ПРО ВЗАЄМОДІЮ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ - ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. О. Ісаєва - Оріон 2017

ПРО ВЗАЄМОДІЮ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ - ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Романтизм — казка, яку дідусь розповідає онучці, а реалізм — серйозна історія для серйозних людей. Григорій Померанц, російський філософ, культуролог

... романтизм і реалізм — це дві основні художні системи ХІХ ст. ... Водночас романтизм у європейському масштабі був домінуючим художнім напрямом у першій половині ХІХ ст., а реалізм — у другій його половині.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

Читаючи сторінки цього розділу, ви зможете:

· зрозуміти, як взаємодіють між собою такі літературні напрями, як романтизм і реалізм;

· продовжити відкривати для себе творчість Олександра Пушкіна та Михайла Лермонтова;

· на конкретному прикладі з’‎ясувати сутність поняття «роман у віршах»;

· розібратися, яку строфу називають «онєгінською» й чому;

· розширити свої знання про митців української перекладацької школи;

· сформувати свою думку про те, чим можуть збагатити нас сьогодні твори класичної літератури.

ПРО ВЗАЄМОДІЮ РОМАНТИЗМУ І РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Основний зміст літературного процесу періоду, що розглядається, зводиться до двох великих художніх систем — романтизму і реалізму, їхнього становлення і руху, взаємозв’‎язку і взаємодії.

Дмитро Наливайко, український літературознавець

У літературі ХІХ ст. гармонійно співіснують такі напрями, як романтизм і реалізм. «Кожний великий реаліст — по-своєму романтик. Письменники, яких ми відносимо до класичного реалізму, не відкидають, а продовжують романтичні традиції», — зазначає відомий філософ, культуролог Григорій Померанц.

Романтичні тенденції виявилися у творчості майже всіх видатних письменників першої половини ХІХ ст. Особливих вершин романтизм набуває у творчості таких представників європейської літератури, як Джордж Гордон Байрон, Персі Біші Шеллі, Вальтер Скотт (Англія), Ернст Теодор Амадей Гофман, Генріх Гейне (Німеччина), Адам Міцкевич (Польща), Віктор Гюго та Жорж Санд (Франція).

Однак у цей час поширюються реалістичні тенденції в літературних творах. Як зазначає дослідник Борис Реїзов, «...це була реакція проти байронізму 30-х років, проти «титанічних» героїв і героїнь, проти «шаленої» літератури, проти історичних тем у романі та драмі...».

На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі героя, для реалізму головним стає проблема впливу життєвих обставин на формування характеру особистості. Людина стає способом пізнання себе і світу.

Якщо романтизм акцентував увагу на уявному світі, то для реалізму саме дійсність стає основним предметом зображення. Якщо романтизм тлумачить конфлікт із суспільством як внутрішній конфлікт, що виникає внаслідок невідповідності, суперечності мрій і прагнень героя та реальної дійсності, то реалізм досліджує соціальну природу цього конфлікту.

Художній аналіз подій реального світу, осмислення взаємодії людини та суспільства, прагнення відобразити закономірності розвитку дійсності стають основними ознаками літератури реалізму.

У творчості багатьох письменників першої половини ХІХ ст. органічно поєднуються і взаємодіють романтичні й реалістичні тенденції.

Переконатися в цьому ви зможете, прочитавши твори Олександра Пушкіна та Михайла Лермонтова, запропоновані в цьому розділі.

1. Назвіть відомих вам письменників-романтиків та їхні твори. 2. Розкажіть, які процеси відбуваються в літературі першої половини ХІХ ст.

ДІЗНАЄМОСЬ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ

«Лицарем української компаративістики» називають Дмитра Сергійовича НАЛИВАЙКА (народився 1929 р.). Відомий в Україні й світі дослідник, академік НАН України, доктор філологічних наук, почесний професор Києво-Могилянської академії, він ґрунтовно й системно вивчає історію західноєвропейської літератури. Дмитро Павличко, згадуючи роки співпраці з Д. Наливайком, наголошує: «Я став знавцем західноєвропейської літератури тому, що читав статті Наливайка... Я — його учень!»

Як справжній патріот своєї держави, Дмитро Сергійович у наукових працях особливу увагу приділяє виявленню ролі української літератури в контексті розвитку світової культури. Тому не дивно, що за радянських часів він мав проблеми з публікацією своїх праць. 1998 року за монографію «Очима Заходу: Рецепція України в Західній Європі ХI—XVIII століть» Дмитрові Наливайку було присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка.

А ще ця людина справжніх енциклопедичних знань безпосередньо вплинула на те, що в школах України є такий предмет, як «Зарубіжна література». Поряд з іншими вітчизняними ученими-науковцями (насамперед, К. Шаховою, Д. Затонським, Т. Денисовою) він долучився до розбудови цього унікального на всьому пострадянському просторі шкільного курсу. Дмитро Наливайко є співавтором багатьох шкільних програм із зарубіжної літератури, а також навчальних посібників і підручників.







На нашому Youtube каналі публікуються відео скорочених творів класиків зарубіжної літератури. Переходьте на канал, підписуйтесь та слідкуйте за новими публікаціями. Кожен день ми додаємо щось новеньке.