Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2025

Лицарський роман, пародія

Пародія на лицарський роман — це жанр сатиричної літератури, який висміює штампи та недоліки лицарських романів.

Найвідомішим прикладом пародії на лицарський роман є:

• «Дон Кіхот» Мігеля де Сервантеса (1605). Цей роман розповідає про пригоди ідальго Алонсо Кіхано, який начитався лицарських романів і вирішив стати мандрівним лицарем Дон Кіхотом. Він вирушає у світ, щоб творити добро і боротися зі злом, але його ідеалістичні уявлення про світ стикаються з жорстокою реальністю.

Інші відомі пародії на лицарські романи:

• «Роман про Трістана та Ізольду» (XII століття). Цей роман висміює невірність і кохання поза шлюбом.
• «Сэр Гавейн і Зелений лицар» (XIV століття). Цей роман висміює лицарську честь і куртуазність.
• «Дон Жуан» (XVII століття). Цей роман висміює розпусне життя знаті.

Пародії на лицарські романи використовують такі сатиричні прийоми:

• Гротеск: перебільшення недоліків героїв і сюжетних ліній.
• Іронія: використання контрасту між ідеалом і реальністю.
• Сарказм: використання їдкого та злого гумору.
• Буфонада: використання комічних і фарсових сцен.

Пародії на лицарські романи мали значний вплив на розвиток європейської літератури. Вони допомогли звільнити літературу від жорстких канонів і стимулювали розвиток нових жанрів.

Висновок:

Пародія на лицарський роман — це цікавий і важливий жанр літератури, який дає нам уявлення про цінності та ідеали середньовіччя, а також про те, як ці цінності та ідеали змінювалися з часом.