СОСНА - МИХАЙЛО ЛЕРМОНТОВ 1814-1841 - РОМАНТИЗМ

«Сосна» (1841). Вірш є вільним перекладом твору Г. Гейне «Ein Fichtenbaum steht einsam...» з «Книги пісень» (цикл «Ліричне інтермецо»). У назві твору М. Лермонтов зазначив: «З Гейне», підкресливши вільний характер перекладу. В оригіналі протиставлення чоловічого роду (der Fichtenbaum) жіночому роду (die Palme) створює образ нерозділеного чоловічого кохання до недосяжної й далекої жінки. Мотив нерозділеного кохання в перекладі М. Лермонтова зник, щоб відкрити шлях для філософських роздумів. Основний мотив твору М. Лермонтова — світова скорбота, самотність, яку переживає ліричний герой-романтик. Чому він самотній? Що гнітить його серце? Чого прагне його душа? Ці запитання порушено у вірші, але на них немає точних відповідей. М. Лермонтов відобразив у вірші почуття тривоги й відчуження, характерні для всього його покоління.

Розчарування в земних радощах, туга за далеким ідеалом характерні для героїв Г. Гейне, Дж. Байрона, М. Лермонтова. Романтичні герої митців різних країн виокремлюються серед натовпу, але приречені на самотність. Сосна бачить далеку пальму у своєму маренні, де протиставлено південь-північ, холод-спека, пісок-сніг, хвоя-листя. Лише одна деталь залишається незмінною — це гори, улюблений романтиками пейзаж, який супроводжує й північне, і південне дерева.

І. Шишкін. На півночі дикій... 1891 р.

Сосна стоїть на «голій вершині», пальма — на «скелі горючій». Це підкреслює спорідненість душ поетів-романтиків, між якими існує вищий зв’‎язок — творчий.