Зарубіжна література приклад шкільного твору - Ессе з зарубіжної літератури - 2025

З давньоіндійської міфології

З давньоіндійської міфології: Створення світу

Давньоіндійська міфологія, багатa й різноманітна, дає нам глибоке розуміння світогляду та цінностей давньоіндійського народу. Одним із найважливіших міфів є міф про створення світу, який розкриває уявлення про походження Всесвіту, богів та людства.

Існує кілька версій цього міфу, але всі вони сходяться на деяких ключових моментах. На початку був лише первісний океан, званий "Апа", в якому дрімав бог Брахма. З пупка Брахми виникла золота квітка лотоса, а з неї з'явився сам Брахма, творець світу.

Брахма розділив первісний океан на небо і землю. Він створив богів, людей, демонів, тварин і все живе. Він також встановив закони світобудови, які визначають життя і смерть, добро і зло.

Один із найвідоміших міфів про створення світу описується в "Рігведі", найдавнішій з вед, священних текстів індуїзму. У цьому міфі Брахма творить світ за допомогою сили думки. Він спочатку творить воду, потім землю, небо, світила, богів, людей і демонів.

Інший міф розповідає про те, як Брахма створив світ з лотоса. У цьому міфі лотос символізує потенціал Всесвіту, який розкривається завдяки творчій силі Брахми.

Важливим аспектом давньоіндійського міфу про створення світу є циклічність. Світ не є статичним, він постійно твориться і руйнується. Брахма творить світ на певний час, а потім він руйнується, щоб знову відродитися в новому циклі творіння.

Ця циклічність відображає уявлення про те, що життя і смерть - це не протилежні явища, а два аспекти одного процесу. Смерть не є кінцем, а лише переходом до нового життя.

Давньоіндійський міф про створення світу несе в собі глибокі філософські й духовні ідеї. Він розкриває уявлення про те, що світ є результатом божественної творчості, що життя і смерть - це частина одного циклу, а добро і зло - це дві протилежні сили, які борються за панування над світом.

Ось деякі ключові теми, які розкриваються в давньоіндійському міфі про створення світу:

Походження Всесвіту: Міф описує, як виник світ, хто його створив і з чого він складається.
Роль богів: Міф розповідає про богів, які брали участь у створенні світу, і про їхні функції.
Створення людства: Міф описує, як боги створили людей і визначили їх місце у світі.
Циклічність життя: Міф розкриває уявлення про те, що життя і смерть - це частина одного циклу, і що світ постійно твориться і руйнується.
Битва добра і зла: Міф описує протистояння добра і зла, яке є однією з основних тем давньоіндійської міфології.

Давньоіндійський міф про створення світу є цінним джерелом інформації про світогляд та цінності давньоіндійського народу. Він дає нам можливість зрозуміти, як люди того часу уявляли собі походження Всесвіту, роль богів у житті людей, а також сенс життя і смерті.

З давньоіндійської міфології: Створення ночі

Міф про створення ночі — це один із захоплюючих фрагментів давньоіндійської міфології, що розкриває глибинні уявлення про світобудову та роль божественних сил у ньому. Цей міф не лише пояснює появу ночі, але й несе в собі глибокі філософські та духовні ідеї.

Згідно з міфом, після творення світу боги насолоджувалися його красою та багатством. Проте, їм стало зрозуміло, що без темряви неможливо повноцінно відчути красу світла. Тоді виникла потреба у створенні ночі.

Існує кілька версій того, як саме з'явилася ніч. За однією з них, бог Брахма, творець світу, вирвав з лотоса, на якому він сидів, одну з його тисячі пелюсток. З цієї пелюстки і виникла ніч.

Інша версія розповідає про те, що боги, шукаючи спокою після творення світу, звернулися до бога Вішну. Він погодився допомогти їм, але для цього йому потрібно було зануритися у сон. З його зітхання виникла ніч, яка огортала світ своїм темним покривалом, даруючи богам та людям відпочинок.

Важливо зазначити, що в давньоіндійській міфології ніч не сприймається як щось негативне. Вона несе в собі не лише темряву, але й спокій, тишу, таємницю. Ніч — це час для роздумів, медитації, єднання з божественним.

Міф про створення ночі також розкриває уявлення про циклічність життя. День і ніч змінюють один одного, як і життя і смерть. Цей цикл символізує вічне оновлення світу, постійну трансформацію та єднання протилежних начал.

Ось деякі ключові теми, які розкриваються в давньоіндійському міфі про створення ночі:

Походження ночі: Міф описує, як з'явилася ніч і чому вона необхідна для світобудови.
Роль богів: Міф розповідає про те, як боги брали участь у творенні ночі.
Символізм ночі: Міф розкриває символічне значення ночі, пов'язане з темрявою, спокоєм, таємницею, єднанням з божественним.
Циклічність життя: Міф описує цикл дня і ночі, який символізує вічне оновлення світу.

Давньоіндійський міф про створення ночі є цінним джерелом інформації про світогляд та цінності давньоіндійського народу. Він дає нам можливість зрозуміти, як люди того часу уявляли собі світобудову, роль богів у житті людей, а також значення темряви та спокою.

З давньоіндійської міфології: Потоп

Міф про потоп — це один із найпоширеніших міфів у світі, який зустрічається в культурах багатьох народів. Давньоіндійська міфологія також має свою версію цього міфу, яка несе в собі глибокі філософські та духовні ідеї.

Міф розповідає про те, що цар Ману, правитель Айодх'ї, одного разу йшов берегом річки. Раптом він помітив маленьку рибку, яка благала його про допомогу. Рибка розповіла Ману, що скоро настане жахливий потоп, який знищить все живе.

Ману забрав рибку з собою та поклав у глечик. З часом рибка виросла і перетворилася на величного бога Вішну. Вішну розповів Ману про майбутній потоп і наказав йому збудувати великий корабель, щоб врятуватися.

Ману виконав наказ Вішну. Він збудував корабель і зібрав на ньому свою сім'ю, а також сім пар тварин від кожного виду. Коли почався потоп, корабель Ману піднявся на вершину гори Меру, де й перебував доти, доки вода не спала.

Після того, як вода спала, Ману та його сім'я вийшли з корабля і стали родоначальниками нового людства.

Давньоіндійський міф про потоп має багато спільного з міфами інших народів. Він описує стихійне лихо, яке знищує світ і дає початок новому життю.

Однак, давньоіндійський міф має й свої особливості. Він підкреслює важливість благочестя та послуху богам. Ману був врятований від потопу, тому що він був праведним царем і виконав наказ Вішну.

Міф про потоп також розкриває уявлення про циклічність життя. Світ постійно твориться і руйнується, а потім знову відроджується. Цей цикл символізує вічне оновлення світу.

Ось деякі ключові теми, які розкриваються в давньоіндійському міфі про потоп:

Попередження про стихійне лихо: Міф описує, як люди отримали попередження про майбутній потоп.
Спасіння праведних: Міф розповідає про те, як праведні люди були врятовані від стихійного лиха.
Відродження світу: Міф описує, як світ відродився після потопу.
Важливість благочестя: Міф підкреслює важливість благочестя та послуху богам.
Циклічність життя: Міф розкриває уявлення про циклічність життя.

Давньоіндійський міф про потоп є цінним джерелом інформації про світогляд та цінності давньоіндійського народу. Він дає нам можливість зрозуміти, як люди того часу уявляли собі стихійні лиха, роль богів у житті людей, а також значення вічного оновлення світу.

З давньоіндійської міфології: Золоті часи

Міф про Золоті часи — це один із найпоширеніших міфів у світі, який зустрічається в культурах багатьох народів. Давньоіндійська міфологія також має свою версію цього міфу, яка несе в собі глибокі філософські та духовні ідеї.

Міф розповідає про те, що на початку часів люди жили в гармонії з природою. Не було ні бідності, ні хвороб, ні злочинів. Люди не знали, що таке війна, і жили в безмежному щасті.

Цей час називали Золотим віком. Земля давала людям все, що їм було потрібно. Люди не їли м'яса, а жили плодами та ягодами. Вони не знали про одяг, адже клімат був м'яким і приємним.

Однак, з часом люди почали втрачати свою чистоту та невинність. Вони стали жадібними, заздрісними та жорстокими. Ці негативні емоції призвели до того, що Золотий вік закінчився.

Давньоіндійський міф про Золоті часи описує втрату раю та прагнення до нього. Він розкриває уявлення про те, що життя людини має сенс, якщо вона прагне до духовності, чистоти та гармонії.

Ось деякі ключові теми, які розкриваються в давньоіндійському міфі про Золоті часи:

Ідеальний світ: Міф описує світ, де люди жили в гармонії з природою та один з одним.
Втрата раю: Міф розповідає про те, як люди втратили цей ідеальний світ через свої гріхи.
Прагнення до духовності: Міф описує прагнення людей до повернення до раю через духовне самовдосконалення.
Символізм: Міф використовує багато символів, таких як золото, райський сад, змій, для розкриття своїх ідей.

Давньоіндійський міф про Золоті часи є цінним джерелом інформації про світогляд та цінності давньоіндійського народу. Він дає нам можливість зрозуміти, як люди того часу уявляли собі ідеальний світ, причини його втрати та шляхи до його повернення.