ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ 1749-1832 - ПРОСВІТНИЦТВО

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. М. Ніколенко - Грамота 2017

ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ҐЕТЕ 1749-1832 - ПРОСВІТНИЦТВО

Літературна балада, фантастика, міф, міфологічний образ, символ.

1. Пригадайте визначення терміна «балада» як жанру фольклору й літератури. Назвіть її ознаки. Наведіть приклади балад, які ви читали.

2. Дайте визначення терміна «міф». Які функції він виконує?

«Найбільший геній — це та людина, яка може все засвоїти й реалізувати своє призначення» (Й. В. Ґете).

Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Творчість Й. В. Ґете припадає на завершальний етап європейського Просвітництва. Письменник зумів поєднати різні ідеї, концепції та напрями Просвітництва. У його творчості знаходимо ознаки просвітницького класицизму, просвітницького реалізму, сентименталізму, преромантизму та рококо. Він створив власну художню систему, що відзначається великою самобутністю.

Переймаючись проблемами тогочасної Німеччини, заклавши засади національної німецької літератури, Й. В. Ґете писав про людину та світ у широкому всесвітньому масштабі. Його хвилювали глобальні питання людства, він прагнув пізнати сутність загального буття, природи, мистецтва й відповідно до цього визначити місце й призначення особистості. За словами письменника, «єдине, що нам потрібно робити, — це заглиблюватися в себе». «Заглибленню» у світ і в людину письменник присвятив усе життя.

«28 серпня 1749р., опівдні, я з’‎явився на світ у Франкфурті-на-Майні. Поєднання сузір’‎їв було щасливе: Сонце стояло під знаком Діви у своєму зеніті, Юпітер і Венера поглядали на нього приязно, Меркурій — не вороже...» — так Й. В. Ґете розпочав автобіографічну книжку «Поезія і правда», підкресливши свій зв’‎язок не тільки з рідною Німеччиною, а й з Усесвітом.

Й. В. Ґете здобув ґрунтовну вищу освіту в Лейпцизькому університеті. По закінченні навчання він дуже захворів і повернувся до батьківського дому у Франкфурті-на-Майні, де за півтора року хвороби прочитав багато літературних творів і зацікавився філософією. Юнакові здавалося, що в нього стали налагоджуватися «найприязніші стосунки з Богом». У той час він прийшов до власного пантеїзму — віри в тотожність Бога та природи. Й. В. Ґете не став містиком, але знайшов у своїх юнацьких захопленнях «зерно», яке зійшло в його баладах і в першій частині трагедії «Фауст». Після хвороби він оновлюється й стає незрівнянно глибшою людиною — «із надзвичайною бадьорістю духу й радісним відчуттям внутрішньої свободи».

Для завершення юридичної освіти батько посилає сина до Страсбурзького університету. Тут Й. В. Ґете познайомився з іншим представником німецького Просвітництва — Йоганном Готфрідом Гердером, який справив на нього великий вплив. Й. Г. Гердер висунув ідею народності мистецтва, виступав за необхідність відображення в літературі народного життя, за творче опанування традицій фольклору. Мистецтво, на його думку, має наблизитися до природи, а поняття «природа» він поширював на сферу не тільки суто природних, а й суспільних та історичних стосунків. Ці ідеї дали поштовх для роздумів Й. В. Ґете.

Письменник також захоплювався філософією Б. Спінози. Під впливом його поглядів у Й. В. Ґете сформувалось уявлення про природу як про всесвітню єдність, що вічно рухається й містить таємничу силу, до якої має наблизитися людина, аби зрозуміти сенс буття. Водночас Й. В. Ґете глибоко вивчав фольклор і поділяв ідею пізнання чарівної сили природи.

Будинок Й. В. Ґете в м. Веймарі. (Німеччина)

У зрілий період творчості Й. В. Ґете зазнав впливу філософських концепцій І. Канта, Ф. Шеллінга й інших мислителів.

Вивчаючи праці німецьких філософів, він дійшов до власного розуміння буття. На його думку, природа — живий і рухливий організм, часткою якого є людина. Природа є безмежною й невичерпною у своїх проявах, людина прагне до її пізнання за допомогою творчої свідомості, однак не всі таємниці природи розкриваються відразу.

Й. В. Ґете був обізнаний у багатьох галузях — філософії, астрономії, математиці тощо. Він виконував важливі громадські доручення — був міністром шляхів і військовим міністром. Заснував Національний театр у м. Веймарі. Але найбільшим його покликанням була художня література.

Творчість Й. В. Ґете відзначається розмаїттям і багатогранністю. Він писав ліричні вірші, балади, романи й драми. Найвизначнішим твором усього його життя стала трагедія «Фауст», над якою поет працював понад 60 років. У ній відображено його багаторічні роздуми про світ, людину, природу й сенс буття. Коли «Фауст» був завершений у липні 1831 р., жити письменникові залишалося вже недовго.

Незабаром Й. В. Ґете застудився на прогулянці в саду й захворів на запалення легенів. У 1832 р. поет помер. Похований у м. Веймарі поруч зі своїм другом Ф. Шиллером.

У кожний період життя творчість Й. В. Ґете відкривається по-різному. Вас здивує розмаїття його ліричних творів. Незабаром ви прочитаєте і «Фауста»... Діалог із генієм може тривати все ваше подальше життя!

«Чим раніше людина зрозуміє, що є мистецтво, яке допомагає їй духовно вдосконалюватися, тим вона щасливіша» (Й. В. Ґете).






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.