ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ (1782) - ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ 1749-1832 - ПРОСВІТНИЦТВО

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2017

ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ (1782) - ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ 1749-1832 - ПРОСВІТНИЦТВО

Історія створення. Більшість балад Й. В. Ґете написана в м. Веймарі, куди він приїхав у 1775 р. на запрошення герцога Карла Августа Веймарського й виконував його доручення. Потім туди приїхав і Ф. Шиллер. Вони потоваришували, обмінювалися листами та творами. Поети неначе розпочали своєрідне змагання, унаслідок чого було написано багато прекрасних балад.

Балада «Вільшаний король» («Erlkcnig») була спочатку написана як вставна пісня до п’‎єси «Рибалка» ( «Die Fischerin»), однак згодом набула самостійного значення. На створення балади поета надихнула данська народна пісня «Дочка короля ельфів1», опублікована Й. Г. Гердером у збірнику «Голоси народів у їхніх піснях» (1778-1779). У варіанті Й. Г. Гердера дочка короля ельфів, яку зустрів Олуф у нічному лісі, наслала на нього смертельну хворобу. Олуф не дожив до свого весілля, наречена побачила його мертвим. У фантастичній формі тут відображено забобонний страх середньовічної людини перед ворожими силами природи, перед таємничими міфічними істотами. Незважаючи на подібність (мотив таємничості, фантастичність ситуації, смерть героїв), твори Й. Г. Гердера та Й. В. Ґете відрізняються.

1 Ельфи — у фольклорі — духи повітря, природи, можуть жити на деревах, люблять танцювати й заворожувати людей. Є ельфи світлі (добрі) і темні (злі), вони мають своїх королів, свої володіння, межу яких не можна порушувати.

Тема. У баладі «Вільшаний король» утілено думку про таємничу силу природи й залежність людини від неї, про тісний зв’‎язок людини з непізнаним і розмаїтим у своїх проявах світом.

Зображення природи. Порівняно з попередніми творами Й. В. Ґете, де природа є благодатною та життєвою силою, символом гармонії, у веймарських баладах вона стає втіленням таємничих сил. У баладі поєднуються два плани — реалістичний і фантастико-міфологічний.

РЕАЛІСТИЧНИЙ ПЛАН

ФАНТАСТИКО-МІФОЛОГІЧНИЙ ПЛАН

Повернення батька й сина додому, нічні страхи сина, його смерть.

На тлі нічної природи таємничий вільшаний король «кличе» дитину до себе, заманює хлопчика золотом, розвагами, піснями, прагнучи відібрати душу й життя.

Міфологічні образи. Багато образів у творі мають не тільки пряме, а й міфологічне значення, закріплене в німецькому й ширше — у європейському фольклорі та міфології. Верба — символ Усесвіту, космічної гармонії, а також туги, печалі, трагічної долі. Вітер — символ духу, руху Всесвіту, невловимості, неусвідомленості, руйнації й водночас оновлення (у міфах і казках — місце перебування духів, душ померлих). Ніч — стихія злих сил, інколи — порятунок від них. Туман — символ невизначеності шляху, блукання. Пан — бог лісів, отар, пастухів, покровитель усієї природи, якого зображували як напівлюдину-напівцапа — із хвостом, ріжками, бородою; навколо нього танцювали німфи (жіночі божества, які жили на деревах, у воді, у горах) і сатири (лісові й гірські чоловічі божества, які уособлювали первісну грубу силу природи). На того, хто порушував його спокій, Пан наганяв страх. Давні греки вбачали в ньому божество в усій природі, творця та володаря всього сущого, але частіше Пана вважали злим духом.

Поєднання різних міфологічних образів утворює у вірші Й. В. Ґете атмосферу таємниці, тривоги, страху й лихих сил.

Не випадковим є фантастичний образ вільшаного короля. Вільха — дерево, що росте біля води, на вологому ґрунті, тобто в цьому образі поєднуються в одне ціле вода та земля. Отже, вільшаний король — утілення самої природи, володар усього, що є у світі: води, землі, рослин, тварин і людства. М. Рильський у поетичному перекладі дуже влучно називає його «хвостатим паном», створюючи пряму аналогію з могутнім Паном — богом лісів і полів.

Художні конфлікти. Драматичне напруження в баладі виникає внаслідок зіткнення різних начал: життя і смерті, реального та фантастичного, відчаю та надії, буденного й інтуїтивного. Батько і син утілюють два різні погляди на світ. Батько не вірить у чудеса, його позиція відзначається врівноваженістю, поміркованістю, але в його словах відчувається велика любов до сина. Мовлення дитини, навпаки, сповнене хвилювання, страху, відчуття впливу невідомих темних сил. Сумна кінцівка балади свідчить про те, що передчуття сина справдилися.

Крім зіткнення різних типів сприйняття (дорослого та дитячого), у баладі розгортається конфлікт між вільшаним королем і хлопчиком. Мовлення таємничого лісового царя сповнене «Буря і натиск» («Sturm und Drang»)

У 1770-1780-х роках у Німеччині сформувався мистецький рух «Буря і натиск» («Sturm und Drang»), названий за однойменною драмою Ф. М. Клінгера. Представників цього угруповання називають штюрмерами (з нім.). Для творів «Бурі і натиску» характерні ідеї гнівного протесту проти насильства, культ геніїв-бунтівників, утвердження творчої сили й багатогранності людини, захист народних інтересів. Штюрмерські мотиви звучать у творчості молодого Й. В. Ґете, Ф. Шиллера, Ф. Мюллера, Г. Бюргера та ін.

Перший переспів творів Й. В. Ґете українською мовою належить Петру Гулаку-Артемовському — це балада «Рибалка» (1827). Перший український переклад балади «Вільшаний король» був надрукований окремим виданням у Львові в 1838 р., автором перекладу став мовознавець і священик Йосип Левицький. Пізніше до перекладу цього твору зверталися Пантелеймон Куліш, Борис Грінченко, Максим Рильський та ін. Українські перекладачі надали баладі виразного національного звучання.

містичної сили. До хлопчика ніби звертається сама природа.

Дитину вабить і водночас жахає її таємнича сила. Отже, у баладі хлопчик ніби втілює все людство, яке й досі не досягло гармонійних стосунків із природою, світом, самим собою.

Звідси — трагічний фінал твору.

Однак Й. В. Ґете ніколи не був песимістом. Він завжди відстоював ідею вічного руху вперед — через смерть, страждання, помилки — до оновлення життя.

Тупіт кінських копит, що відтворює ритм балади, є звуковим образом поступу природи й людини. Поет вірив, що людство здатне долучитися до таємничої мудрості природи та спрямувати свій рух до світла, яке здолає ніч.

Художня своєрідність. Твір написаний у формі діалогу. Казковість ситуації, алегоризм і символічність образів природи пов’‎язані з усною народною творчістю. Сюжет твору розвивається напружено й динамічно.

Філософська ідея. У баладі «Вільшаний король» утілено непізнанну силу природи, її могутність і таємничість. Природа в поета вирує, чарує й вабить людину. Балада стала відображенням філософських роздумів Й. В. Ґете про стосунки людства й природи, про необхідність досягнення гармонії між ними.

«Природа завжди огортає людей темрявою й спрямовує до світла» (Й. В. Ґете).

Балада (з фр. ballade, Прованс. ballar — танцювати) — ліро-епічний жанр фольклору й літератури, у якому органічно поєдналися розповідь про об’‎єктивні події та людські почуття.

Характерні ознаки балади:

• невеликий обсяг;

• напружений драматичний сюжет;

• невелика кількість подій і персонажів;

• поєднання епосу (зображення зовнішніх подій) і лірики (зображення почуттів героїв, емоційне ставлення автора до подій);

• тісний зв’‎язок із фольклором (мотиви, образи, художні засоби, мова);

• можливе використання фантастики;

• велика роль описів і пейзажів.

Символ (з грецьк. symbolon — умовний знак, натяк) — предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища. Символ завжди має переносне значення. Символічними у творі можуть бути окремі предмети, образи, художній простір і час та інші елементи тексту.

Німецьке слово Erlkönig має значення, що були закладені ще в данській народній пісні «Дочка короля ельфів». Данське слово ellerkonge, що означало «король ельфів», у перекладі й інтерпретації, а також через близькість до німецького слова die Erle (вільха) стало причиною появи образу саме «вільшаного короля».

Вільшаний король нагадує героїв українських міфів — лісовика (господар лісу, який збиває людей із дороги), вія (символ ворожої сили), водяника (утілення водної стихії, розгніваний водяник міг шкодити людям — руйнувати греблі, топити, забирати до себе людей). А дочок вільшаного короля можна порівняти з українськими мавками й русалками. Мавки символізують душі дітей, які народилися мертвими чи померли нехрещеними. Вони часто постають у вигляді молодих дівчат, які танцями й співом заманюють хлопців у ліс. Русалки — богині водоймищ, але інколи виходять на берег, співають, танцюють, кличуть людей у воду.

М. фон Швінд. Ілюстрація до балади Й. В. Ґете «Вільшаний король». 1849 р.

ПІДСУМКИ

• Творчість Й. В. Ґете втілює дух Просвітництва, поєднуючи особливості різних напрямів доби.

• У ліриці письменника звучать любовні, громадянські та фольклорно-міфологічні мотиви.

• Яскраві образи, створені митцем, набули символічного змісту (образ Прометея — символ боротьби за звільнення людства, вільшаний король — символ таємничої сили природи та ін.).

• Й. В. Ґете у своїй ліриці використовував усну народну творчість і міфологію, розробляв жанри ліричного вірша, балади та ін.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Визначте частини сюжету балади Й. В. Ґете «Вільшаний король». 2. Порівняйте позиції батька й сина. 3. Назвіть міфологічні образи твору. Які з них стали символами? Розкрийте їхнє значення. 4. Визначте тему (теми) та ідею (ідеї) твору. 5. Як зображено природу в баладі «Вільшаний король»?

Комунікація. Прокоментуйте трагічний фінал. Чому, на вашу думку, вільшаний король забирає життя дитини? Обґрунтуйте.

Самовираження. 1. Яким ви уявляєте вільшаного короля? Опишіть його (усно). 2. Зробіть малюнки (1-2) до балади «Вільшаний король» і доберіть до них відповідні рядки з твору.

Робота з цифровими носіями. 1. За допомогою Інтернету прочитайте різні переклади балади «Вільшаний король» (М. Рильського, П. Куліша, Д. Загула, Б. Грінченка). Порівняйте засоби, які використовують українські перекладачі. У якому перекладі більше фольклорних елементів, застарілих слів? Поясніть їхню роль у тексті. 2. Ознайомтеся з відеопрезентацією музичної композиції «Вільшаний король» Ф. Шуберта, яка написана в 1815 р., у виконанні англійського тенора Й. Бостріджа. Які епізоди балади покладено на трагічну музику, а які — на веселу, ліричну?

Соціальні та громадянські якості. Висловте свою позицію щодо стосунків сучасних людей із природою. Які ідеї Й. В. Ґете відносно природи корисні в наш час?

Уміння навчатися. Заповніть таблицю (у робочому зошиті), використавши тексти німецького оригіналу (за умови знання німецької мови) або українських перекладів.

ЕЛЕМЕНТИ МІФУ ТА ФОЛЬКЛОРУ В БАЛАДІ «ВІЛЬШАНИЙ КОРОЛЬ»

Зв’‎язок з міфом і фольклором

Приклади

Елементи народної казки

 

Елементи народної балади

 

Міфологічні образи

 

Символи

 

Мовні засоби фольклору (епітети, метафори, порівняння тощо)

 

Радимо прочитати

Ґете Йоганн Вольфганг. Вибрані твори. — К., 1999.

Ґете Йоганн Вольфганг. Невгасима любов: Вибрані поезії. — К., 1997.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.