НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ - СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. О. Ісаєва - Оріон 2017

НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ - СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ

Сила драми лежить у драматичному темпераменті, пристрасті, глибокому конфлікті, у боротьбі протидіючих сил, бо коли цього немає, то драма буде нудна.

Іван Франко

У драматургії важлива не правда, а враження. Правда потрібна драматургу доти, доки вона підвищує інтерес.

Сомерсет Моем, англійський письменник

Читаючи сторінки цього розділу, ви зможете:

♦ зрозуміти, яке явище в європейській драматургії кінця ХІХ - початку ХХ ст. називається «новою драмою»;

♦ відкрити для себе творчість Генріка Ібсена та Бернарда Шоу;

♦ з’‎ясувати, що таке «ібсенізм»;

♦ розширити свої знання про драматичні твори;

♦ дізнатися, що стоїть за «відкритим фіналом» п’‎єси Генріка Ібсена «Ляльковий дім».

НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Що найбільше може збудити оптимістичні думки у літературного переглядача, то се новітня драма. В сій, власне, обладі література «кінця віку» промовила справді нове слово, пробила нову стежку «в містичнім гаю літературних форм».

Леся Українка

Зміна світогляду людини другої половини ХІХ ст., криза в мистецтві, занепад реалізму зумовили появу нових тенденцій у розвитку драматургії кінця ХІХ - початку ХХ ст., у результаті яких виникла «нова драма».

«Нова драма» — художнє явище європейської драматургії кінця ХІХ — початку ХХ ст., що протистоїть традиційній драмі. Біля її витоків стояли Генрік Ібсен (Норвегія), Бернард Шоу (Велика Британія), Антон Чехов (Росія), Герхарт Гаупман (Німеччина), Моріс Метерлінк (Бельгія) та ін.

Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. змінюється статус драми, вона перестає бути тільки джерелом насолоди й розваги для публіки. Драматурги-новатори роблять драму серйозним жанром, що вимагає розумових і творчих зусиль. Сучасний театр, за словами шведського драматурга Августа Стріндберґа, тяжіє до повсякденного життя, до строгості виразних засобів й інтимного спілкування з публікою. Як зазначає український літературознавець Кіра Шахова, «нова драма вимагала докорінної перебудови застарілої театральної системи, іншої акторської гри, іншого розуміння завдань режисури, інших декорацій, одне слово — нової мови театру».

Для «нової драми» характерні такі ознаки:

1. Актуальна проблематика. «Нова драма» порушує важливі соціальні, морально-етичні проблеми, часто такі, що у звичайному житті приховувались або замовчувались.

2. Новий тип драматичного конфлікту. В основі «нової драми» не протистояння характерів, як це було у традиційній драмі, а внутрішній світ особистості, її переживання й відчуття. Рушієм сюжету виступають не дія та інтрига, а психологічні колізії, зіткнення поглядів, ідей.

3. Аналітична композиція драми. Новий тип драматичного конфлікту породив й особливу композицію драми. Аналітична композиція драми полягає в послідовному розкритті таємниць і внутрішньої нестабільності персонажа, що приховуються за зовні щасливою оболонкою зображуваної дійсності. Зав’‎язкою дії, зазвичай, є подія, що відбулася ще до початку п’‎єси, а змістом самої драми стає аналіз причин такої події.

4. Широке використання підтексту. Прихований зміст драматичних реплік, вчинків персонажів стає важливішим за їхнє пряме значення. Таким чином, у тексті «нової драми» існують ніби два плани: перший — те, що говорять персонажі, другий — те, що відбувається.

5. Збільшення значення ремарок і пауз. Особливу роль у «новій драмі» відіграють ремарки й паузи, які з допоміжних засобів традиційної драми перетворюються на основний елемент тексту. Вони визначають ключові елементи в розвитку сценічної дії та формують підтекст. Мова п’‎єси набуває глибокого символічного змісту.

6. Відкритий фінал. Так, Г. Ібсен зазначав, що «п’‎єса не закінчується з падінням завіси... — справжній фінал — за її межами; письменник позначив напрям, у якому необхідно шукати цей фінал, потім — [...] справа кожного читача самостійно дійти до фіналу...».

7. Зміни у сценографії. Декорації та костюми персонажів «нової драми» деталізовані, імітують справжні; гра акторів стає природнішою та наближеною до реального життя; значно підвищується роль режисера.

Виникнення «нової драми» пов’‎язують із драматичною творчістю Генріка Ібсена. Новаторські ідеї письменника були настільки популярними, що навіть з’‎явився термін «ібсенізм», тобто наслідування ідей драматургії Ібсена. Одним з натхненних прихильників «нової драми» Ібсена був Бернард Шоу. Своє осмислення того нового, що увійшло до світової літератури разом із драматургією Ібсена, Шоу виклав у книзі «Квінтесенція1 ібсенізму» (1881).

1. Продовжіть речення: ««Нова драма» — це ...».

2. Розкрийте ознаки «нової драми» порівняно з традиційною.

3. Поясніть, як ви розумієте, що таке «ібсенізм».

1Квінтесенція — основа, суть чогось.






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.