НЕ ЗНАЮ, ЩО СТАЛОСЬ ЗО МНОЮ - ГЕНРІХ ГЕЙНЕ 1797-1856 - РОМАНТИЗМ

«Не знаю, що стало зо мною...» («Ich weiß nicht, was soll es bedeuten...»). У вірші поетично оброблено народну легенду про Лорелей — казкову красуню, яка з’являлася на високій скелі над Рейном і своїм співом зваблювала тих, хто плив річкою. Лора в кельтському фольклорі означає «діва», лей — «скеля». Зачаровані її голосом і вродою, рибалки забували про все на світі й зникали у хвилях Рейну. Міф для поета — лише «казка стара». Головне — зображення почуттів і внутрішнього світу людини.

К. Д. Фрідріх. Скелястий пейзаж. 1822-1823 рр.

¹ Мінезингер — німецький поет-співець, автор і виконавець творів лицарської лірики ХVІІ-ХVІІІ ст.

Не знаю, що стало зо мною,

Сумує серце моє, —

Мені ні сну, ні спокою

Казка стара не дає...

(Переклад Леоніда Первомайського)

Скеля Лорелей. Фото 1900-х років

Ліричний сюжет вірша визначається не логікою міфу, а розвитком почуттів ліричного героя. Легенда про Лорелей — розгорнута метафора його внутрішнього світу, що зазнає впливу фатальних, згубних сил. Справжнім героєм стає не чарівна красуня, а ліричне «я» поета, його почуття й настрої.

Образ Лорелей є символом кохання в його різних аспектах — краса, чарівність, стихійна сила, фатальність. Наслідуючи оригінал, перекладач підкреслює неземну красу Лорелей, яка сидить на скелі й співає пісні. Вона освітлена вечірніми променями, шати її блискучі, коси золоті, вона розчісує їх золотим гребенем...

Незнана красуня на кручі

Сидить у самоті,

Упали на шати блискучі

Коси її золоті.

Із золота гребінь має,

І косу розчісує ним,

І дикої пісні співає,

Не співаної ніким.

(Переклад Леоніда Первомайського)

Чарівне світло й спів ваблять рибалок до Лорелей. Використовуючи форми української народної творчості («шати», «круча», «ген на шпилях гірських» та ін.), перекладач наближається до фольклорної основи німецького оригіналу.

Міф у творі підпорядкований розкриттю індивідуального почуття. Водночас сама природа міфу дає змогу авторові говорити про загальнолюдські цінності. Вірш «Не знаю, що стало зо мною…» — це твір про особисту трагедію поета й про драму всього його покоління, що нерідко потрапляло в полон ілюзій. Фінал вірша з іронією розвіює золотий туман мрій. В оригіналі: «Гадаю, зрештою, хвилі поглинуть човняра і човник». У перекладі:

Зникають в потоці бурхливім

І човен, і хлопець з очей,

І все це своїм співом

Зробила Лорелей.

(Переклад Леоніда Первомайського)

Еволюція ліричного героя вірша відображає еволюцію самого Г. Гейне й зміну моральної атмосфери в суспільстві: піднесений настрій змінився розчаруванням в ілюзіях і передчуттям майбутніх катастроф.

Посилання на схожі матеріали:

• ОЛЕКСАНДР ПУШКІН 1799-1837 - РОМАНТИЗМ — Підручник
• Витоки романтизму — Підручник
• ХОТІВ БИ ЖИТИ ЗНОВ У ГОРАХ - ДЖОРДЖ БАЙРОН 1788-1824 - РОМАНТИЗМ — Підручник
• Генріх Гейне «На півночі кедр одинокий…» — Переказ
• Утілення високого почуття кохання у віршах митця «Книга пісень» Генріх Гейне — Шкільний твір
• Генріх Гейне - Біографія, життя і творчість письменника — Біографія
• Романтизм у США, його національна специфіка — Стаття
• Генріх Гейне - Життя і творчість — Реферат
• ГЕНРІХ ГЕЙНЕ (1797-1856) - РОМАНТИЗМ - Хрестоматія — Хрестоматія
• Романтизм як реакція на невідповідність ідеалів Просвітництва та реалій післяреволюційної Європи — Шкільний твір
• Контрольна робота №2 за темою «Романтизм» — Розробки уроків
• Романтизм як світовідчуття і напрям у мистецтві - XIX СТОЛІТТЯ - підготовка до ЗНО та ДПА — ЗНО
• Генріх Гейне Із «Книги пісень». Джордж Ноел Гордон Байрон — Дидактичні матеріали
• Розкрийте філософські засади романтизму. Простежте вплив німецької класичної філософії на формування напряму. Романтизм у мистецтві (у живописі, музиці тощо). — Теорія літератури