РЕЙ ДУГЛАС БРЕДБЕРІ (1920-2012) - НА ЗАХИСТІ ВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ

ü Використовуючи відому вам інформацію й додаткові джерела, підготуйте повідомлення на тему «Майстер фантастики Рей Бредбері».

ü Серед друзів, знайомих, батьків проведіть невеличке опитування про те, що їм відомо про Рея Бредбері, і розкажіть про це в класі.

Я не намагаюсь передбачити майбутнє.

Я намагаюсь йому запобігти.

Рей Бредбері

СПРАВЖНІЙ МЕТР¹ ФАНТАСТИКИ

«Я насамперед маг. Маг, який здатен створювати різноманітні речі... я займаюся чарівництвом...». Ці слова належать одному з найвидатніших фантастів світу — американському письменникові Рею Дугласу Бредбері. Одного простого правила він дотримувався все життя: «Роби те, що любиш, і люби те, що ти робиш!».

Він прожив 91 рік, залишив нащадкам 11 романів, 300 оповідань, 21 п’‎єсу і 28 сценаріїв для фільмів. На його честь названі астероїд і навіть кратер на Марсі.

Бредбері не втомлювався повторювати, що кожного дня у дзеркалі бачить щасливця, бо успішно займається улюбленою справою.

¹Метр — учитель, наставник.

Його називають справжнім метром фантастики, і з цим важко не погодитися, адже він умів бути однаково цікавим і дітям, і молоді, і дорослим.

Любов до літератури в нього виникла ще в дитинстві. Не отримавши вищої освіти, він все ж таки здобув енциклопедичні знання завдяки читанню книжок. Невипадково сам письменник вважав себе «випускником бібліотек» і навіть жартома називав Жуля Верна своїм батьком. Книжки навчили його розпізнавати добро і зло й захопили фантастикою.

Тому не дивно, що творча позиція письменника сформувалася під впливом одного з героїв романів Жуля Верна. « Усі ми схожі на капітана Немо: йому не подобалося, як влаштований світ. Замість того, щоб його руйнувати, він створює світ, який йому потрібний. У такий спосіб він дає нам урок... Так й автори наукової фантастики...» — говорив Бредбері.

Але шлях до письменництва був непростим.

Уже у 12 років у Бредбері з’‎явилася перша «робота»: у неділю він читав оповідання для дітей на місцевому радіо. Тоді ж почав писати оповідання про «червону планету» — Марс — і працювати розповсюджувачем преси. Згодом він розповідав: «Коли я продавав газети, друзі запитували мене: «Що ти тут робиш?». Я відповідав: «Стаю письменником». — «Ти виглядаєш не по-письменницьки», — говорили вони. — «Проте я відчуваю себе письменником», — заперечував я».

Приблизно у 20 років він уже був остаточно переконаний, що обов’‎язково стане письменником.

«Я почав читати твори Достоєвського, коли мені було 20 років. Із його книжок я дізнався, як треба писати романи й розповідати історії. Я читав й інших авторів, коли був молодшим, але Достоєвський був основним для мене», — згадував Р. Бредбері в одному з інтерв’‎ю.

Література стала справою всього його життя. Сам він згадував про це так: «Я був дуже бідний, не мав грошей, але так захопився писанням, що не зважав на злигодні. Коли ви займаєтесь улюбленою справою, ви не помічаєте, що у вас немає грошей, становища...».

Прінт на футболці з портретом Бредбері

Усе вийшло так, як він і планував. Від часу появи друком «Марсіанських хронік» (1950), які зробили його відомим на весь світ, і до останнього роману «Прощавай, літо» у 2006 р. Бредбері майже щороку випускав збірку оповідань і кожні п’‎ять років — роман.

Ви будете читати один з найвідоміших творів письменника — роман «451° за Фаренгейтом». Цікаво, що в назві роману є помилка. Бредбері вважав, що 451 градус за Фаренгейтом — це температура, за якої самозаймається папір. Так проконсультував письменника фахівець пожежної служби, який сплутав температурні шкали за Фаренгейтом і за Цельсієм. Насправді папір самозаймається за температури трохи вище за 450 градусів за Цельсієм. І хоча помилка була виявлена, назву роману не змінили, тому що врешті-решт головне в ньому не це. Для Бредбері цей роман був дуже важливий, невипадково письменник попросив написати на своєму надгробку: «Автор «451° за Фаренгейтом»».

Колись в одному з інтерв’‎ю йому поставили запитання: «Якби сьогодні на вашому задньому дворі приземлилися інопланетяни, що б ви запитали у них?». Бредбері відповів так: «Я б запитав: що для вас життя? Чи означає воно для вас те саме, що і для мене? Адже справді життя — дивний дар!».

Він дуже любив життя. І це почуття було взаємним.

Рей Бредбері неодноразово наголошував, що фантастичні твори звернені передусім до читачів, у яких нестандартне сприйняття світу й велика жага до пізнання.

А чи належите до таких читачів ви?

1. Прокоментуйте назву статті й епіграф до неї.

2. Розкажіть, що вплинуло на вибір життєвої долі Р. Бредбері.

3. У парах або в мікрогрупах підготуйте постер на тему «Метр фантастики — Рей Дуглас Бредбері».

Юрій Лаптєв. Ілюстрація до «Марсіанських хронік»

ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ

Рей Бредбері за своє довге і плідне життя був лауреатом багатьох літературних премій. Не залишився без нагород і роман «451° за Фаренгейтом». Цей твір отримав 1954 р. (вручалася ретроспективно 2004 р.) літературну премію в галузі фантастики «Хьюго». Вона була заснована 1953 р. Всесвітнім конвентом наукової фантастики й названа на честь американця Хьюго Гернсбека — видавця перших спеціалізованих науково-фантастичних журналів. Премія присуджується щорічно за найкращі фантастичні твори, написані англійською мовою.

2007 р. до колекції нагород письменника додалася ще одна: він отримав одну з престижних американських премій — Пулітцерівську, засновану американським журналістом і видавцем Джозефом Пулітцером. З 1917 р. премія присуджується в галузі журналістики й літератури, мистецтва й театру США.

Р. Бредбері отримав її з таким формулюванням: «За видатну, плідну та глибоко впливову літературну кар’‎єру неперевершеного автора наукової фантастики й фентезі».