Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2024

Справжня цінність людини не в титулі, а в її особистих якостях «Міщанин-шляхтич» Мольєр

Жан-Батист Поклен де Мольєр (1622—1673) — французький драматург і актор, вважається великим майстром класичної комедії. Його творчість внесла великий внесок у розвиток світового театрального мистецтва, а його комедії залишаються актуальними і смішними і сьогодні.

Однією з його найвизначальніших творів є комедія "Міщанин-шляхтич" (Le Bourgeois gentilhomme), написана у 1670 році. Це комедійне виставлення групи "Буржуазна комедія" виявило величезний вплив на французьку та світову літературу.

Художнє новаторство Мольєра в драматургії:

Мова та стиль: Мольєр використовував класичну французьку мову та елегантний стиль, що віддзеркалювало його знання та повагу до класичної літератури.
Комедійна структура: Він вдосконалив структуру комедії, де виникали конфлікти через непорозуміння та комічні ситуації.
Соціальна сатира: Мольєр вдало поєднував гостроту соціальної критики з глибоким розумінням людської природи.

Історія створення комедії "Міщанин-шляхтич": "Міщанин-шляхтич" був створений на замовлення короля Людовіка XIV для святкування його дружби з фінансистом Жоржем Журденом. Мольєр написав п'єсу разом з музикантом Жаном-Батистом Люллем та композитором Марином Маре.

Тематика і проблематика твору: Тема "Міщанина-шляхтича" охоплює соціальні та культурні різниці, прагнення до наслідування аристократії, але при цьому розкриває глупоту та витівливість головного героя, Журдена. Комедія висміює пустощі та неадекватні спроби "підняття в галузі".

Основні образи:

Пан Журден: Багатий міщанин, що прагне до шляхетного статусу, але виявляється комічно недоліченим у вищому суспільстві.
Пані Журден: Дружина головного героя, яка також втілює недосконалості буржуазного класу.
Граф Дорант та графиня Дорімена: Аристократична пара, що використовує свій статус для розваг за рахунок Журдена.
Клеонт: Син Журдена, який закохується в графиню, відображаючи тему кохання за межами класових різниць.

Засоби комічного:

Гумор: Використання комічних ситуацій та жартів.
Іронія: Протиставлення між бажаною реальністю та тим, як вона сприймається персонажами.
Сатира та сарказм: Гостра критика буржуазної моралі та прагнень.

Загальнолюдське значення: "Міщанин-шляхтич" відображає вічний конфлікт між ідеалами та реальністю, гостро підкреслюючи абсурдність прагнень до наслідування вищого класу. Комедія залишається актуальною, нагадуючи про важливість самоприйняття та розуміння власного місця у суспільстві.

Мольєр: відомості про автора

Справжнє ім'я: Жан-Батист Поклен

Дата народження: 15 січня 1622 року

Місце народження: Париж, Франція

Дата смерті: 17 лютого 1673 року

Місце смерті: Париж, Франція

Професія: драматург, актор, театральний діяч

Найвідоміші твори:

Тартюф
Міщанин-шляхтич
Скупий
Жінки вчені
Мізантроп

Внесок у світову культуру:

Мольєр - один із найвидатніших драматургів в історії світового театру.
Він здобув славу завдяки своїм комедіям, які висвітлюють людські вади та соціальні проблеми.
Мольєр майстерно використовує сатиру, гротеск, фарс, щоб викрити лицемірство, жадібність, ханжество.
Його твори актуальні й досі, адже вони зображують вічні людські проблеми.

Цікаві факти:

Мольєр походив із буржуазної сім'ї.
Він з дитинства захоплювався театром.
У 1643 році заснував свою театральну трупу.
Мольєр був актором, режисером і драматургом свого театру.
Його твори часто критикували за вільнодумство і висвітлення соціальних проблем.
Мольєр помер на сцені під час вистави "Уявлений хворий".

Пам'ять про Мольєра:

Іменем Мольєра названо вулиці, театри, навчальні заклади в багатьох країнах світу.
У Парижі йому встановлено пам'ятник.
Твори Мольєра перекладені багатьма мовами світу і досі ставляться на театральних сценах.

Мольєр — майстер класицистичної комедії

Мольєр (1622-1673) — французький драматург, актор, театральний діяч, якого вважають одним із найвидатніших майстрів класицистичної комедії.

Ось кілька причин, чому Мольєра вважають майстром класицистичної комедії:

Дотримання правил класицизму: Мольєр дотримувався правил класицизму, таких як єдність дії, часу та місця, поділ жанрів на "високі" та "низькі", ієрархія персонажів.
Викриття людських вад: Мольєр майстерно викривав людські вади, такі як жадібність, ханжество, лицемірство, марнославство.
Використання комічних прийомів: Мольєр використовував різні комічні прийоми, такі як сатира, гротеск, фарс, каламбури, щоб зробити свої комедії смішними.
Виховання глядача: Мольєр прагнув не лише розважати глядача, але й виховувати його, показуючи йому вади суспільства.

Вплив Мольєра на світову культуру:

Мольєр мав значний вплив на розвиток світового театру. Його комедії ставляться на театральних сценах світу й досі. Мольєр здобув славу завдяки своїм комедіям, які висвітлюють людські вади та соціальні проблеми.

Цитати з творів Мольєра:

"Шляхетність не в крові, а в чеснотах."
"Людину пізнають за її вчинками."
"Гроші — це не все в житті."
"Сміх — це найкращий лік."

Мольєр — це не просто драматург, а й філософ, який зумів у своїх комедіях глибоко й тонко зобразити людську природу.

Художнє новаторство Мольєра у драматургії, вплив його відкриттів на світове театральне мистецтво

Мольєр (1622-1673) — французький драматург, актор, театральний діяч, який здобув славу завдяки своїм комедіям, що висвітлюють людські вади та соціальні проблеми.

Його новаторство у драматургії полягало в наступному:

Збагачення жанру комедії: Мольєр ввів до комедії нові теми та персонажі, змалював психологічні портрети героїв, поєднав сатиру з викриттям соціальних проблем.
Використання комічних прийомів: Мольєр майстерно використовував різні комічні прийоми, такі як сатира, гротеск, фарс, каламбури, щоб зробити свої комедії смішними.
Створення "високої комедії": Мольєр зумів створити жанр "високої комедії", де поєднувалися сатира, викриття соціальних проблем з психологізмом та глибиною думки.
Вплив на світове театральне мистецтво: Мольєр мав значний вплив на розвиток світового театру. Його комедії ставляться на театральних сценах світу й досі.

Ось деякі з його відкриттів, які вплинули на світове театральне мистецтво:

Теорія "трьох сміхів": Мольєр висунув теорію "трьох сміхів", згідно з якою комедія повинна смішити людей різних соціальних верств і з різними смаками.
Психологізм: Мольєр збагатив комедію психологізмом, змальовуючи складні й суперечливі характери.
Соціальна сатира: Мольєр використовував комедію для викриття соціальних проблем та вад суспільства.

Мольєр — це не просто драматург, а й реформатор театру, який зумів збагатити комедію й зробити її одним із найпопулярніших жанрів драматургії.

Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич»

Комедія «Міщанин-шляхтич» була написана Мольєром у 1670 році. Її створення пов'язано з кількома факторами:

Замовлення короля:

Комедія була написана на замовлення короля Людовика XIV, який хотів висміяти турецькі традиції та церемоніали.
Мольєр використав цю тему, щоб також викрити манію шляхетства, яка була поширена у французькому суспільстві того часу.

Особисті спостереження:

Мольєр черпав натхнення з особистих спостережень за людьми, які одержимі манією стати шляхтичами.
Він змалював у комедії типажі, які часто зустрічав у реальному житті.

Суспільні проблеми:

Комедія «Міщанин-шляхтич» також висвітлює деякі суспільні проблеми того часу, такі як невігластво, марнославство, лицемірство.

Творча майстерність Мольєра:

Мольєр майстерно поєднав у комедії сатиру, гротеск, фарс, каламбури, щоб зробити її смішною й цікавою.
Він створив яскраві й запам'ятовуються персонажі, які стали класикою світового театру.

Історія створення комедії «Міщанин-шляхтич» свідчить про те, що Мольєр був не лише талановитим драматургом, але й уважним спостерігачем за життям суспільства.

Мольєр (1622—1673) «Міщанин-шляхтич»: сюжет і головні герої

Сюжет:

Пан Журден, багатий буржуа, одержимий манією стати шляхтичем. Він витрачає всі свої статки на вчителів танців, музики, фехтування, щоб здобути манери та знання, гідні дворянина. Його дружина та служниця Ніколь намагаються його урезонити, але марно.

Журден мріє одружити свою дочку Люсіль з графом Дорантом, але вона закохана в Клеонта, простого, але чесного й доброго юнака. Журден противиться їхньому шлюбу, бо Клеонт не шляхтич.

Слуги Клеонта та Ков'єль, який закоханий у служницю Ніколь, вирішують обдурити Журдена. Вони переконують його, що Клеонт — син турецького султана, який хоче одружитися з Люсіль. Журден, захоплений можливістю поріднитися з султаном, дає згоду на шлюб.

В кінці п'єси Журден розкриває обман, але все ж таки дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом. Він розуміє, що справжня цінність людини не в титулі, а в її особистих якостях.

Головні герої:

Пан Журден: багатий буржуа, одержимий манією стати шляхтичем.
Пані Журден: дружина пана Журдена, розсудлива й практична жінка.
Люсіль: дочка пана Журдена, закохана в Клеонта.
Клеонт: молодий чоловік, закоханий у Люсіль.
Ков'єль: слуга Клеонта, закоханий у Ніколь.
Ніколь: служниця пана Журдена, розумна й дотепна дівчина.
Граф Дорант: шляхтич, який шукає багату наречену.
Вчителі: танців, музики, фехтування, філософії.

Характерні риси комедії:

Сатира: Мольєр висвітлює манію Журдена стати шляхтичем, його марнославство, невігластво.
Комічні ситуації: автор використовує комічні ситуації, щоб висвітлити вади персонажів.
Гротеск: Мольєр використовує гротеск, щоб підкреслити смішні риси персонажів.
Фарс: у комедії присутні елементи фарсу, які роблять її ще більш смішною.

Значення комедії:

Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» викриває вади суспільства того часу, зокрема манію шляхетства, марнославство, невігластво.
Вона вчить цінувати людей за їхні особисті якості, а не за титули.
Комедія актуальна й досі, адже людські вади, які висвітлює Мольєр, не втратили своєї актуальності.

Тематика і проблематика комедії «Міщанин-шляхтич»

Тематика:

Манія шляхетства: Мольєр висвітлює манію пана Журдена стати шляхтичем, його марнославство, невігластво.
Сімейні стосунки: Комедія зображує конфлікт між паном Журденом та його дружиною й дочкою, який виникає через його манію шляхетства.
Освіта: Мольєр висвітлює проблему невігластва та марнотратства пана Журдена, який витрачає гроші на вчителів, щоб здобути манери та знання, гідні дворянина.
Соціальні проблеми: Комедія також зображує деякі соціальні проблеми того часу, такі як лицемірство, жадібність, ханжество.

Проблематика:

Справжні цінності: Комедія ставить питання про те, що таке справжня цінність людини. Мольєр стверджує, що справжня цінність людини не в титулі, а в її особистих якостях.
Сімейні цінності: Комедія зображує важливість сімейних цінностей. Мольєр стверджує, що щастя в сім'ї можливе лише засноване на взаємоповазі, любові та розумінні.
Соціальна нерівність: Комедія зображує проблему соціальної нерівності. Мольєр висвітлює зловживання влади та багатства дворянством.

Загальнолюдське значення:

Комедія «Міщанин-шляхтич» має загальнолюдське значення, адже вона зображує проблеми, які актуальні й досі.
Мольєр висвітлює людські вади, такі як марнославство, невігластво, лицемірство, які заважають людям жити щасливо.
Комедія вчить нас цінувати справжні цінності, такі як доброта, чесність, щирість, любов.

Основні образи комедії «Міщанин-шляхтич»

Пан Журден:

Багатий буржуа, одержимий манією стати шляхтичем.
Він марнотратний, невігласний, легковірний.
Його манія шляхетства робить його смішним і жалюгідним.
Проте, в кінці п'єси він розуміє свою помилку і дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом.

Пані Журден:

Розсудлива й практична жінка.
Вона намагається урезонити чоловіка, але марно.
Вона прагне щастя для своєї дочки й підтримує її кохання з Клеонтом.

Граф Дорант:

Шляхтич, який шукає багату наречену.
Він використовує манію Журдена, щоб збагатитися.
Він лицемірний, жадібний і безпринципний.

Графиня Дорімена:

Легковажна й аристократична дама.
Вона використовує Журдена, щоб розважитися.
Вона хитра й уміє маніпулювати людьми.

Клеонт:

Молодий чоловік, закоханий у Люсіль.
Він чесний, щирий і добрий.
Він бореться за своє кохання й здобуває щастя.

Інші персонажі:

Слуги: Ков'єль, Ніколь
Вчителі: танців, музики, фехтування, філософії

Засоби комічного в комедії «Міщанин-шляхтич»

Мольєр майстерно використовує різні засоби комічного, щоб зробити свою комедію смішною й цікавою:

Гумор:

Комічні ситуації: Мольєр використовує комічні ситуації, щоб висвітлити вади персонажів. Наприклад, сцена, де пан Журден приймає урок танців або сцена, де він одягається в турецький костюм.
Комічні монологи: Мольєр використовує комічні монологи, щоб розкрити характер персонажів. Наприклад, монологи пана Журдена про його мрію стати шляхтичем.
Комічні діалоги: Мольєр використовує комічні діалоги, щоб зробити п'єсу динамічною й цікавою. Наприклад, діалоги пана Журдена з його вчителями.

Іронія:

Мольєр використовує іронію, щоб висвітлити вади персонажів. Наприклад, коли пан Журден хвалиться своїми знаннями, він насправді демонструє свою невігластво.
Іронічною є й сама манія пана Журдена стати шляхтичем, адже справжня цінність людини не в титулі, а в її особистих якостях.

Сатира:

Мольєр використовує сатиру, щоб викрити соціальні проблеми того часу. Наприклад, він висвітлює лицемірство й жадібність дворянства.
Сатирично зображені й вчителі пана Журдена, які лише дурять його й беруть за це гроші.

Сарказм:

Мольєр використовує сарказм, щоб висвітлити вади персонажів. Наприклад, коли пан Журден хвалиться своїми знаннями, Мольєр їдко зауважує: "Я бачу, ви дуже вчені."

Завдяки майстерному використанню різних засобів комічного Мольєр створив веселу й цікаву комедію, яка й досі залишається актуальною.

Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич»

Головна ідея комедії «Міщанин-шляхтич» полягає в тому, що справжня цінність людини не в титулі, а в її особистих якостях.

Мольєр висвітлює манію пана Журдена стати шляхтичем, його марнославство, невігластво. Він показує, що багатство й титул не роблять людину щасливою.

Справжніми цінностями є доброта, чесність, щирість, любов. Ці якості притаманні Клеонту, Люсіль, пані Журден.

Комедія вчить нас цінувати справжні цінності й не гнатися за примарними мріями.

Окрім головної ідей, комедія «Міщанин-шляхтич» також висвітлює інші важливі теми:

Сімейні цінності: Мольєр стверджує, що щастя в сім'ї можливе лише засноване на взаємоповазі, любові та розумінні.
Соціальні проблеми: Комедія зображує проблему соціальної нерівності. Мольєр висвітлює зловживання влади та багатства дворянством.
Освіта: Мольєр висвітлює проблему невігластва та марнотратства пана Журдена, який витрачає гроші на вчителів, щоб здобути манери та знання, гідні дворянина.