Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2025
Комічна манія пана Журдена «Міщанин-шляхтич» Мольєр (Жан Батіст Поклей)
Мольєр, справжнє ім'я Жан-Батіст Поклей (1622-1673), був французьким драматургом та актором, одним із видатних представників класичної комедії. Його п'єса "Міщанин-шляхтич" (Le Bourgeois Gentilhomme), написана у 1670 році, вважається однією з найвідоміших комедій у світовій літературі.
Творча історія та новаторство:
Мольєр написав "Міщанина-шляхтича" для вистави на королівському дворі під час святкування весілля Людовика XIV. Це було своєрідне замовлення, і п'єса вражала своєю новаторською концепцією. Замість традиційної комедії, де головні персонажі - дворяни, Мольєр взяв за основу постать міщанина, чоловіка з нової грошової аристократії.
Проблематика та сюжет:
"Міщанин-шляхтич" висміює прагнення невігластого багатого міщанина, пана Журдена, втілити в себе особливий шляхетний ідеал. Сюжет сповнений комічних ситуацій, коли Журден, намагаючись слідувати етикету та оточити себе благородством, стає об'єктом жартів через свою наївність та непорозуміння.
Система образів:
Основний образ п'єси - це сам пан Журден, що представляє собою типового багатого міщанина, що намагається імітувати аристократію. Його жінка, пані Журден, та учителі, що йому допомагають у втіленні своїх амбіцій, також є важливими образами у п'єсі.
Образи дворян:
У п'єсі представлені іронічні образи аристократії через постаті аристократів, які використовують свій статус для власних користей. Це вказує на те, що не завжди шляхетність інтелектуально переважає над міщанською простотою.
Виховне значення:
Мольєр в "Міщанині-шляхтичі" гостро критикує глупоту, нафталінові уявлення та надмірність. В п'єсі важливою є моральна і педагогічна функція, де героїчний кінець вказує на те, що розум та простота можуть переважити штучність та пустощі. П'єса стала яскравим прикладом класичної комедії, яка не лише розважає, але й вчить глядача.
Творча історія комедії "Міщанин-шляхтич"
1669 рік:
- Людовік XIV приймає у Версалі турецьких послів.
- Церемонія прийому здається королю занадто пишною і смішною.
- Він замовляє Мольєру комедію, яка б висміяла манірність і сліпе захоплення знаттю.
14 жовтня 1670:
- Прем'єра "Міщанина-шляхтича" у театрі Пале-Рояль.
- Вистава має величезний успіх.
Джерела п'єси:
- Мольєр використовує мотиви італійської комедії масок.
- Він також черпає натхнення з творів французьких письменників.
Новаторство Мольєра-драматурга:
- Мольєр майстерно використовує комічні прийоми: сатиру, гротеск, фарс.
- Він створює яскраві, життєві характери.
- Мольєр викриває вади суспільства: манірність, марнославство, сліпе захоплення знаттю.
- Він підкреслює цінність людської гідності, освіченості, щирості.
Значення п'єси:
- "Міщанин-шляхтич" - одна з найвідоміших комедій Мольєра.
- Вона й досі актуальна, адже висміює людські вади, які не втрачають своєї актуальності.
- Комедія перекладена багатьма мовами і ставиться на сценах театрів усього світу.
Цікаві факти:
- Мольєр сам грав роль Журдена.
- Для вистави були спеціально написані музика і танці.
- Костюми для акторів були дуже пишними і смішними.
Додаткові відомості
- Мольєр написав "Міщанина-шляхтича" за дуже короткий час - лише за кілька тижнів.
- Комедія мала 5 дій і 40 персонажів.
- У виставі використовувалися різні театральні ефекти: танці, музика, костюми, декорації.
Висновок
"Міщанин-шляхтич" - це блискуча комедія, яка висміює людські вади і прославляє цінність людської гідності. Ця п'єса є шедевром світового драматичного мистецтва.
Проблематика і сюжет, система образів твору "Міщанин-шляхтич"
Проблематика:
- Соціальна нерівність: Мольєр висміює зверхнє ставлення знаті до міщан.
- Марнославство: Журден прагне стати шляхтичем, не маючи для цього жодних підстав.
- Невігластво: Журден не розуміє справжньої цінності освіти і мистецтва.
- Сімейні стосунки: Журден не зважає на думки і почуття своїх дітей.
Сюжет:
Пан Журден, багатий міщанин, одержимий манією стати шляхтичем. Він витрачає всі свої статки на вчителів, які навчають його танцям, фехтуванню, музиці та філософії. Журден вірить, що знання цих наук допоможуть йому увійти до вищого світу.
Дружина та дочка Журдена намагаються переконати його, що він смішно виглядає, але він їх не слухає. Журден закохується в маркізу Дорімену, яка використовує його для власної вигоди.
В кінці п'єси Журдена обдурюють і змушують дати згоду на шлюб його дочки з коханим, а не з тим, кого він вибрав.
Система образів:
- Пан Журден: головний герой комедії, багатий міщанин, одержимий манією стати шляхтичем.
- Пані Журден: дружина пана Журдена, тверезомисляча жінка, яка намагається переконати чоловіка у його смішності.
- Люсиль: дочка пана Журдена, закохана в Клеонта.
- Клеонт: коханий Люсиль, молодий дворянин.
- Маркіза Дорімена: користолюбна аристократка, яка використовує пана Журдена для власної вигоди.
- Вчителі: танців, фехтування, музики та філософії, які обдурюють пана Журдена.
Значення твору:
"Міщанин-шляхтич" - це блискуча комедія, яка висміює людські вади: марнославство, невігластво, зверхність. Ця п'єса також прославляє цінність людської гідності, щирості, кохання.
Цитати:
- "Немає нічого ганебного в тому, щоб бути сином свого батька, якщо тільки твій батько не був шахраєм."
- "Освіта робить людину знатною."
- "Гроші не роблять людину щасливою."
Висновок:
"Міщанин-шляхтич" - це не просто комедія, це справжній шедевр світового драматичного мистецтва. Ця п'єса актуальна й досі, адже вона змушує нас задуматися над цінностями життя.
Комічна манія пана Журдена
Пан Журден, головний герой комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич", одержимий манією стати шляхтичем. Ця манія стає джерелом комічного в творі.
Прояви манії:
- Журден витрачає всі свої статки на вчителів, які навчають його танцям, фехтуванню, музиці та філософії.
- Він вірить, що знання цих наук допоможуть йому увійти до вищого світу.
- Журден ігнорує думки і почуття своїх дружини та дочки.
- Він закохується в маркізу Дорімену, яка використовує його для власної вигоди.
- Журден готовий на все, щоб здаватися шляхтичем, навіть на те, щоб одружити свою дочку з тим, кого вона не любить.
Комічні прийоми:
- Мольєр використовує різні комічні прийоми, щоб висміяти манію пана Журдена:
✵ Сатира: Мольєр викриває сліпе захоплення знаттю, яке притаманне пану Журдену.
✵ Гротеск: Мольєр перебільшує манію пана Журдена, роблячи його образ комічним.
✵ Фарс: Мольєр використовує фарсові прийоми, щоб зробити п'єсу ще більш смішною.
Значення комічної манії:
Комічна манія пана Журдена допомагає Мольєру висміяти людські вади: марнославство, невігластво, зверхність. Ця манія також показує, як легко можна втратити зв'язок з реальністю, якщо одержимий якою-небудь ідеєю.
Цитати:
- "Немає нічого ганебного в тому, щоб бути сином свого батька, якщо тільки твій батько не був шахраєм."
- "Освіта робить людину знатною."
- "Гроші не роблять людину щасливою."
Висновок:
Комічна манія пана Журдена робить "Міщанина-шляхтича" однією з найсмішніших комедій у світовій літературі. Ця п'єса актуальна й досі, адже вона змушує нас задуматися над цінностями життя.
Пані Журден і Клеонт
Пані Журден:
- Дружина пана Журдена.
- Тверезомисляча жінка, яка намагається переконати чоловіка у його смішності.
- Прагне видати доньку за коханого.
- Не схвалює манію чоловіка стати шляхтичем.
- Вона розуміє, що знання та освіта не роблять людину шляхетною.
- Вона цінує щирість і кохання.
Клеонт:
- Коханий Люсиль, дочки пана Журдена.
- Молодий дворянин.
- Розумний, чесний, щирий.
- Не зважає на матеріальне становище Люсиль.
- Готовий боротися за своє кохання.
- В кінці п'єси йому вдається одружитися з Люсиль.
Відносини пані Журден і Клеонта:
- Пані Журден симпатизує Клеонту.
- Вона бачить, що він щиро кохає її дочку.
- Пані Журден допомагає Клеонту обдурити пана Журдена і одружитися з Люсиль.
Значення образів:
- Пані Журден і Клеонт втілюють собою позитивні якості: тверезий розум, щирість, кохання.
- Їхні образи протиставляються маніям пана Журдена.
Цитати:
- "Немає нічого ганебного в тому, щоб бути сином свого батька, якщо тільки твій батько не був шахраєм."
- "Освіта робить людину знатною."
- "Гроші не роблять людину щасливою."
Висновок:
Образи пані Журден і Клеонта допомагають Мольєру розкрити тему п'єси: висміяти людські вади і прославити цінність людської гідності, щирості, кохання.
Образи дворян у творі "Міщанин-шляхтич", їх специфіка
Граф Дорант:
- Збіднілий дворянин.
- Шахрай і авантюрист.
- Використовує пана Журдена для власної вигоди.
- Цинічний і лицемірний.
- Зневажає Журдена, але бере у нього гроші.
- Не має жодних почуттів до маркізи Дорімени.
Маркіза Дорімена:
- Користолюбна аристократка.
- Використовує пана Журдена для власної вигоди.
- Легковажна і марнославна.
- Не цінує щирості і кохання.
- Готова вийти заміж за того, хто дасть їй більше грошей.
Специфіка образів:
- Мольєр не ідеалізує дворянство.
- Він показує, що дворяни можуть бути такими ж жадібними, лицемірними і марнославними, як і міщани.
- Образи дворян у творі контрастують з образом пана Журдена.
- Вони показують, що справжня знатність не в титулі, а в душі.
Значення образів:
- Образи дворян допомагають Мольєру викрити вади суспільства: жадібність, лицемірство, марнославство.
- Вони також показують, що справжня цінність людини не в її соціальному статусі, а в її особистих якостях.
Цитати:
- "Немає нічого ганебного в тому, щоб бути сином свого батька, якщо тільки твій батько не був шахраєм."
- "Освіта робить людину знатною."
- "Гроші не роблять людину щасливою."
Висновок:
Образи дворян у творі "Міщанин-шляхтич" допомагають Мольєру розкрити тему п'єси: висміяти людські вади і прославити цінність людської гідності, щирості, кохання.
Виховне значення п'єси "Міщанин-шляхтич"
П'єса "Міщанин-шляхтич" має велике виховне значення:
- Вона висміює людські вади: марнославство, невігластво, зверхність, жадібність, лицемірство.
- П'єса прославляє цінність людської гідності, щирості, кохання, освіти.
- Вона вчить тому, що не можна бути одержимим якимись ідеями, втрачаючи зв'язок з реальністю.
- П'єса показує, що справжня знатність не в титулі, а в душі.
- "Міщанин-шляхтич" вчить нас бути толерантними до людей з різним соціальним статусом.
- П'єса також вчить нас цінувати справжні людські цінності.
Ось деякі конкретні приклади виховного значення п'єси:
- Пан Журден є прикладом того, як не можна жити. Він одержимий манією стати шляхтичем і заради цього готовий на все. Він витрачає всі свої статки на вчителів, які навчають його танцям, фехтуванню, музиці та філософії. Він вірить, що знання цих наук допоможуть йому увійти до вищого світу. Але Журден не розуміє, що справжня знатність не в титулі, а в душі.
- Образ пані Журден є прикладом того, якою має бути людина. Вона тверезомисляча, щира, добра. Вона не схвалює манію чоловіка стати шляхтичем. Вона розуміє, що знання та освіта не роблять людину шляхетною. Вона цінує щирість і кохання.
- Образ Клеонта є прикладом справжнього кохання. Він щиро кохає Люсиль, дочку пана Журдена. Він не зважає на матеріальне становище Люсиль. Він готовий боротися за своє кохання.
П'єса "Міщанин-шляхтич" - це не просто комедія, це справжній шедевр світового драматичного мистецтва. Ця п'єса актуальна й досі, адже вона змушує нас задуматися над цінностями життя.
Висновок:
П'єса "Міщанин-шляхтич" має велике виховне значення. Вона вчить нас бути чесними, щирими, добрими, цінувати справжні людські цінності.