ПОНЯТТЯ ПРО РОМАН У ВІРШАХ - ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) - ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. О. Ісаєва - Оріон 2017

ПОНЯТТЯ ПРО РОМАН У ВІРШАХ - ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) - ПОЄДНУЮЧИ НАЙКРАЩЕ: ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ В ЛІТЕРАТУРІ ХІХ СТОЛІТТЯ

У листопаді 1823 р., працюючи над «Євгенієм Онєгіним», О. Пушкін пише П. Вяземському: «Що стосується моїх занять, я тепер пишу не роман, а роман у віршах — диявольська різниця! На кшталт «Дон-Жуна»...». Так у російській літературі з’‎являється новий жанровий різновид — роман у віршах.

Роман у віршах — це ліро-епічний твір, у якому епічні принципи оповіді представлені в поетичній формі, що вимагає ліричної авторської участі в описуваних подіях.

Для роману у віршах характерний широко розгалужений сюжет, який містить цілу низку героїв і подій, водночас пронизаний ліричними відступами, що створюють у цілому образ ліричного героя.

Від традиційного роману в прозі роман у віршах відрізняється великою кількістю ліричних елементів. У ньому частіше за все сам автор стає ліричним героєм, а іноді доля головного персонажа й автора переплітаються в сюжеті, як, наприклад, у творі О. Пушкіна.

Як і в ліро-епічній поемі, у романі у віршах образ ліричного героя найповніше розкривається в ліричних відступах. У ньому наявна велика кількість персонажів, але при цьому композиція твору більш розгорнута порівняно з ліро-епічною поемою.

Високим взірцем цього жанру, що увійшов у класику літератури, правомірно вважають роман у віршах «Маруся Чурай» сучасної української поетеси Ліни Костенко.

1. Розкрийте поняття «роман у віршах».

2. Розкажіть, чим відрізняється роман у віршах від роману в прозі та ліро-епічної поеми.

3. Які твори цього жанру ви знаєте?

4. Доведіть, що «Євгеній Онєгін» — це роман у віршах.

У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ХУДОЖНИКА

ПРО КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ РОМАНУ О. ПУШКІНА

У романі «Євгеній Онєгін» О. Пушкін використав традиційний любовний сюжет, в основі якого — історія взаємостосунків Онєгіна й Татьяни. Кохання Ленського до Ольги — сюжетний елемент, що допомагає головним героям (Онєгіну й Татьяні) сформувати своє ставлення одне до одного. Головний конфлікт твору заснований на тому, що Татьяна із самого початку «впізнала» в Онєгіні людину, призначену їй долею. Онєгін же «побачив» героїню такою, якою вона була насправді, лише в кульмінаційний момент їхніх взаємостосунків. Таким чином, перед нами мовби повторюється сюжет у своєму «дзеркальному відображенні».

Важливою сюжетно-композиційною особливістю роману є наявність у ньому оповідача. Він представлений у творі і як супутник Онєгіна, і як антипод Ленського-поета, і як захисник Татьяни, і як дійова особа ліричних відступів. Саме образ оповідача завдяки своєму втручанню розсуває межі особистісного конфлікту, який розгортається між чотирма героями роману, й у твір входить російське життя того часу з усією його різноманітністю.

Свою значну композиційну функцію виконують у романі й ліричні відступи, і пейзажні описи, що відображають картини російської природи, і пропущені строфи.

ПРО ПРОБЛЕМАТИКУ РОМАНУ О. ПУШКІНА

«Євгеній Онєгін» — перший класичний реалістичний роман ХІХ ст., у якому високі естетичні переваги поєднуються з глибоким розкриттям людських характерів і закономірностей соціально-історичного життя. [...]

«Євгеній Онєгін» наскрізь пройнятий соціальністю: це реалістичний соціальний роман, оскільки в основі його лежить, розвитком його змісту рухає велика соціальна ідея. Любовний сюжет є лише канвою, на якій розгортається глибока драматична суспільна колізія [...]. Саме ця соціальна колізія й зумовила самотність героїв роману, їхню трагічну долю і (хоча й різною мірою) симпатії до них автора. Специфічність форми «Євгенія Онєгіна» як роману у віршах зумовила лаконічність, з якою в ньому розгортається ідея протистояння «старого» й «нового», ідея повороту, що розпочинається, але проводиться вона послідовно, протягом усього твору, і стосується всього — й економічного ладу Росії, і побуту, естетики, моралі тощо. [...]

У «Євгенії Онєгіні» Пушкін відкрив принципи типізації, які давали змогу глибоко зануритися в сутність суспільних стосунків і в характери представників різних соціальних прошарків. [...] Новаторство Пушкіна у висвітленні характерів полягало насамперед у тому, що герої зображаються в таких сюжетних ситуаціях, за яких вони не можуть не виявляти основних, хоча і глибоко прихованих особливостей свого складу думок і почуттів. Завдяки реалістичному мистецтву типізації деталі виконують найвагомішу функцію розкриття обставин, у яких діють герої, і водночас — із рідкісною повнотою і точністю відтворюють зображувану епоху.

За Борисом Мейлахом1

ДО ТАЄМНИЦЬ МИСТЕЦТВА СЛОВА






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.