ГОБСЕК (1830-1835) - ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК 1799-1850 - РЕАЛІЗМ

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2017

ГОБСЕК (1830-1835) - ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАК 1799-1850 - РЕАЛІЗМ

(«Gobseck»)

Творча історія повісті. «Гобсек» — один із перших творів, які автор свідомо писав як фрагменти «Людської комедії». Спочатку повість називалася «Небезпеки розбещеності». Під такою назвою вона вийшла друком у квітні 1830 р. в першому томі «Сцен приватного життя». Перший розділ твору був опублікований трохи раніше, у лютому 1830 р., під заголовком «Лихвар» на сторінках журналу «Мода». У 1835 р. повість була надрукована в новому виданні, у першому томі «Сцен паризького життя» під назвою «Батечко Гобсек». Нарешті 1842 р. О. де Бальзак уключив її до «Сцен приватного життя» першого видання «Людської комедії» під заголовком «Гобсек». Отже, протягом кількох років задум твору розвивався.

У першому варіанті повість була поділена на частини: «Лихвар», «Адвокат», «Смерть чоловіка». Назви підкреслюють основні моменти твору.

У повісті «Гобсек» з’‎явилися наскрізні герої О. де Бальзака, які діють і в інших творах: Гобсек — «Батько Горіо», «Шлюбний контракт» та ін., Дервіль — «Батько Горіо», «Полковник Шабере», «Темна справа» та ін., графиня де Ресто — «Батько Горіо».

Повість має внутрішній зв’‎язок із романом «Батько Горіо», події якого передують сюжету «Гобсека». У першому діалозі віконтеса де Гранльє, мати юної Камілли, яка кохає графа Ернеста де Ресто, дає негативну оцінку його матері

Прізвище Гобсек означає «живоглот», «глитай».

Завдяки Евеліні Ганській О. де Бальзак кілька разів приїжджав в Україну з 1847 по 1850 р. Загалом він провів тут понад два роки. Крім Верхівні, побував у Києві, Львові, Бердичеві й інших містах. У той час українська тема була дуже популярною серед західноєвропейських письменників (Дж. Байрон, В. Гюго, П. Меріме, А. Міцкевич та ін.). Виявляв до неї інтерес й О. де Бальзак. Але якщо увагу романтиків привертав національний колорит, то О. де Бальзака цікавило суспільне життя. У незавершеному нарисі «Лист про Київ» письменник змальовував враження від першої подорожі в Україну в 1847 р. Йому запам’‎яталися мальовничі села, родючі ниви й селяни, які багато співали. Але в його листах з України міститься й чимало критичних зауважень щодо системи господарювання й життя народу. Українські враження відображені в романі «Селяни» (1848) — одному з підсумкових у творчості митця.

Творчість О. де Бальзака ще наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. привернула увагу українських письменників (І. Франка, Марка Вовчка, М. Коцюбинського та ін.). Твори французького письменника перекладали (Анастазі де Ресто), яка погано обійшлася зі своїм старим батьком і мала негативну репутацію у світському товаристві.

1. Сидоренко, Є. Дроб’‎язко, В. Підмогильний, М. Рудницький, Д. Паламарчук, В. Шовкун та ін.

Палац Ганських. с. Верхівня, Житомирська обл. (Україна)

Сюжетно-композиційні особливості. «Гобсек» — багатоцентрова повість. Окрім постаті лихваря, важливу роль у ній відіграють адвокат Дервіль і члени сім’‎ї графа де Ресто. Сюжетні лінії Гобсека, Дервіля, графині де Ресто й інших персонажів твору перетинаються. Твір має чітку, продуману будову, що засвідчує про майстерність її автора.

Повість розпочинається з експозиції. Спочатку розповідь ведеться від імені автора, який змальовує один із зимових вечорів 1829-1830 рр. у салоні віконтеси де Гранльє. Ідеться про молодого графа Ернеста де Ресто, який часто буває в домі де Гранльє й має романтичні стосунки з Каміллою, донькою віконтеси. Через погану репутацію його матері в аристократичному світі пані де Гранльє хоче відмовити Ернестові у відвідуванні її салону. Однак у розмову втручається адвокат Дервіль, який розповідає «романтичну історію», що має змінити погляд на стан справ у сім’‎ї молодого графа.

Наступна частина твору — розповідь Дервіля, яка містить розповідь Гобсека. Письменник ускладнив структуру жанру повісті, зробив її багатоголосою. Спочатку звучить голос автора, від імені якого ведеться оповідь, а потім — голоси оповідачів: Дервіля й Гобсека, які теж передають багатоголосся свого оточення.

Читачі мають вірити тому, що говорить Дервіль, бо на початку повісті його показано як людину високої честі, розумну й скромну. Він розповідає історію часів своєї молодості, коли тільки-но розпочинав кар’‎єру, мешкав у мебльованих кімнатах, а його сусідом був Гобсек. З образом Дервіля в повість увійшла тема формування молодої людини та її утвердження в суспільстві. Протягом розвитку сюжету читачі дізнаються про труднощі й професійні успіхи Дервіля, факти його біографії та риси характеру. Однак саме лихвар концентрує довкола себе інших персонажів. Їхні долі залежать від того чи іншого його рішення.

Дервіль випадково став свідком драми, яка відбулася в родині графа де Ресто. Ця драма була відомою й Гобсекові: графиня Анастазі де Ресто, щоб утримати свого коханця — розбещеного молодика Максима де Трая, — наробила величезних боргів і віддала під заставу лихвареві фамільні коштовності за великі відсотки. А граф де Ресто, захищаючи честь сім’‎ї та інтереси старшого сина, незадовго до смерті переписав свої володіння на ім’‎я Гобсека до моменту повноліття Ернеста. Його заходи виявилися вчасними, адже Анастазі де Ресто чекала на смерть чоловіка в надії заволодіти спадком. Утім, їй це не вдалося. Після смерті Гобсека саме Ернест успадкував те, що належало батькові й отримав змогу одружитися з Каміллою.

Паралельно в повісті розповідається про долю Фанні Мальво, яка є антитезою образу Анастазі де Ресто. Завдяки працьовитості, скромності й чесності Фанні Мальво досягає успіху й щастя в житті — з нею одружується адвокат Дервіль. Отже, долі й образи жінок у повісті зображено за допомогою контрасту.

Однак сюжетні лінії Анастазі де Ресто та Фанні Мальво — це лише окремі епізоди з життя лихваря Гобсека, який утілює саму сутність буржуазної доби, де все купується й продається.

Образ Гобсека. Зображення образу скнари бере витоки з античності й класицизму. Жадібність стала основною рисою героїв комедій «Скринька» Плавта, «Скнара» Мольєра та ін. О. де Бальзак створив образ лихваря як породження самої дійсності, до того ж багатогранне. В особі Гобсека поєднуються різні риси. Відповідно до ситуації його зображено то як «верховного суддю» (навіть «Бога»), то як «добру силу», то як «володаря світу», то як жертву своєї ж професії.

Особливість образу Гобсека полягає в тому, що він — скнара-філософ. Система поглядів Гобсека на життя створювалася поступово. Він пройшов довгий шлях і багато пережив, перш ніж упевнився, що всюди триває «боротьба між багатими й бідними». Гобсек зізнається Дервілю, що він мусив змінювати принципи відповідно до «географічних широт». Унаслідок важкого життєвого досвіду Гобсек дійшов сумних висновків, виробив систему поглядів на людей і суспільство. Важливе місце в цій системі посідає «інстинкт самозбереження», «особистий інтерес», а з усіх земних благ тільки одне, з його точки зору, варте того, щоб людина його домагалася, — це золото. «У золоті сконцентровані всі сили людства», — уважає Гобсек. І золото для нього — це передусім влада, воно є її символом. Він уважає себе володарем суспільства, людських доль і навіть пристрастей, які золото (або його відсутність) може викликати чи вгамувати.

Важливою особливістю композиції твору є «розповідь у розповіді», що дає можливість поглянути на події та персонажів з різних точок зору.

Е. Тудуз. Ілюстрація до повісті О. де Бальзака «Гобсек». 1897 р.

Оповідь Гобсека характеризує його як глибокого аналітика й психолога. Він достеменно знає життя й людську природу, може навіть передбачити ті чи ті вчинки людей, використовуючи свій досвід. Гобсек називає себе навіть «поетом» у своїй справі. Але чи означає це, що О. де Бальзак поетизує образ Гобсека? Ставлення автора до свого героя є неоднозначним. Дервіль називає його «людиною-векселем», «людиною-автоматом», дії якої були подібні до рухів маятника. У деякі моменти Дервіль захоплюється розумом Гобсека, його знанням людської натури й навіть здатністю до співчуття. Однак нерідко й замислюється, чого варте було золото в житті Гобсека, адже воно не принесло йому нічого, крім самотності й трагічної смерті серед тлінних скарбів.

Образ Гобсека змальований із великою майстерністю. У його портреті переважають кольори благородних металів: «місячний лик», «жовтувата блідість, що нагадує колір срібла, з якого злетіла позолота», «риси його обличчя видавалися відлитими з бронзи», а очі були «жовтими». В описах помешкання Гобсека домінують речові деталі, що засвідчують перевагу матеріального над духовним. Кожна деталь портрета чи інтер’‎єру свідчить про характер героя, тобто має психологічний підтекст.

Монолог Гобсека — це своєрідний гімн золоту. Не випадково в ньому звучать піднесені ноти: герой порівнює себе із самим Господом Богом. «Я читаю в серцях», — говорить він. Але водночас відчуваються й цинічні думки: «Я достатньо багатий, щоб купувати совість людську...», «Що таке життя, як не машина, яку приводять у рух гроші?» (Переклад Віктора Шовкуна).

Гобсек-філософ уміє отримувати насолоду від споглядання краси графині Анастазі де Ресто та пишної розкоші її кімнати, але значно більше його приваблює атмосфера щирості й душевної чистоти, якою оточена трудівниця Фанні Мальво.

У повісті «Гобсек» відчувається потужний вплив романтизму. Образ лихваря із самого початку змальований не як побутова, а символічна постать, фантом, який тяжіє над світом. Гобсек належить реальному суспільству й водночас вирізняється зі свого середовища. Це масштабний соціальний образ-тип і разом з тим романтичний образ-символ, який утілює сутність буржуазної доби.

Тема кохання-пристрасті також свідчить про проникнення романтичних елементів у реалістичний твір. Але любовні історії (Анастазі де Ресто та Максим де Трай, Камілла й Ернест де Ресто) так чи інакше супроводжує тема грошей. Через фатальну пристрасть Анастазі де Ресто її молодші діти втрачають спадок. Камілла й Ернест не можуть одружитися через нестачу грошей, і тільки розкрита таємниця його статків дає можливість молодим людям побратися. Образи порядних людей із міцними моральними принципами (Дервіль й Фанні Мальво) протиставлені іншим персонажам.

Специфіка жанру. У добу реалізму жанри стають напрочуд відкритими, взаємодіють між собою. Це можна простежити на прикладі твору «Гобсек», де поєдналися ознаки соціально-побутової, соціально-психологічної та філософської повісті. Повість має відкритий фінал. Хоча Гобсек помер, але сюжетні історії інших персонажів не завершені.

О. де Бальзак використав прийом концентрації дії довкола образу-типу лихваря, що посилює провідну тему твору — влади золота та його впливу на людину й суспільство.

Е. Тудуз. Ілюстрація до повісті О. де Бальзака «Гобсек». 1902 р.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПОВІСТЬ

СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВА ПОВІСТЬ

ФІЛОСОФСЬКА ПОВІСТЬ

1. Відтворення соціальних типів.

1. Велика увага до зображення матеріального середовища, побуту.

1. Порушення актуальних філософських проблем.

2. Обумовленість психології та вчинків героїв суспільними обставинами.

2. Відображення впливу середовища на формування характерів персонажів.

2. Наявність героїв-«філософів», спектра різних ідей, неоднозначність їхнього трактування.

3. Розкриття актуальних соціальних проблем у життєвих долях і почуттях героїв.

3. Конкретність детальність описів.

3. Утілення світоглядної концепції автора.

Епопея (від грецьк. epos — слово, розповідь і роіео — творити) — 1) один з епічних жанрів, який бере початок у міфології та усній народній творчості; у Стародавній Греції — героїчний епос, що складався з великих циклів народних сказань, пісень і легенд, які оповідали про найвизначніші історичні події, легендарних та історичних осіб; 2) з XVIII ст. — великі та складні епічні твори (романи, цикли романів), у яких змальовані епохальні події, важливі для історії та народу.

Особливості епопеї в добу реалізму:

• актуальний сучасний зміст;

• велика кількість подій і персонажів;

• змальовано події, важливі для життя народу й нації;

• показано різні верстви суспільства;

• охоплено значний проміжок часу;

• характери зображено в еволюції, у них підкреслено зв’‎язок історичного або соціального й індивідуального.

Типовий образ (або образ-тип) — образ-персонаж, який концентрує риси характеру, спосіб мислення, світоглядні орієнтації певної групи людей або нації, залишаючись яскраво індивідуальним і неповторним. Співвідношення загального й індивідуального в художньому образі протягом історії літератури є різним. У реалізмі переважало «загальне», що давало змогу митцям відтворити певні тенденції та закономірності соціально-історичного процесу.

Повість — прозовий (рідше віршований) твір, у якому зображено окремі події з життя невеликого кола персонажів. У реалізмі повість утратила однолінійність сюжету, у ній переплітаються кілька сюжетних ліній, а також різні елементи (соціальні, психологічні, побутові, історичні, філософські), що давало можливість митцям утілити в життєвих долях персонажів широту й багатогранність світу.

Художня деталь — це засіб словесного мистецтва, один із найменших компонентів тексту, який має конкретне втілення (річ, елемент портрета, предмет побуту, жест тощо). Виконує різні функції: визначення соціальної належності персонажа, розкриття особливостей його характеру та психології, зображення середовища тощо.

ПІДСУМКИ

• О. де Бальзак відкрив епоху реалізму у французькій та європейській прозі, у його творчості використано й здобутки романтизму.

• Головний доробок митця — багатотомна епопея «Людська комедія», у якій роман став засобом художнього дослідження тогочасної дійсності.

• О. де Бальзак вивчав проблеми суспільства, зв’‎язок людини й середовища, соціальні типи свого часу.

• У «Людській комедії» порушено соціально-філософські теми й проблеми (влада грошей, кар’‎єра молодої людини, утрачені ілюзії, людські стосунки, кохання й шлюб та ін.).

• Об’‎ємність і всебічність зображення життя в «Людській комедії» забезпечують «наскрізні персонажі», «перехідні» теми й мотиви, прийоми «повертання» і «пересування» героїв у різних планах, психологічні деталі, багатоголосся оповіді тощо.

• «Гобсек» — багатоцентрова повість, у якій використано прийом «розповідь у розповіді», що дає можливість подивитися на події й персонажів із різних точок зору.

• У «Гобсеку» взаємодіють елементи реалізму й романтизму, а також різновиди жанру повісті (соціально-побутова, соціально-психологічна, філософська).

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Розкажіть про факти біографії Гобсека. Чого навчили його колізії життя? 2. Розкрийте й поясніть ставлення Гобсека до інших персонажів: Дервіля, графині де Ресто, Фанні Мальво, графа де Ресто, Максима де Трая. 3. У яких висловленнях і вчинках Гобсека виявляються: а) розум і практичність; б) цинізм; в) здатність до співчуття; г) знання людської психології; ґ) завбачливість; д) недовіра до людей? Наведіть цитати. Доповніть цей перелік рис героя. 4. Які інтереси й захоплення мав Гобсек? Що його найбільше приваблювало в лихварстві? 5. Знайдіть у творі психологічні деталі (портрета, інтер’‎єру та ін.). Як вони характеризують персонажів?

Комунікація. Робота в парах. 1. Складіть та озвучте діалоги: а) Гобсека й Дервіля про боротьбу багатих і бідних в суспільстві; б) Гобсека й Ернеста де Ресто про входження молодої людини в суспільство; в) Гобсека й Анастазі де Ресто про її майбутню долю; г) Дервіля й Фанні Мальво про кохання та шлюб. 2. Дискусія «У чому правий і в чому не правий Гобсек?».

Самовираження. 1. Використовуючи текст повісті, намалюйте в робочих зошитах герб роду де Ресто й прокоментуйте, яке гасло порушила графиня. 2. Опишіть (усно) герби Дервіля, роду Гранльє, Максима де Трая. 3. Придумайте продовження сюжетних ліній повісті. 4. Напишіть твір «Бальзаківські персонажі в нашому житті».

Ініціативність і практичність. Розкажіть про фінансові та юридичні справи персонажів повісті «Гобсек». Визначте мотиви грошових і правничих рішень героїв. Дайте власну оцінку їхнім учинкам. Чи могли б вони діяти інакше?

Робота з цифровими носіями. 1. Одним із важливих засобів розкриття образу Гобсека є порівняння. Доповніть їх, установіть їхні функції для створення характеру. Для того щоб установити значення порівнянь, вам потрібно звернутися до Інтернету. 2. За допомогою Інтернету подивіться кінофільм «Гобсек» (реж. О. Орлов, Молдова, 1987р.). Порівняйте його з повістю.

Соціальні та громадянські навички. 1. Віконтеса де Гранльє неодноразово дає поради юній Каміллі. Чи згодні ви з тим, чого навчала мати сімнадцятилітню доньку в XIX ст.? 2. Які «уроки» Гобсека й Дервіля потрібно пам’‎ятати? 3. Що ви дізналися, прочитавши повість «Гобсек», про суспільні звичаї та моральні норми у Франції XIX ст.? Які з них змінилися, а які, на вашу думку, залишилися незмінними? Обґрунтуйте.

Уміння навчатися. Заповніть таблицю в робочому зошиті.

ПОГЛЯДИ ГОБСЕКА-ФІЛОСОФА

Аспекти

Висловлення Гобсека (цитати)

Ваш коментар

Матеріальні цінності

   

Мораль, порядність

   

Життя

   

Суспільство

   

Віра

   

Радимо прочитати

Бальзак О. де. Гобсек / пер. Віктора Шовкуна / О. де Бальзак. Твори в 10 т. — Т. 2. — К., 1989. Наливайко Д. О. де Бальзак / Д. Наливайко. — К., 1985.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.