1907р.
Da ich ein Kind war,
Nicht wußte, wo aus, wo ein,
Kehrt’ ich mein verirrtes Auge
Zur Sonne, als. wenn druber war
Ein Ohr zu hören meine Klage,
Ein Herz wie meins,
Sich des Bedrängten zu erbarmen.
Wer half mir
Wider der Titanen Ubermut?
Wer rettete vom Tode mich,
Von Sklaverei?
Hast du’s nicht alles selbst vollendet,
Heilig gluhend Herz?
Und gluhtest, jung und gut,
Betrogen, Rettungsdank
Dem Schlafenden dadroben?
Коли я був малий, тоді,
Не знаючи, що, де і як,
Звертав свої заблудлі очі
До сонця, чи нема там вгорі
Вуха, що скарги мої почуло б,
Серця, що так, як моє,
Пригноблених би пожаліло.
Хто допоміг
Гордість титанів мені здолать?
Хто від смерті мене врятував,
Від долі раба?
Чи не ти само це звершило,
Серце, в паланні святім?
Чи не палало, юне й добре, ти,
Марно дякуючи за рятунок
Тому, хто спить у високості?
(Переклад Миколи Бажана)
У п’ятій строфі він звинувачує в упертості бога, якого нібито треба вшановувати. Зевс не пом’якшився ані від болю, ані від страху. Він зовсім не цікавився індивідуальним зростанням особистості. Замість цього він прикликає час і долю.
Ich dich ehren? Wofur?
Hast du die Schmerzen gelindert
Je des Beladenen?
Hast du die Tranen gestillet
Je des Geangsteten?
Hat nicht: mich zum Manne geschmiedet
Die allmachtige Zeit
Und das ewige Schicksal,
Meine Herren und deine?
Тебе шанувати? Чому?
Може, зм’якшив ти колись
Болі знедоленим?
Може, притишив колись
Сльози настрашених?
Чи не всемогутній час
Мужа із мене викував?
Чи не одвічна судьба
Владує і мною, й тобою?
(Переклад Миколи Бажана)
У шостій строфі коротко згадано, що особистість героя вже дозріла. Дійсно, не всі бажання та мрії юності Прометея здійснилися. Проте це сприймається ним як складова частина земного існування. В останній строфі стають зрозумілими наслідки такого існування. Бунтівний геній — ніби творець на Землі. Прометей розповідає, що створив людей за своєю подобою (аналогічно до біблійної історії про створення Адама). На противагу християнському канону, де людей вигнали з раю та прокляли на земні печалі, Прометей у своєму творінні робить акцент на здатність відчувати радість від творчості та свободи. Він виховує нових людей, схожих на нього.
Hier sitz’ ich, forme Menschen
Nach meinem Bilde,
Ein Geschlecht, das mir gleich sei,
Zu leiden, weinen,
Genießen und zu freuen sich,
Und dein nicht zu achten,
Wie ich!
Ну, тут я сиджу і формую
Людей на свій образ —
Поріддя, що подібне до мене,
Щоб мучитися, щоб ридати,
Щоб втішатися, щоб радіти, —
І зневажати тебе,
Як я!
(Переклад Миколи Бажана)
Образ Прометея. Митець трактує ліричного героя в дусі Просвітництва. Герой утілює ідею творчості, волі та суспільного служіння. Героїчний образ творчого генія Прометея відображає ідеї угруповання «Буря і натиск», до якого певний час належав письменник. У «Прометеєві» утверджується ідея звільнення суспільства й особистості.
РИСИ ПРОМЕТЕЯ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Й. В. ҐЕТЕ |
|
Риси героя |
Авторське трактування |
Безстрашність |
Прометей порівнює грозу («хмарний туман»), найпотужнішу зброю Зевса, із грою маленького хлопчика. |
Відмежування від богів |
Прометей указує Зевсові на його місце («твоє небо» і «моя земля»). |
Схильність до роздумів |
Прометей говорить про вбогість богів, які не мають творчого імпульсу, а він, на противагу їм, може покластися на своє «серце, що горить святим вогнем». |
Незалежність, волелюбність |
Прометей самостійно протистояв обставинам і небезпекам — усього досяг сам і все довів до кінця. |
Нездоланна сила |
Прометей примножує «свій образ» у людях, формує їх творчою волею. |
КОМПЕТЕНТНОСТІ
Обізнаність. 1. Пригадайте й перекажіть міф про Прометея. Яку інтерпретацію отримав цей міф у вірші Й. В. Ґете? 2. Доведіть, що письменник поєднав у творі давньогрецький міф про Прометея й біблійний міф про Адама та Єву. У чому полягає сенс такого поєднання? 3. Які художні засоби використовує письменник для створення образу Прометея? Назвіть і наведіть приклади. 4. Літературознавці по-різному визначають жанр «Прометея» (ліричний вірш, ода, гімн). Висловте свою думку щодо жанру твору. Обґрунтуйте її.
Комунікація. Підготуйте промову на тему «Як я розумію особисту й суспільну свободу?».
Самовираження. Напишіть твір-роздум на тему «Ми — нащадки Прометея...».
Ініціативність і практичність. Угруповання «Буря і натиск» створило образи нових лідерів доби. Охарактеризуйте образ Прометея як просвітницького героя. Які риси йому притаманні? Які з них є актуальними й нині?
Робота з цифровими носіями. За допомогою Інтернету створіть презентацію «Образ Прометея в зарубіжному й українському мистецтві».
Соціальні та громадянські навички. Визначте громадянські ідеї вірша «Прометей». Поясніть, як вони пов’язані з ідеологією Просвітництва. У чому їхнє значення для нашого часу?
Уміння навчатися. Випишіть із вірша цитати, у яких ідеться про: спротив Зевсові; благодіяння людям; місію Прометея. Прокоментуйте їх.