Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2025

Стосунки людей та звірів у оповіданні «Лобо – володар Курумпо» Ернест Сетон-Томпсон

Ернест Сетон-Томпсон: майстер оповідань про тварин

Ернест Сетон-Томпсон, американський письменник і художник, здобув світову славу завдяки своїм захопливим розповідям про тварин. Його твори, наповнені глибокою любов'ю до природи та ґрунтовними знаннями про поведінку тварин, не лише розважають читачів, але й навчають їх цінувати дикий світ.

Сетон-Томпсон народився в 1860 році в Англії. З раннього дитинства він цікавився природою, годинами проводячи час за спостереженнями за тваринами. Цей інтерес привів його до вивчення природничих наук в Торонтському університеті. Після закінчення університету Сетон-Томпсон працював художником-ілюстратором, а також натуралістом, досліджуючи дику природу Північної Америки.

Перші оповідання Сетона-Томпсона про тварин публікувалися в журналах і газетах. Їхній успіх спонукав письменника до створення збірок оповідань, таких як "Дикі тварини, як я їх знаю" (1898) та "Життя тих, на кого полюють" (1901). Ці книги, наповнені захопливими історіями про життя диких тварин, здобули широку популярність у всьому світі.

Важливою особливістю творів Сетона-Томпсона є його антропоморфний підхід до зображення тварин. Він наділяє їх людськими рисами характеру, думками та почуттями, роблячи персонажів більш зрозумілими та емоційно близькими для читачів. Проте, автор не втрачає наукової точності, описуючи поведінку та інстинкти тварин.

Одним із найвідоміших творів Сетона-Томпсона є роман "Лобо - володар Курумпо" (1904), який розповідає про життя вовка-одинака. Цей роман здобув широке визнання за свою емоційну глибину, динамічний сюжет та реалістичне зображення дикої природи.

Окрім оповідань та романів, Сетон-Томпсон також написав кілька автобіографічних творів, таких як "Маленькі дикуни" (1903) та "Рольф у лісах" (1911). Ці книги описують його дитинство, проведене в преріях Північної Америки, та його захоплення природою.

Ернест Сетон-Томпсон зробив значний внесок у розвиток дитячої літератури. Його твори, сповнені любові до природи та тварин, виховують у юних читачів почуття відповідальності за довкілля та бажання його захищати.

Підсумок:

Ернест Сетон-Томпсон - американський письменник і художник, який прославився своїми оповіданнями про тварин.
Його твори наповнені глибокою любов'ю до природи та ґрунтовними знаннями про поведінку тварин.
Сетон-Томпсон використовує антропоморфний підхід, роблячи тварин більш зрозумілими та емоційно близькими для читачів.
Його найвідоміші твори - "Лобо - володар Курумпо", "Маленькі дикуни" та "Рольф у лісах".
Творчість Сетона-Томпсона виховує у юних читачів почуття відповідальності за довкілля.

Зображення поведінки та звичок звірів в оповіданні «Лобо — володар Курумпо»

Оповідання «Лобо — володар Курумпо» описує життя та смерть вовка-одинака на ім’я Лобо, а також поведінку та звички інших звірів, що населяють дику природу.

Поведінка вовків:

Соціальні тварини: Вовки живуть зграями, де існує чітка ієрархія. Ватажок зграї, альфа-самець, керує всіма аспектами життя зграї.
Хижаки: Вовки полюють на оленів, лосів, кроликів та інших тварин, використовуючи різні тактики, залежно від ситуації.
Розумні та хитрі: Вовки вміють адаптуватися до різних умов, знаходити вихід з складних ситуацій та обхитрувати свою здобич.
Витривалі: Вовки здатні долати великі відстані, долаючи гори, річки та інші перешкоди.

Звички вовків:

Спілкування: Вовки спілкуються між собою за допомогою звуків, міміки та мови тіла.
Полювання: Вовки полюють зграями, використовуючи різні тактики, такі як загін, заманювання та виснаження здобичі.
Виховання потомства: Вовчиця народжує 5-6 цуценят, які протягом декількох місяців виховуються всією зграєю.
Територіальність: Вовки мітять свою територію сечею та запахом, щоб захистити її від інших зграй.

Інші звірі:

Оповідання також описує поведінку та звички інших тварин, таких як олені, лосі, кролики, койотів, лисиць та орлів. Сетон-Томпсон описує, як ці тварини співіснують з вовками та іншими хижаками, а також як вони адаптуються до життя в дикій природі.

Важливість опису поведінки та звичок звірів:

Опис поведінки та звичок звірів у оповіданні «Лобо — володар Курумпо» має велике значення. Він дає читачеві можливість:

Познайомитися з дикою природою: Оповідання дає уявлення про життя вовків та інших тварин у дикій природі.
Зрозуміти поведінку звірів: Опис поведінки звірів допомагає читачеві зрозуміти, як вони живуть, полюють, спілкуються та виховують потомство.
Відчути зв'язок з природою: Оповідання допомагає читачеві відчути зв'язок з природою та з тваринами, які її населяють.

Риси характеру Лобо, його почуття

Лобо, вовк-одинак з оповідання "Лобо - володар Курумпо", володіє складним набором рис характеру та глибоким спектром почуттів.

Риси характеру:

Мудрий: Лобо описується як надзвичайно розумний та хитрий хижак, який завжди на крок попереду своїх переслідувачів. Він знає всі тонкощі дикої природи та вміє виживати в найсуворіших умовах.
Сильний: Лобо володіє неймовірною фізичною силою та витривалістю. Він здатний долати великі відстані, переслідувати здобич і перемагати в жорстоких битвах.
Сміливий: Лобо не боїться небезпеки. Він сміливо йде на ризик, щоб захистити свою територію, здобич і сім'ю.
Незалежний: Лобо - вовк-одинак, який цінує свою свободу й незалежність. Він не визнає влади інших тварин і не підкоряється жодним правилам, окрім власних.
Відданий: Лобо глибоко відданий своїй сім'ї. Він готовий ризикувати життям, щоб захистити своїх вовченят і забезпечити їх їжею.

Почуття:

Гордість: Лобо - гордий вовк, який не терпить знущань і принижень. Він готовий битися до смерті, щоб захистити свою честь.
Гнів: Лобо може бути лютим і жорстоким, коли відчуває загрозу для себе або своєї сім'ї. Він нещадно розправляється з ворогами й не дає їм пощади.
Любов: Лобо глибоко любить свою сім'ю. Він відчуває ніжність до своїх вовченят і готовий на все, щоб забезпечити їхнє благополуччя.
Туга: Лобо переживає глибоку тугу за своєю загиблою сім'єю. Він втрачає сенс життя й стає самотнім, що зрештою веде до його загибелі.
Відчай: Лобо відчуває відчай, коли розуміє, що не може втекти від мисливців. Він втрачає надію на виживання й готовий прийняти смерть.

Важливість опису рис характеру та почуттів Лобо:

Опис рис характеру та почуттів Лобо робить його більш багатогранним і цікавим персонажем. Він перестає бути просто хижаком і перетворюється на складну особистість, з якою читач може співпереживати.

Це також допомагає читачеві краще зрозуміти поведінку Лобо й мотиви його вчинків.

Опис почуттів Лобо робить його більш людяним, що дозволяє читачеві зв'язатися з ним на емоційному рівні.

Лобо - це не просто вовк, це символ свободи, незалежності та вірності.

Його образ надовго залишається в пам'яті читача, змушуючи задуматися над значенням життя, смерті, любові та вірності.

Стосунки людей та звірів у оповіданні "Лобо - володар Курумпо"

Оповідання "Лобо - володар Курумпо" Е. Сетона-Томпсона глибоко досліджує складні та неоднозначні стосунки, що існують між людьми та звірами.

З одного боку, ми бачимо жорстоке протистояння, де люди вбивають вовків, щоб захистити свою худобу. Мисливці, такі як Блек Бертон, ведуть безжальну війну з Лобо та його зграєю, не визнаючи їхнього права на життя.

З іншого боку, автор також описує випадки співчуття та єднання між людьми та тваринами. Деякі люди, такі як Хуан, розуміють важливу роль вовків у природі та шкодують про їхнє винищення.

Образ Лобо стає символом цієї складної дилеми. Він зображується не просто як хижак, а як розумна, сильна та вірна істота, що змушує читачів співпереживати йому.

Сетон-Томпсон не дає однозначної відповіді на питання про те, як люди повинні ставитися до звірів. Він закликає до глибокого осмислення та відповідального ставлення до природи.

Ось декілька ключових моментів, що розкривають стосунки людей та звірів у оповіданні:

Жорстоке полювання: Люди вбивають вовків, щоб захистити свою худобу, не зважаючи на їхню цінність у природі.
Розуміння та співчуття: Деякі люди розуміють роль вовків у екосистемі та шкодують про їхнє винищення.
Символізм: Образ Лобо уособлює силу, розум та вірність дикої природи, що змушує читачів співпереживати йому.
Відповідальність: Автор закликає до глибокого осмислення та відповідального ставлення до природи.

Оповідання "Лобо - володар Курумпо" не дає готових відповідей, але спонукає читачів до роздумів над важливими питаннями:

Як люди повинні ставитися до дикої природи?
Чи маємо ми право вбивати тварин, щоб захистити свої інтереси?
Як знайти баланс між потребами людей та збереженням природного середовища?

Ставлення оповідача до Лобо

Ставлення оповідача до Лобо, вовка-одинака з однойменного оповідання, є складним і неоднозначним. З одного боку, оповідач захоплюється силою, розумом і витривалістю Лобо. Він описує його як "володаря Курумпо", "короля вовків" і "найвеличнішого хижака, якого я коли-небудь зустрічав".

З іншого боку, оповідач розуміє, що Лобо несе загрозу для людей та їхньої худоби. Він описує його як "вбивцю", "грабіжника" і "диявола". Оповідач визнає, що Лобо повинен бути зупинений, щоб захистити життя людей.

Ось декілька ключових моментів, що розкривають ставлення оповідача до Лобо:

Захоплення: Оповідач захоплюється силою, розумом, хитрістю та витривалістю Лобо.
Повага: Оповідач визнає Лобо як гідного супротивника і розуміє його роль у природі.
Зрозуміння: Оповідач розуміє, що Лобо несе загрозу для людей та їхньої худоби.
Відповідальність: Оповідач визнає, що Лобо повинен бути зупинений, щоб захистити життя людей.

Важливо зазначити, що оповідач не зображує Лобо як однозначно негативного персонажа. Він визнає його силу, розум та інші позитивні якості.

Оповідач також не зображує людей як однозначно позитивних персонажів. Він визнає, що люди жорстоко поводяться з вовками, вбиваючи їх без потреби.

Таким чином, ставлення оповідача до Лобо є складним і неоднозначним. Він захоплюється Лобо, але й розуміє, що він несе загрозу.

Оповідач також визнає, що люди повинні знайти спосіб співіснувати з дикою природою, не знищуючи її.

Детальний сюжет "Лобо - володар Курумпо"

Експозиція:

Історія починається з опису мальовничої долини Курумпо, де протягом багатьох років мешкає вовк-одинак на ім'я Лобо.
Лобо описується як надзвичайно розумний, сильний і хитрий хижак, який протягом багатьох років уникає людських пасток і полювань.
Він стає легендою серед місцевих жителів, які прозвали його "володарем Курумпо".

Зав'язка:

Долина Курумпо стає привабливою для скотарів, які починають випасати там свою худобу.
Лобо, який протягом багатьох років полював на диких тварин, змушений нападати на худобу, щоб вижити.
Це призводить до конфлікту між Лобо і скотарями, які шукають способу позбутися хижака.

Розвиток дії:

Оповідач описує жорстокі методи полювання, які використовуються скотарями для вбивства Лобо.
Лобо, завдяки своїй хитрості й винахідливості, протягом багатьох років уникає пасток і куль.
Оповідач також описує сімейне життя Лобо, його вірність своїй вовчиці та вовченятам.

Кульмінація:

Один з мисливців, Блек Бертон, який одержимий ідеєю вбити Лобо, розробляє хитрий план.
Він використовує вовчицю Лобо як приманку, щоб заманити його в пастку.
Лобо, ризикуючи життям, йде на допомогу своїй сім'ї, але потрапляє в капкан.

Розв'язка:

Лобо гине від пострілу Блек Бертона.
Оповідач описує втрату Лобо як трагедію для дикої природи.
Він закликає людей до відповідального ставлення до природи та співчуття до диких тварин.

Додаткові деталі:

Оповідання описує різноманітних тварин, які мешкають в долині Курумпо, а також їхні стосунки з Лобо.
Оповідач використовує антропоморфні прийоми, описуючи думки та почуття Лобо та інших тварин.
Оповідання містить багато цікавих деталей про життя вовків, їхні звички та поведінку.

Головні герої "Лобо - володар Курумпо"

Лобо:

Вовк-одинак, який протягом багатьох років мешкає в долині Курумпо.
Описується як надзвичайно розумний, сильний і хитрий хижак.
Стає легендою серед місцевих жителів, які прозвали його "володарем Курумпо".
Символізує силу, красу та дикість природи.

Блек Бертон:

Мисливець, який одержимий ідеєю вбити Лобо.
Розробляє хитрий план, щоб заманити Лобо в пастку.
Символізує жорстокість і безжальність людей по відношенню до дикої природи.

Вовчиця Лобо:

Вірна й віддана подруга Лобо.
Виховує вовченят і піклується про них.
Символізує вірність, материнську любов і турботу.

Вовченята:

Діти Лобо і вовчиці.
Символізують нове життя, надію та майбутнє дикої природи.

Інші персонажі:

Оповідач: описує історію Лобо і його конфлікт з людьми.
Скотарі: потерпають від нападів Лобо на худобу.
Дикі тварини: мешканці долини Курумпо, які стають свідками трагедії Лобо.

Важливо зазначити, що всі персонажі оповідання, крім оповідача, не мають імен. Це робить їх більш узагальненими й символічними.

Лобо, Блек Бертон, вовчиця та вовченята уособлюють різні аспекти стосунків між людьми та дикою природою.

Оповідання "Лобо - володар Курумпо" змушує читачів задуматися над важливістю відповідального ставлення до природи та співчуття до диких тварин.

Головна ідея "Лобо - володар Курумпо"

Головна ідея оповідання "Лобо - володар Курумпо" полягає в тому, що люди повинні жити в гармонії з природою та з повагою ставитися до диких тварин.

Оповідання описує трагічну долю вовка-одинака на ім'я Лобо, який протягом багатьох років мешкає в долині Курумпо. Лобо описується як надзвичайно розумний, сильний і хитрий хижак, який стає легендою серед місцевих жителів.

Однак, прихід людей до долини Курумпо призводить до конфлікту. Лобо, який протягом багатьох років полював на диких тварин, змушений нападати на худобу, щоб вижити.

Це призводить до жорстокого полювання на Лобо, яке зрештою закінчується його трагічною загибеллю.

Оповідач не дає однозначної відповіді на питання про те, хто винен у цій трагедії. З одного боку, Лобо несе відповідальність за напади на худобу. З іншого боку, люди жорстоко й безжально поводяться з ним.

Важливо зазначити, що оповідач зображує Лобо не як однозначно негативного персонажа. Він захоплюється його силою, розумом, хитрістю та винахідливістю.

Таким чином, головна ідея оповідання полягає в тому, що люди повинні поважати дику природу і жити в гармонії з нею.

Ми не повинні вбивати тварин, якщо це не є крайньою необхідністю.

Ми повинні знайти спосіб співіснувати з дикою природою, не знищуючи її.

Оповідання "Лобо - володар Курумпо" - це не просто захоплююча історія, але й цінний урок для людей.

Це оповідання змушує нас по-новому поглянути на диких тварин, визнати їхню силу, красу та право на життя.