ДО ВИВЧЕННЯ П'ЄСИ: ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ - ГЕНРІК ІБСЕН (1828-1906) - СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ

Підручник Зарубіжна література 9 клас - О. О. Ісаєва - Оріон 2017

ДО ВИВЧЕННЯ П'ЄСИ: ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ - ГЕНРІК ІБСЕН (1828-1906) - СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ

ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМЮ...

1. Поділіться своїми враженнями від п’‎єси. Що вас найбільше вразило, здивувало?

2. Прочитайте авторські ремарки до першої дії п’‎єси. Як ви думаєте, яке значення має детальний опис кімнати для подальшого розвитку сюжету? Уявіть, що ви — театральний декоратор. Усно опишіть декорації, які б запропонували для цієї дії.

3. Розкажіть, якою ви побачили головну героїню на початку п’‎єси. За допомогою яких художніх прийомів автор створює враження зовнішнього благополуччя родини Хельмерів?

4. У чому, на ваш погляд, полягає щастя Нори? А її чоловіка?

5. Виразно прочитайте в особах діалог фру1 Лінне й Нори (дія перша). Як він характеризує Нору Хельмер?

6. Розкажіть про переживання Нори. Простежте, як автору вдається передати стан героїні.

7. Схарактеризуйте образ Нори за поданою схемою.

1Фру — ввічлива форма звернення до заміжньої жінки у скандинавських країнах. Те саме, що мадам або пані.

8. Простежте, як у п’‎єсі через поступове розкриття історій персонажів зростає напруга.

9. Розкрийте значення сцени, де Нора виконує тарантелу, у розвитку сюжету. Прокоментуйте слова Хельмера: «Ти танцюєш так, ніби йдеться про життя». Підготуйте виразне читання в особах цієї сцени (дія друга).

10. Кому з персонажів адресована репліка Нори: «...деяких людей любиш більш за все. А з іншими якось найбільше хочеться бути разом»? Поясніть, як ви розумієте ці слова.

11. Як ви гадаєте, події «Лялькового дому» відбуваються напередодні Різдва? Прокоментуйте, як це пов’‎язано з розв’‎язкою п’‎єси.

12. Яку роль має таємниця героїні?

13. Проаналізуйте фінальну сцену п’‎єси. Дайте свою критичну оцінку такому фіналу. Спрогнозуйте, яким може бути майбутнє Нори Хельмер.

14. Розкрийте символіку назви твору.

У ТВОРЧІЙ МАЙСТЕРНІ ПИСЬМЕННИКА

ПРО ВИКРИВАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ДРАМ ГЕНРІКА ІБСЕНА1

В кінці ХІХ століття [...] драма розбила, нарешті, кайдани мертвої рутини, що то від них так довго та одважно намагався визволити її єдиний в своїм роді, але нерівний та негармонійний талан «північного лицаря» Ібсена. Хоч і був Ібсен завжди новатором в ідеях, а при тім любив виключно драматичну форму, а все-таки не міг до кінця визволитись від роману, філософського трактату або моралізуючої проповіді. При його драмах здебільшого читач мусить забути, що діється на сцені, а зосередити увагу на тому, що там говориться. Сим я не маю сказати, ніби в драмах Ібсена нема події, а тільки, що подія в них часто дуже незалежна від діалогу, отак як в старосвітських операх лібрето було незалежним від музики...

...Усі драми Ібсена проникнуті викриттями, кожна з них написана на яку-небудь морально-філософську тезу, і тільки велетенський художній талант «північного лицаря» не допустив його перетворити свої драми просто у діалогічні проповіді. Ібсен не стільки викладає, досліджує причини або розв’‎язує дилеми, скільки викриває, і драми його часто нагадують суд, у якому процедура ведеться тільки для форми, тому що усім вирок відомий заздалегідь.

1Наведені думки висловлені Лесею Українкою у статтях «Європейська соціальна драма в кінці ХІХ ст.», «Найновіша суспільна драма».

Не дивлячись на новаторство у зовнішніх прийомах та ідеях, драми Ібсена все ж таки належать до старого типу: особиста драма переважає над суспільною, і герої занадто домінують над натовпом, який служить у якості п’‎єдесталу...

Леся Українка

ПРО ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ, РОЗВИТОК СЦЕНІЧНОЇ ДІЇ І ФІНАЛ У П’‎ЄСІ «ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ»

У «Ляльковому домі» дійсність подається у вузькому аспекті, кількість персонажів зведено до мінімуму, всі побічні лінії нерозривно пов’‎язані з основною та підпорядковані їй. Уся дія тут сконцентрована, весь сюжет п’‎єси готує фінал і прямує до нього.

У «Ляльковому домі» суперечність між видимістю й сутністю сучасного життя пронизує й організовує всю структуру п’‎єси, і той момент, коли суперечність остаточно виявляється і проступає, стає кульмінацією й одночасно розв’‎язкою драми, її фіналом. Елементи зовнішньої інтриги та випадковості, які є в п’‎єсі, мають підпорядковане значення. Розвиток дії визначається не ними. Кримінальна сторона історії Нори має другорядне значення. Вона лише випадковий привід, який дає можливість розкрити брехню й лицемірство, що панують у «Ляльковому домі». Справжня трагедія лежить за цією кримінальною подією в постійних життєвих стосунках.

Розв’‎язка «Лялькового дому» — результат катастрофи й сама є катастрофою; вона позбавлена будь-якого компромісу. Проте її ніяк не можна назвати «нещасливою» розв’‎язкою. Своїм фіналом «Ляльковий дім» дає приклад дуже своєрідного вирішення конфлікту драми, за якого драма безпосередньо стикається з трагедією; герой тут не гине, а, навпаки, виявляється переможцем, оскільки він ніби знаходить самого себе й має достатньо мужності, щоб здійснити свою волю й відкинути все те, що йому заважало; водночас ця перемога героя забарвлена трагічно, оскільки вона означає болісний розрив з усім його минулим існуванням і робить його самотнім, таким, що протистоїть усьому суспільству. Правда героя, тобто його внутрішнє звільнення й обрання ним свого справжнього шляху не означає завершення його боротьби, взагалі всього конфлікту. Навпаки, справжній конфлікт, справжня битва розгориться лише після того, як опуститься завіса, — тільки тоді почнеться справжня боротьба Нори за своє існування в житті, за пізнання істинного характеру суспільних відносин.

Фінал «Лялькового дому» показує наявність у сучасному суспільстві «справжньої людини» — людини, яка прагне до свободи та внутрішньої незалежності й може для досягнення цієї мети піти на будь-які жертви, відмовитися від будь-яких компромісів. Фінал «Лялькового дому» стверджує право такої людини на нещадний розрив з усім минулим, з усім, що знеособлює її й заважає вільному вияву її індивідуальності.

За Володимиром Адмоні, російським літературознавцем

ПРО ПІДТЕКСТ У П’‎ЄСІ «ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ»

В Ібсена діалог болісно роздвоєний; люди в нього думають одне, а говорити мають інше. Вони приховують від співрозмовника свої справжні почуття та наміри, співрозмовнику вони не довіряють або соромляться його. Ібсен із притаманним йому романтизмом сумує за тим, що люди одне одному не вірять; підтекст для нього — ознака вимушеної нещирості людських стосунків, щось принизливе для людини, вираження її неволі: люди не ризикують заглибитися у справжні почуття й висловити їх відкрито. У тексті на словах герої показують себе людьми доброзичливими й талановитими; у підтексті прихована ганебна таємниця їхнього існування, що старанно оберігається від сторонніх вух та очей.

За Борисом Зінгерманом, російським літературознавцем

ПРО ДИСКУСІЙНІСТЬ П’‎ЄСИ «ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ» Й ОБРАЗ НОРИ

У п’‎єсі Ібсена всі події спресовані в кілька днів і годин напередодні Різдва. Звичайно, бувають і в реальному житті такі перенасичені подіями й пристрастями дні й години, але в них менше логіки й більше спонтанності. В Ібсена кожне слово й кожна деталь має своє, точно визначене місце. П’‎єса — не лише соціально-психологічна, аналітична, вона ще й дискусійна. Ця дискусія відбувається не тільки на рівні подружжя, а й опосередковано — як протистояння героїв, носіїв різних точок зору. Це не тільки Нора — Хельмер, а й Нора та її подруга, трудяща жінка Кристина, Хельмер і д-р Ранк, Хельмер і Крогстад. Особистості, що протистоять одна одній, підкреслено різні, й правда в них різна. Це створює ґрунт не лише для сценічної зовнішньої чи внутрішньої дискусії, а й для суперечки глядача або читача з автором і його героями.

Аналітичність, дискусійність дуже важливі для автора «Лялькового дому», але характери для нього — головне. Зокрема, такий складний і суперечливий характер, як Нора, ця псевдоінфантильна1 жіночка, переодягнена в супернаївну лялечку. Якщо уважно стежити за текстом, за словами і вчинками героїні, стане зрозумілим, що дитинність — це своєрідна маска, що іноді надто щільно прилягає до обличчя Нори, проте не стає її сутністю.

За Кірою Шаховою, українським літературознавцем

ЗІ СКАРБНИЦІ ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНОЇ ДУМКИ

«Ібсен зробив більше, ніж хоч би хто там був, для того щоб література маленької Норвегії стала не менш знаменитою, ніж найвеличніші зі світових літератур. Здійснити це було до снаги лише такій могутній особистості, як він».

Кнут Гамсун, норвезький письменник

«Після Ібсена неможливо вже писати так, як писали до нього, тим, хто хоче бути на вершині драматичного мистецтва. Він довів вимоги характеристики і драматичної техніки до небувалої висоти».

Георг Брандес, данський літературознавець

«Драматургічне новаторство Ібсена і драматургів, які пішли його шляхом, полягає [...] в такому: по-перше, він підніс дискусію й розширив її права настільки, що, поширившись та втрутившись у дію, вона остаточно з нею асимілювалась. П’‎єса і дискусія стали практично синонімами. По-друге, самі глядачі залучились до учасників драми, а випадки з їхнього життя стали сценічними ситуаціями».

Бернард Шоу, англійський драматург

«[Генрік Ібсен] творець особливого типу символічної драми [...] розгортає подію у двох планах: символічному й реальному. Символічний план, проте, існує як реальна компонента п’‎єси...».

Юрій Клен, український поет і перекладач, літературознавець

1Інфантильний — властивий дитячому віку, недорозвинутий. Псевдоінфантильний — удавано інфантильний.

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

П’‎єса Генріка Ібсена «Ляльковий дім» була написана й опублікована в 1879 р. Того ж року в Королівському театрі Копенгагена відбулася її світова прем’‎єра. П’‎єса стала предметом бурхливих дискусій і викликала гучні соціальні протести і в Скандинавських країнах, і в Європі. Читачів неприємно вражала умовність зображуваної ситуації, її несхожість зі справжнім життям. Критики дорікали Ібсену, що він виправдовує вчинок Нори, що розв’‎язка п’‎єси закликає до нехтування подружніх обов’‎язків і сімейних цінностей. А деякі, навіть дуже відомі актриси, відмовлялися грати фінал п’‎єси, де мати залишає своїх дітей і чоловіка. Зокрема відомо, що на прохання німецької актриси Хедвіг Німан-Раабе Ібсен змінив кінцівку твору: в оновленому варіанті Нора залишалась у родині. Інша всесвітньо відома актриса — італійка Елеонора Дузе — також категорично наполягала на зміні трагічного фіналу і грала п’‎єсу в скороченому варіанті. Російська актриса Віра Комісаржевська, на відміну від своїх колег, зберегла оригінальний текст і драматичну розв’‎язку п’‎єси. Її трактовка образу Нори сприймалася публікою як звільнення особистості й заклик до духовного бунту. Сам же Ібсен зазначав, що його п’‎єса написана для останньої сцени, яка має сприйматися як скандал.

І хоча п’‎єсі Ібсена «Ляльковий дім» уже майже 140 років, вона залишається репертуарною в багатьох театрах світу. Кожна нова вистава дарує нам нові акторські та режисерські прочитання авторського тексту. Так, однією із приголомшливих подій у театральному світі стала сучасна постановка (2007 р.) американського режисера Лі Бруера. Стилізація дії під ляльковий театр, картонні декорації, іграшкові меблі, участь звичайних акторів та акторів-ліліпутів — усе це, на думку режисера, дало змогу створити атмосферу справжнього лялькового дому.

Сцена з вистави «Ляльковий дім» (режисер Лі Бруер)

УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Творчість Генріка Ібсена (ще за його життя) викликала великий резонанс у нашій країні. Твори норвезького драматурга досліджували, перекладали та ставили на українській сцені. Одними з перших, хто відгукнувся на драматургію Ібсена, були Іван Франко й Леся Українка. Так, Франко присвятив драматургу декілька критичних студій, у яких наголосив на світовому значенні його драматургії. Леся Українка, досліджуючи особливості європейської соціальної драми кінця ХІХ ст., підкреслила викривальний характер п’‎єс Ібсена та визнала їх «перехідними» від старої драми до нової. Окрім того, І. Франко за мотивами вірша Ібсена «Сила спогаду» написав поезію «Школа поета (за Ібсеном)», одна з його повістей має ібсенівський заголовок — «Основи суспільства».

П’‎єси Г. Ібсена українською мовою перекладали Антін Крушельницький та ін., поезію — Іван Франко, Освальд Бурґгардт, Дмитро Павличко тощо. Серед інших вирізняються перекладацькі зацікавлення родини Грінченків. Так, Борис Грінченко разом зі своєю дружиною (Марія Загірня) й донькою (Анастасія Грінченко) працювали над перекладом п’‎єс Генріка Ібсена. Звертаючись до світової драматургії, Грінченко наголошував, що «наше письменство треба збагачувати перекладами кращих творів світових письменників», що «нашому театрові треба дати якомога швидше світовий репертуар, щоб театр цей [...] міг розвиватися в повній мірі й зробитися рівноправним членом у великій сім’‎ї національних театрів світу». Активна діяльність Бориса Грінченка як перекладача та популяризатора літературної спадщини світового письменства ґрунтувалася на переконанні, що будь-яка культурна справа тільки тоді буває міцною, коли вона, «зростаючи на рідному ґрунті, живиться духом з великої скарбниці духовних здобутків народів усього світу».

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ

П’‎єса Ібсена «Ляльковий дім» привертала увагу не тільки театральних режисерів. Так, у 1973 р. вона була тричі екранізована. Телефільм «Ляльковий дім» режисера Патріка Гарленда (Велика Британія) було знято на основі бродвейської постановки однойменної п’‎єси Ібсена. У цьому ж році вийшла й інша кіноверсія з відомою акторкою Джейн Фондою в головній ролі (режисер Джозеф Лоузі, Франція / Велика Британія). Третім став художній фільм норвезького режисера Арілда Бринкманна «Нора. Ляльковий дім».

ЛІТЕРАТУРНІ НОНАТКИ ПОДОРОЖНЬОГО

У сучасних норвезьких містах — Осло й Бергені, Грімстаді й Шієні — є чимало пам’‎ятних місць, пов’‎язаних із діяльністю Генріка Ібсена.

Так, пам’‎ятники Генріку Ібсену встановлені перед Національним театром в Осло й перед будівлею Національної сцени в Бергені. А в Шієні — рідному містечку драматурга — і столиці Норвегії, де Ібсен провів останні одинадцять років життя, відкрито музеї письменника. У шієнському музеї відвідувачам пропонують незвичайний атракціон — «Подорож до голови Ібсена». В окремому приміщенні зберігається «циліндр Ібсена» — величезний капелюх 4,5 метра заввишки. Потрапивши всередину, можна подивитися семихвилинний фільм за п’‎єсами драматурга і спробувати зрозуміти хід думок літературного генія.

Кабінет Генріка Ібсена в меморіальному музеї в Осло

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИ

Уже в 1907 р., усього через рік після смерті Г. Ібсена, п’‎єси драматурга почали з’‎являтись на українській сцені. У Руському народному театрі (м. Львів) були поставлені п’‎єси «Привиди» та «Нора», а в Молодому театрі Леся Курбаса (м. Київ) — «Ворог народу». Пізніше драми Ібсена йшли з великим успіхом у театрах Львова, Харкова, Донецька, Дніпра, Одеси.

Про актуальність драматургії Ібсена свідчать і сучасні постановки його п’‎єс. Так, у 2015 р. в Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки (м. Київ) відбулася прем’‎єра «Лялькового дому». П’‎єса Г. Ібсена «Ляльковий дім» також є в репертуарі Київського академічного театру на Липках та інших театрах.

Афіша вистави «Ляльковий дім» у Київському академічному театрі на Липках (прем’‎єра 2014 року) (режисер-постановник Костянтин Дубінін)

Сцени з вистави «Ляльковий дім» у постановці Київського театру на Липках

ПІДСУМОВУЄМО ВИВЧЕНЕ

1. Продовжіть речення: «П’‎єса Г. Ібсена «Ляльковий дім» — про ...»

2. Порівняйте історію Лаури Кілер, що покладена в основу п’‎єси, із сюжетом твору. Чим схожі й чим відрізняються Нора й Лаура? Як ви думаєте, з якою метою Ібсен у своїй п’‎єсі змінив історію Лаури?

3. Визначте зовнішній і внутрішній конфлікт драми «Ляльковий дім». Рішення якого з них ми не знаходимо на сторінках п’‎єси? Чому?

4. Як ви розумієте, що таке аналітична композиція драми? Простежте її особливості на прикладі драми Ібсена «Ляльковий дім».

5. Сформулюйте проблематику п’‎єси «Ляльковий дім». Поясніть її актуальність за часів Ібсена та в наш час. Як, по-вашому, мають складатися стосунки в сім’‎ї? Назвіть важливі для вас родинні цінності.

6. Про Ібсена говорили, що його п’‎єси починалися там, де колись вони зазвичай закінчувалися. Прокоментуйте цю думку на прикладі п’‎єси «Ляльковий дім».

7. П’‎єса Ібсена «Ляльковий дім» рясніє ефектними театральними сценами. Наведіть приклади таких сцен. Запропонуйте своє художнє рішення однієї з них.

8. Розробіть макет сторінки Нори Хельмер в соціальній мережі, наприклад у мережі Facebook. Продумайте дизайн обкладинки та влучну назву, доберіть аватарку, ілюстративний матеріал, необхідні цитати.

9. Роздивіться афішу до сучасної постановки п’‎єси Г. Ібсена «Ляльковий дім» у театрі «Medway Little Theatre» у Великій Британії (режисер Джон Мансон, 2016). Прокоментуйте рішення художника. Запропонуйте свій варіант афіші до цієї п’‎єси.

10. За п’‎єсою Г. Ібсена «Ляльковий дім» напишіть творчу роботу на одну з тем:

• «Лялька, яка стає Норою»;

• «В очікуванні дива...»;

• «Яким я бачу майбутнє Нори?».






Віртуальна читальня Зарубіжної літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.