ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ (1879) - ГЕНРІК ІБСЕН 1828-1906 - НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX - на початку XX ст.

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2017

ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ (1879) - ГЕНРІК ІБСЕН 1828-1906 - НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX - на початку XX ст.

Сюжет і композиція. Дія відбувається в домі адвоката, який отримав посаду директора Акціонерного банку, Торвальда Хельмера. У нього чудова дружина Нора, яка любить його й дітей, робить дім теплим, затишним і радісним. Експозиція п’‎єси змальовує переддень Різдва. Триває підготовка до свята, пахне ялинкою й мигдалевим печивом, дзвенить веселий сміх. Дім обставлений не дорогими, але добротними речами, у шафі — книжки, на стінах — гравюри... На перший погляд здається, що в будинку Хельмерів панують щастя, добробут і благополуччя. Але, як виявляється в ході сюжету, це тільки зовні.

Б. Шоу про Г. Ібсена

«Г. Ібсен започаткував дискусію й розширив її права настільки, що вона асимілювалася з дією. П’‎єса й дискусія стали практично синонімами, рух ідей і поглядів визначав сюжет. Глядачі стали повноправними учасниками драми, а випадки з їхнього життя — сценічними ситуаціями».

«Саме Г. Ібсен спонукав з усією непримиримістю боротися проти розважальних видовищ, за «нову драму», яка давала поштовх думати й співпереживати».

Зав’‎язка п’‎єси розпочинається з появою в домі Хельмерів «людей із минулого». Крістіна Лінне, яку Нора знала давно, пережила багато життєвих випробувань, утратила чоловіка й статки. Вона звернулася по допомогу до Нори, щоб та влаштувала її на роботу в банк, де працював Хельмер. Нора зі щирим співчуттям поставилася до Крістіни й допомогла їй у скруті. Водночас у будинку Хельмерів з’‎являється ще один персонаж — Нільс Крогстад, котрий теж потребує допомоги Нори. Але він не просить, а шантажує Нору, сподіваючись утриматися на посаді в банку Хельмера.

Розвиток дії зумовлює поступове розкриття таємниці Нори. Виявляється, що вона боїться Крогстада, адже він знає про її жахливий вчинок у минулому. Нора підробила підпис свого вмираючого батька, щоб позичити гроші в Крогстада (він у той час займався темними справами) для лікування хворого чоловіка. Крогстад знав, що скоїла Нора, і, хоча вона вчасно сплачувала йому борг і відсотки, вирішив шантажувати її. Внутрішньо вона пишається своїм вчинком, хоча й усвідомлює його протизаконність. Її таємниця — радість і гордість — є виявом відданого кохання. Нора припускала, що колись розповість правду чоловікові, але хотіла зробити це якомога пізніше — через роки й навіть десятиліття. Однак поява невблаганного кредитора зруйнувала всі плани й життя Нори. Безвихідна ситуація, у якій опинився Нільс Крогстад, зумовила пришвидшення й непередбачуваність подій, що відбуваються в домі Хельмерів.

Нільс Крогстад погрожує Норі викрити її таємницю, якщо вона не допоможе отримати йому прибуткове місце в банку. Його дії, аморальні по суті, обумовлені тим, що на його утриманні були діти, які рано залишилися без матері й за яких він ніс відповідальність. Окрім того, посаду в банку Крогстад розглядає як можливість чесного (а не такого, як раніше) життя. Тобто ситуація шантажу зображена автором доволі неоднозначно. Але Нора не може допомогти Крогстадові через відмову Хельмера, який не здогадується про приховану сутність прохання дружини.

Кульмінація п’‎єси — це лист Крогстада до Торвальда Хельмера, у якому виявляється вся правда про вчинок Нори. Але головним у п’‎єсі є не розкриття давнього злочину Нори, а з’‎ясування внутрішньої сутності персонажів, мотивів їхньої поведінки й справжніх стосунків між людьми. У цьому полягає мета інтелектуально-аналітичної композиції — виявити не зовнішні, а внутрішні колізії, причини й наслідки життєвих ситуацій. Увага драматурга сконцентрована не на одному випадку, а на стихії життя в його різних вимірах — побутовому, соціальному, сімейному тощо.

Нора, яка свято вірила в кохання чоловіка, думала, що в разі небезпеки він візьме її провину на себе (тому залучила Крістіну бути «свідком» її вчинку, щоб Торвальд, чесний і порядний, не постраждав), і в кульмінаційний момент раптом побачила перед собою зовсім іншу людину. Після прочитання листа Торвальда хвилювала лише його репутація: що скажуть люди. Він боявся, що його доброчесна сім’‎я може стати приводом для суспільного скандалу. Торвальда найбільше цікавить, як уберегти імідж родини й не допустити Нору до виховання дітей. Нора, яка його обожнювала, після листа Крогстада ніби перестала існувати для Торвальда як жінка й людина взагалі. Отже, за зовнішнім благополуччям дому Хельмерів були приховані фальш, непорозуміння й відчуження.

Лист Крогстада виявляє також і сутність подруги Нори — Крістіни. Її, бідну й самотню, Нора пожаліла й допомогла. Однак Крістіна, яка могла повернути лист Крогстада (він знайшов щастя з нею), не зробила цього. Що це — бажання відновити справедливість чи просто жіноча заздрість? На ці запитання, як і на інші, автор не дає відповідей, залучаючи глядачів (читачів) до інтелектуальної дії.

У процесі розвитку сюжету змінюється й Крогстад. Він виявляється тепер не таким, яким його раніше знала Нора, — духовно ницим і жорстоким. Крогстад поводився аморально, удався до шантажу, але то було зроблено заради дітей. Зустріч із Крістіною Лінне, надія на можливе сімейне щастя разом із нею пробудили в його душі не відомі раніше почуття великодушності й совісті. Надіславши лист, він через деякий час вирушає до Торвальда, щоб засвідчити, що ніхто й ніщо більше не загрожуватиме сімейству Хельмерів.

Інтелектуально-аналітична композиція повертає дію з теперішнього в минуле, виявляє приховані таємниці, які впливають не тільки на вчинки, а й на долю персонажів.

Г. Ібсен показує, як у благополучне й помірковане існування норвезької родини втручається саме життя зі своїми реальними драмами й випробуваннями.

Торвальд під впливом стрімких подій знову змінюється. Він радіє, обіймає свою дружину, щасливий від того, що загроза ганьби минула. Але Нора вже не та... Вона не може більше залишатися тією «лялечкою» Норою, якою була донедавна. Розв’‎язку п’‎єси становить розпад сім’‎ї, Нора залишає Торвальда та йде з дому.

Боротьба за права жінки. У п’‎єсі «Ляльковий дім» Г. Ібсен одним із перших у світовій драматургії порушив проблему залежності й трагічної долі жінки в суспільстві, необхідності здобуття нею особистої свободи. У Норвегії XIX ст. жінки не мали права на самостійність у родинних, фінансово-юридичних, професійних питаннях. Соціальну нерівність між жінками й чоловіками широко обговорювали в тогочасній пресі, Г. Ібсен брав участь у тих дискусіях і як журналіст, і як письменник.

В образі Нори втілено право жінки на власну гідність, вибір моральної позиції й життєвого шляху. Нора усвідомила, що в бажанні зберегти сімейне щастя вона пожертвувала найдорожчим — правдою та внутрішньою сутністю. «Лялька» в руках Торвальда, вона не помітила, як у пристрасному коханні втратила своє єство, як дім, що тримався на брехні, перестав бути справжнім. Як крихкий іграшковий будинок, він «розвалився» від першого удару долі.

Ситуація, у якій опинилася Нора, трагічна, але справжньою трагедією є її життя, адже той, кого вона вважала високим ідеалом, заради якого вона пожертвувала собою, виявився не гідним цієї жертви. Й усвідомивши це, вона вже не може жити так, як раніше.

Незважаючи на те, що після приходу Крогстада Торвальд став таким, як раніше, Нора прийняла рішення піти з дому. Куди вона йде? Вона й сама не знає. Але жінка йде від фальші й обману, від «лялькового» світу, де вона не може бути собою, де немає щирих стосунків і де в ній самій не бачили особистість.

Відкритий фінал. Особливістю багатьох п’‎єс Г. Ібсена є відкритий фінал. Письменник уважав, що реальне життя складне й неоднозначне, воно не завжди дає відповіді на запитання, тому драматург, якщо хоче бути правдивим, мусить показати відкритість життєвих проблем у часі. Так відбувається в п’‎єсі «Ляльковий дім». Після розкриття всіх таємниць герої змінюються, кардинально змінюються їхні долі. Але що буде з ними далі? Про це має подумати вже не автор, а глядачі (читачі). Чи повернеться додому Нора? Чи зміниться внутрішньо Торвальд та як буде сприймати свою дружину? Чи надасть життя їм новий шанс для відновлення родини? Чи зможуть побудувати справжні сімейні стосунки Крістіна Лінне та Нільс Крогстад? Якими виростуть діти Хельмера й Крогстада? У чому помилялися персонажі й чи могли вони уникнути помилок? Ці запитання Г. Ібсен залишив для роздумів сучасникам і нащадкам.

Специфіка конфлікту й жанру. П’‎єса «Ляльковий дім» за жанром належить до соціально-психологічної драми. Художній конфлікт тут багатошаровий. Соціальний конфлікт розгортається між: 1) бідними й багатими представниками суспільства (Хельмери — Нільс Крогстад, Крістіна Лінне); 2) суспільними законами (які порушила Нора) і людськими прагненнями (героїня прагнула врятувати чоловіка, але не знайшла законного способу для цього); 3) існуючими сімейними нормами й бажанням жінки здобути гідність і незалежність.

Луїза Пфістер, Енн Марі з дітьми в першому виконанні п’‎єси «Ляльковий дім» у Королівському театрі. Фото. м. Копенгаген. 1879 р.

Нора (Гетті Морахан) з дітьми. Вистава театру «Янг Вік». Фото. м. Лондон. 2012 р.

У фіналі п’‎єси відбувається процес самоусвідомлення героїнею самої себе й усього свого життя — минулого та теперішнього, це був її новий крок до майбутнього.

Однак усі соціальні проблеми Г. Ібсен переводить у психологічну площину, показуючи вплив суспільства на долю людини, її внутрішній стан, почуття, прагнення. Хоча в п’‎єсі доволі потужною є зовнішня дія, проте набагато більшу роль відіграє внутрішня дія, психологічні колізії. Тому й образи персонажів не є однозначними. Кожен із них постає психологічно багатогранним, повертаючись різними гранями за певних умов і обставин. Герої багато говорять про свої думки й почуття, особливо у фіналі п’‎єси. «Нова драма» Г. Ібсена перетворилася на місце для ідейних дискусій, обговорення світоглядних позицій, життєвих принципів.

Драматург майстерно використовує психологічний підтекст. У драмі важливими є нюанси почуттів, емоцій, навіть не усвідомлені. Так, наприклад, Ранк — тяжкохворий, готується піти в інший світ. Цей образ є психологічно складним і трагічним. Його щире нерозділене кохання до Нори створює контрастний фон для історії родини Хельмерів. Останні дні доктора Ранка на межі життя й смерті зовсім по-іншому відображають образ Торвальда й стосунки Хельмерів, позбавлені справжньої довіри. У психологічному підтексті Г. Ібсен спонукає глядачів (читачів) замислитися над тим, що ж насправді є найважливішим у житті, як зробити його осмисленим і наповненим справжніми цінностями.

Символіка. Г. Ібсен заклав засади «нової драми», де істина не завжди висловлюється прямо, про неї глядачам (читачам) потрібно думати, іти до неї через символи, метафори й алегорії. Центральним символом твору є «ляльковий дім», у ньому втілено відчуження, недовіру, фальш у родині, у стосунках чоловіка й жінки. Проти «лялькових будинків», штучного життя, утисків людяності, жорстоких законів і догм суспільства постає автор. Мигдалеве печиво також стає певним символом. З одного боку, воно акцентує увагу на родинному затишку й добробуті, а з іншого — цей символ розкриває певні обмеження для Нори та її внутрішні (приховані) прагнення, адже вона позбавлена права на самостійність як жінка. Образи Різдва й різдвяної ялинки також є символічними. Нора починає прикрашати ялинку ще в першій дії п’‎єси, коли її «іграшкове» життя ще нічим не затьмарене. Згодом ялинка постає обшарпаною, з обгорілими свічками, забута. Життя Нори, як та ялинка, потьмяніло, коли назовні вийшла страшна правда. Руйнування сім’‎ї Хельмерів у Різдвяні дні свідчить про втрату християнських цінностей у світі. Водночас Різдво дає світлу надію на народження нових стосунків, відновлення втрачених моральних ідеалів. Коли Нора йде з дому, у її діалозі з Торвальдом звучить думка про «диво», яке може зробити шлюб справжнім. Та чи станеться «диво» у реальному житті?.. Цей символ, як і фінал твору, відкритий у часі, він спонукає глядачів (читачів) до уяви.

Символізм на обкладинках і плакатах різного часу до п’‎єси «Ляльковий дім» Г. Ібсена

Дія — 1) акт драматичного твору; 2) перебіг подій у художньому творі, через які розкривається конфлікт, сюжетні колізії, риси характеру персонажа, дійової особи чи ліричного героя. Дія може бути зовнішньою та внутрішньою. Зовнішня дія — це вчинок персонажа, подія в його житті, різка зміна долі, становища тощо. Внутрішня дія — життя душі героя, його роздуми, зміна умонастрою, зіткнення ідей, позицій. Якщо зовнішня дія виявляє локальні конфлікти, які вирішуються протягом твору, то внутрішня — свідчить про глибинні конфлікти, які не завжди розв’‎язуються у фіналі, вони спрямовані на активізацію читацького (глядацького) сприйняття.

Ібсенізм — це особливість художнього мислення, стилю, яка полягає в розкритті трагізму життя через психологічні колізії, поєднанні зовнішньої та внутрішньої дії з перевагою останньої, інтелектуально-аналітичному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні підтексту, символіки тощо. Вияви ібсенізму можна знайти в п’‎єсах Г. Гауптмана, А. Чехова, Б. Шоу, М. Куліша та ін.

Підтекст — прихований, внутрішній зміст висловлення. Підтекст може створюватися не лише за допомогою вербальних (мовних) засобів, а й інших, невербальних (наприклад, у драматичному творі — мелодія, мовчання, зміна освітлення, звукові ефекти тощо), зокрема акторської гри.

Соціально-психолопчна драма — драматичний твір, у якому відображено зіткнення внутрішніх прагнень героя із соціальними обставинами, глибоко розкрито психологію персонажів, мотиви їхніх учинків, роздуми, почуття, що свідчить про стан суспільства взагалі та його вплив на духовний світ людей.

ПІДСУМКИ

• «Ляльковий дім» — соціально-психологічна п’‎єса, у якій соціальні питання переведені в психологічну площину засобами внутрішньої дії.

• Інтелектуально-аналітична композиція спрямована на розкриття таємниць минулого, які впливають на вчинки та долю персонажів у теперішньому й майбутньому.

• Г. Ібсен порушив у «Ляльковому домі» проблему боротьби й незалежності жінки в суспільстві (у різних аспектах — родинному, фінансово-юридичному, професійному та ін.).

• Образи персонажів п’‎єси «Ляльковий дім» є багатозначними, вони відображають духовний світ сучасної людини, драматизм її життя під впливом суспільства й існуючих норм моралі.

• Автор наголошує на необхідності пошуку істини в умовах складного реального життя (через дискусії, підтекст, символіку).

• Відкритий фінал спрямований на продовження дії п’‎єси в часі.

КОМПЕТЕНТНОСТІ

Обізнаність. 1. Розкажіть про таємниці персонажів та їхні життєві долі. 2. Визначте основні моменти психологічних змін персонажів. Поясніть причини змін. 3. У чому була права й у чому помилялася Нора? 4. Розкрийте значення символів (Різдво, вогонь, ялинка, тарантела, мигдалеве печиво та ін.). 5. Чому, на вашу думку, Крістіна Лінне не повернула лист Крогстада? 6. Охарактеризуйте образи героїв у ставленні до дітей. Чи згодні ви з Хельмером, що погана мати не повинна виховувати дітей?

Комунікація. Дискусія «Що таке кохання й чи було справжнє кохання в домі Хельмерів?».

Самовираження. Придумайте діалог між Норою та Торвальдом, який міг би відбутися через кілька років після того, як героїня пішла з дому.

Ініціативність і практичність. 1. Розкрийте сутність фінансово-юридичної операції, яку здійснила Нора без відома чоловіка. Які закони вона порушила? Які процедурні складники операції засвідчують про соціальну залежність жінки? 2. У діалозі між Норою й Крогстадом ідеться про закони тодішнього суспільства. Порівняйте й прокоментуйте позиції героїв. 3. Дайте поради Норі.

Робота з цифровими носіями. За допомогою Інтернету знайдіть відомості про становище жінок у Норвегії XIX ст. У чому, на вашу думку, полягає значення моральних уроків п’‎єси Г. Ібсена «Ляльковий дім» для подолання тендерної нерівності?

Соціальні та громадянські навички. Намалюйте дім, у якому ви хотіли б жити в майбутньому. Розкажіть про його облаштування, свою уявну родину, стосунки з людьми, звичаї, традиції.

Уміння навчатися. Висловте свої міркування щодо теми «Проблеми шлюбу: стереотипи й реальність». Які соціальні й психологічні стереотипи викривав Г. Ібсен? Які стереотипи існують у наш час? Поясніть.

Радимо прочитати

Ібсен Г. Ляльковий дім. П’‎єси / пер. Ольги Сенюк та ін. — Харків, 2011.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.